3) Субєкти та обєкти політики. Структура політики

Суб'єкти й об'єкти політики як обов'язкові елементи політичних відносин знаходяться в постійній єдності, взаємозв'язку і взаємозалежності між собою, при цьому кожний з них має тільки йому властиві ознаки.

Суб'єкти політики - це люди, їхні організації, рухи, інститути, окремі особистості, що беруть участь у політичному житті суспільства і держави. Отже, суб'єкти політики спроможні сформулювати і реалізувати власні цілі, мають усвідомлені інтереси і потреби, цілеспрямовану активність, тобто суб'єкти політики є головним регулятором взаємодії з об'єктом, керування ім.

Об'єкти політики - це реальна політична дійсність із властивими їй суспільними відносинами, насамперед політичними, політична система суспільства в цілому, її елементи, форми політичного життя, сфера політичних інтересів, протиріччя політичного процесу, як у межах держави, так і в регіональному або світовому просторі.

З´ясувавши природу політики , можна визначити й структурні складові політики. До них, насамперед, слід віднести

1. Політичні відносини, які відображають стійкий характер взаємозв´язків суспільних груп між собою та між різними інститутами влади. .

2. Політична свідомість, яка характеризує залежність політичного життя від усвідомленого ставлення людей до своїх владнозначущих інтересів.

3. Політичний інтерес являє собою внутрішнє, усвідомлене джерело політичної поведінки, яке спонукає людей до постановки певних політичних цілей і виконання конкретних дій для досягнення їх.

4. Політична діяльність, що виступає різновидом соціальної активності суб´єктів, дії яких відображають їхню реалізацію своїх політичних статусів.

5. Політичний процес, охоплюють усі стадії функціонування політичної системи і спрямовані на досягнення політичних цілей.

6. Політична організація, що відображає роль інститутів публічної влади як центрів управління й регулювання суспільних процесів.

4) Взаємодія політичної сфери з іншими суспільного життя(економікою,моралю,правом,релігією)

Політика та економіка.Взаємодія та взаємовплив економіки та політики мають двосторонній характер. З однієї сторони, вважається, що слаборозвинута економіка передбачає централізацію влади, посилює авторитарні тенденції. У політики, в свою чергу, є регулюючі здібності у відношенні до економіки, але тільки тоді, коли яка-небудь господарча проблема набуває значного соціального характеру та починає зачіпати інтереси усього суспільства. Характер такого впливу може бути позитивним, негативним та нейтральним. Але треба пам’ятати, що політика та економіка зв’язані не безпосередньо, а через суспільні відносини.

Політика та мораль.Що у політиці, як і у інших сферах суспільного життя, процес формування та реалізації інтересів зв’язаний з моральним вибором людини, її уявленнями про справедливість своїх домагань влади, межах свободи та рівності. Політика поєднує у собі дві системи координат: користі та моральності. І якщо політична свідомість примушує людину оцінювати події та вчинки з точки зору користі або шкоди, то мораль переміщує ці ж питання у плоскість взаємовідносин добра та зла.

Релігія і політика. Як форми суспільної свідомості, релігія і політика постійно взаємодіють, тому що їх носії практично одні й ті ж. Тому взаємовплив їх буде існувати до тих пір, поки вони будуть фігурувати в суспільному житті. Взаємовплив політики і релігії відбувається на двох рівнях - структурному та функціональному.

Структура політики охоплює політичну свідомість, політичну діяльність, політичні організації та політичні відносини. А структура релігії - релігійну свідомість, релігійну діяльність, релігійні організації та релігійні відносини. Отже, складові релігії і політики взаємопов'язані. Саме тісна взаємодія існує між першими трьома складовими обох систем.

5)Політологія як наука і навчальна дисципліна. Обєкт і предмет політології, її взаємодія з іншими наукамиПолітологія - наука про політику, закономірності виникнення політичних явищ (інститутів, відносин, процесів), про способи і форми їх функціонування, про методи управління політичними процесами, про державу, політичну свідомість і т.д.

Політологія як наука про політику вивчає певні закономірності та тенденції політичного життя. Законам політичного життя не властиві такі ж стійкість і необхідність, як законам природи. Політичні закономірності - це стійкі й необхідні зв'язки між політичними явищами і процесами, на підставі яких можна прогнозувати майбутні політичні події. Нині термін "політологія" вживається здебільшого в країнах колишнього СРСР, а в інших країнах застосовується термін "політичні науки", який об'єднує політичну філософію, політичну соціологію і політичну психологію.

Об'єкт політології - політична сфера суспільства, процеси та явища, що відбуваються в ній. Предмет політичної науки, на думку більшості дослідників - закономірності формування політичної влади.

Отже, політичну науку можна визначити, як науку про устрій, розподіл і здійснення влади в політичному співтоваристві, здійснюваних в процесі взаємодії інститутів публічної влади, суспільства і індивіда.