- •1)Сутність та причини виникнення політики
- •2) Концепції політики
- •3) Субєкти та обєкти політики. Структура політики
- •4) Взаємодія політичної сфери з іншими суспільного життя(економікою,моралю,правом,релігією)
- •6) Особливості розвитку політичної думки Стародавнього сходу
- •7) Політична думка античної доби
- •8) Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя
- •9) Зміни політичної свідомості у добу Відродження та Реформація
- •10) Характеристика політичної думки періоду Нового часу
- •11) Характеристика політичної думки доби Просвітництва
- •12) Основні напрямки розвитку політичної думки 19-першої половини 20 ст.
- •13) Основні етапи розвитку політичної думки України
- •14) Сутність політичної влади. Її ознаки
- •15) Концепції політичної влади
- •16) Принцип поділу влади
- •17) Поняття політичної системи
- •20) Функції політичних систем
- •21) Типологія політичних систем
- •22) Основні теорії виникнення держави
- •23) Ознаки та функції дуржави
- •24) Форма державного правління
- •25) Форма державного устрою
- •26) Концепції правової та соціальної дуржави
- •27. Поняття політичний режим
- •28. Поняття авторитарного режиму, головні особливості
- •29. Тоталітарний режим
- •30. Демократичні принципи
- •31. Сучасні теорії демократії
- •32. Походження і сутність партії
- •33. Поняття і типологія партійних систем
- •34) Становлення партійної системи незалаженої України. Правовий статус політичних партій в Україні.
- •35. Поняття та види виборчих систем
- •36. Розрізняють такі види виборчих систем.
- •37. Мажоритарна система
- •38. Пропорційна система
- •39. Змішана система
- •40. Культура електоральної участі. Абсентеїзм та його причини.
- •41. Типологія світових політико-ідеологічних доктрин.
- •42. Політична концепція лібералізму. Неолібералізм.
- •43. Політична концепція консерватизму. Неоконсерватизм.
- •44. Марксизм
- •45.Соціал-демократична доктрина.
- •46. Анархізм
- •47. Націоналізм
- •48. Фашизм і неофашизм
- •49. Сучасні політичні ідеології
- •50. Політична глобалістика: предмет, структура, категорії. Глобальні проблеми сучасності (політичні аспекти).
14) Сутність політичної влади. Її ознаки
Влада – спосіб реалізації загальних інтересів та досягнення загальних цілей. Одним ізвидів соціальної взаємодії є влада політична. Вона характеризується такими ознаками:
1. Політична влада закріплює пріоритетність інтересів суб'єктів влади, які стають загальнообов'язковими для всіх верств населення.2. Політична влада за своєю суттю містить протиріччя між суб'єктом та об'єктом владарювання, тобтовлада є здатністю підкоряти, чинити вплив за допомогою певних засобів, що викликає опір у частини населення. 3. Взаємовідносини суб'єктів, оволодіння певною сукупністю засобів, які забезпечують формування та реалізацію здатностіодних нав'язувати свою волю іншим.4. Ознакою політичної влади є також об'єктивні умови – відносини, які обумовлюють вольові дії людей. 5. На сучасному етапі розвитку суспільства домінуючими формами панування суб'єктів стають політичний вплив, довіра, співробітництво, стимулювання, а також залучення народних мас до прийняття політичних рішень.6. Політична влада існує та функціонує в різноманітних видах: державна, партійна, регіональна, міжнародна та ін.Відмінність державної влади від політичної полягає в тому, що держава передбачає існування особливого апарату з притаманними йому матеріальними засобами впливу на людей, спираючись на інститути права.
15) Концепції політичної влади
Телеологічна концепція влади характеризує її як здатність досягнення поставлених цілей, одержання намічених результатів. При цьому владу розуміють досить широко — не тільки як стосунки між людьми, а й як взаємодію людини з довкіллям. У межах телеологічної концепції йдеться не тільки про владу людини над людиною, а й про владу людини над природою.
Реляціоністська концепція влади розглядає її як відношення між двома партнерами, коли один із них — суб'єкт — справляє визначальний вплив на іншого — об'єкт. Суб'єктом і об'єктом можуть виступати як окремі індивіди, так і різноманітні групи та організації. Влада — це взаємодія суб'єкта і об'єкта, яка виявляється в тому, що суб'єкт контролює об'єкт за допомогою певних засобів.
Системна концепція влади. Основне призначення політичної влади полягає в тому, шоб забезпечувати стабільність у суспільстві, а для цього вона повинна регулювати відносини між людьми й суспільством у цілому, в тому числі й державно-політичними інститутами. Системний підхід до розуміння влади застосовується на трьох рівнях: політичної системи суспільства в цілому; окремих складових системи; відносин між самими індивідами.
Біхевіористська концепція. Біхевіоризм розглядає владу як особливий тип поведінки, за якої однілюди командують, а інші підкоряються. Тому цю концепцію називають іще поведінковою. Подібно до реляціоністської концепції вона розглядає владу як відношення панування і підкорення, однак головну увагу зосереджує на особливостях людей, мотивах їхньої поведінки в боротьбі за владу. З набуттям влади пов'язано отримання матеріальних благ, свободи, престижу,безпеки тощо
16) Принцип поділу влади
Принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову має давню історію, і його традиційн пов'язують з ім'ям Ш.Л. Монтеск'є. Кожна з гілок влади вважається самостійною та незалежною.
Законодавча влада — це делегована народом своїм представникам у парламенті державна влада, яка має виключне право приймати закони. Вона здійснює і фінансову (право щорічного затвердження бюджету країни), і установчу, і контрольну функції. В Україні, згідно зі ст.75 КонституціїУкраїни, єдиним органом законодавчої влади є парламент — Верховна Рада України.
Виконавча влада — це влада, яка володіє правом безпосереднього управління в державі. Носієм цієї влади у масштабі країни є уряд, який забезпечує виконання законів та інших актів законодавчої влади, відповідальний, підзвітний та підконтрольний їй. Виконавча влада покликана відпрацьовувати шляхи та засоби реалізації законів, займатися поточним управлінням, здійснювати розпорядчу діяльність. Згідно з розділом VI Конституції України органами виконавчої влади є Кабінет Міністрів України (вищий орган у системі органів виконавчої влади), центральні органи виконавчої влади та місцеві державні адміністрації
Судова влада — це незалежна влада, яка охороняє право, виступає арбітром у спорах про право, здійснює правосуддя. Судова влада обмежена нормами та принципами права, здійснюєтьсяу формі судової процедури й не може залежати від суб'єктивного впливу інших гілок влади. Найвищим судовим органом у системі судів є Верховний Суд України.
