11) Характеристика політичної думки доби Просвітництва

Ідеологію Просвітництва було започатковано в процесі розвитку буржуазних відносин і антифеодальної боротьби у XV!! ст. в Англії, де буржуазні революції відбулися раніше, ніж в інших країнах. Просвітництво пропагувало ідеї буржуазної демократії, суспільного прогресу, рівності, праці на благо суспільства, свободи особистості, республіканського державного устрою.

Одним із перших французьких просвітників був Шарль Луї Монтеск'є (1689-1755). Його політичні погляди викладені у працях "Перські листи" (1721), "Роздуми про причини величі і падіння римлян" (1734), "Про дух законів" (1748). Монтеск'є виділяв три форми правління: республіку, монархію і деспотизм. Аналізуючи згадані форми правління, Монтеск'є віддавав перевагу монархії, яка функціонує на підставі закону. В такій державі, на його думку, гарантується політична свобода людей і виникають умови для реалізації принципу: "свобода є право робити все, що дозволено законом".

Важливу роль у Просвітництві відіграв французький філософ Жан-Жак Руссо (1712-1778), погляди якого викладені у творах "Судження про вічний мир", "Проект конституції для Корсіки", "Про суспільний договір, або Принцип політичного права". На думку Ж.-Ж. Руссо, держава виникла після появи соціальної нерівності. Посилаючись на потребу встановити мир, багаті запропонували бідним утворити державну владу, а бідним не було сенсу відмовлятися.Отже, держава виникла завдяки суспільній угоді, найголовнішою метою якої було забезпечення кожному спокійного використання власності, що йому належить.Ж.-Ж. Руссо вважав, що держава покликана виконувати загальну волю, а його ідеалом є республіканська форма правління. 

12) Основні напрямки розвитку політичної думки 19-першої половини 20 ст.

Даний період включає політичні концепції, які з'явилися на рубежі ХIХ і ХХ століть. Сучасну західну політологію неможливо представити без того внеску, який внесли в її становлення німецький соціолог Макс Вебер (1864-1920) і італійський соціолог Вільфредо Парето (1848-1923). Їх значення визначається тим, що вони виявили багато тенденцій, що зробили вплив на подальший світовий розвиток.

Автором теорії раціональної бюрократії був М.Вебер. Суспільство на рубежі ХIХ-ХХ століть ставало все більш складно організованою системою, що потребувала управління. Найефективнішою системою державної організації М.Вебер вважав бюрократію, оскільки вона грунтується на строгому розділенні обов'язків, професіоналізмі і дисципліні. Для ідеального типу бюрократія характерні:

розподіл праці, обумовлений правами і законами;

підкорення нижчестоящих посадовців вищестоящим;

призначення службовців на основі професійної кваліфікації, а не через вибори;

оплата праці працівників відповідно до рангу;

для службовців робота в державній установі є основним заняттям;

службовець не є власником установи, в якій працює;

усунення з посади здійснюється вищестоящим органом і т.д.

13) Основні етапи розвитку політичної думки України

Основні етапи особливості і представники

Політична думка Київської Русі.Розвивалась під впливом політико-правової думки Візантії. Проявилась у двох концепціях "богоугодного володаря" і "князівського одновладдя" Домінувала ідея необхідності об'єднання руських земель і припинення міжусобної боротьби. Представники: Володимир Мономах, Іларіон, К.Смолятич, літописець Нестор, Феодосій Печерський.

Політична думка перехідного періоду (XIV-перша половина XVI cm.) Розробка ідей природного права та т.зв. "піраміди влади".Поступове визволення політичної науки від теології, відстоювання принципу невтручання церкви у державні справи. Представники:Ю. Котермак-Дрогобич, Cm.Оріховський (Роксолян).

Політична думка періоду від Люблінської унії до козацько-гетьманської доби. Політична думка була в основному представлена полемічною, культурно-освітньою літературою.Паралельно співіснували два напрямки: 1)орієнтований на унію православної та католицької церков, 2) анти уніатські ідеї; акцент на необхідності реформ православної церкви. Представники:M. Смотрицький, І.Вишенський, П.Скарга, X.Філалет.

Політична думка періоду козацько-гетьманської доби. Синтез традиціоналізму й новаторства покладений в основу відновлення української державності Конституція П Орлика підтвердила військово-демократичний устрій держави. Створення теорії освіченого абсолютизму. Представники:П.Могила, С.Яворський, Ф.Прокопович, П.Орлик.

Політична думка періоду XIX cm.Початок національного відродженню відобразився, насамперед, в програмних гаслах Кирило-Мефодіївського товариства. Розробка широкої політичної програми боротьби за визволення українського народу. Відмова від культурно - територіальної, культурно-соціальної слов'янської федерації і федерації з Росією. Представники: M.Костомаров, М.Драгоманов, І.Франко, Ю.Бачинський, M.Міхновський

Політична думка періоду ХХст.Підвищення рівня національної політичної свідомості,боротьба за національне відродження і державність. Входження до унітарної радянської держави, укладання військово-господарського союзу з Росією, перетворення союзу на договірну федерацію тощо. Представники: M. Грушевський, М.Міхновський, В.Винниченко, С.Бандера Д.Донцов, Я.Стецько, ВЛипинський.