- •1)Сутність та причини виникнення політики
- •2) Концепції політики
- •3) Субєкти та обєкти політики. Структура політики
- •4) Взаємодія політичної сфери з іншими суспільного життя(економікою,моралю,правом,релігією)
- •6) Особливості розвитку політичної думки Стародавнього сходу
- •7) Політична думка античної доби
- •8) Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя
- •9) Зміни політичної свідомості у добу Відродження та Реформація
- •10) Характеристика політичної думки періоду Нового часу
- •11) Характеристика політичної думки доби Просвітництва
- •12) Основні напрямки розвитку політичної думки 19-першої половини 20 ст.
- •13) Основні етапи розвитку політичної думки України
- •14) Сутність політичної влади. Її ознаки
- •15) Концепції політичної влади
- •16) Принцип поділу влади
- •17) Поняття політичної системи
- •20) Функції політичних систем
- •21) Типологія політичних систем
- •22) Основні теорії виникнення держави
- •23) Ознаки та функції дуржави
- •24) Форма державного правління
- •25) Форма державного устрою
- •26) Концепції правової та соціальної дуржави
- •27. Поняття політичний режим
- •28. Поняття авторитарного режиму, головні особливості
- •29. Тоталітарний режим
- •30. Демократичні принципи
- •31. Сучасні теорії демократії
- •32. Походження і сутність партії
- •33. Поняття і типологія партійних систем
- •34) Становлення партійної системи незалаженої України. Правовий статус політичних партій в Україні.
- •35. Поняття та види виборчих систем
- •36. Розрізняють такі види виборчих систем.
- •37. Мажоритарна система
- •38. Пропорційна система
- •39. Змішана система
- •40. Культура електоральної участі. Абсентеїзм та його причини.
- •41. Типологія світових політико-ідеологічних доктрин.
- •42. Політична концепція лібералізму. Неолібералізм.
- •43. Політична концепція консерватизму. Неоконсерватизм.
- •44. Марксизм
- •45.Соціал-демократична доктрина.
- •46. Анархізм
- •47. Націоналізм
- •48. Фашизм і неофашизм
- •49. Сучасні політичні ідеології
- •50. Політична глобалістика: предмет, структура, категорії. Глобальні проблеми сучасності (політичні аспекти).
33. Поняття і типологія партійних систем
Партійна система – це сукупність політичних партій, характер їх взаємодії, а також місце і вплив у державному механізмі.
Політична наука (згідно Дж.Сарторі) виокремлює такі типи партійних систем, кожна з яких відображає конкретні особливості певного суспільства:
1. Однопартійна (в країні є одна правляча партія, а діяльність інших не допускається; партійний апарат зрощується з державним.
2. Домінантна (з переважаючою партією, яка за підсумками виборів незмінно залишається при владі протягом десятків років; уряд формується лише домінуючою партією);
3. Двопартійна (біпартизм) (дві найбільші, найвпливовіші партії в країні поперемінно внаслідок виборів здійснюють владу; впливова опозиція партії, що програла вибори);
4. Трипартійна, яку ще називають двох-з-половинною (2,5) партійною системою (характеризується тим, що жодна з двох найбільших партій країни самостійно не може сформувати уряд, а тому потребує для цього підтримки третьої партії, значно меншої від них, але яка постійно представлена в парламенті);
5. Чотирипартійна, або двоблокова (відзначається наявністю правого та лівого блоків партій, що змагаються між собою за владу);\
6. Партійна система обмеженого (поміркованого) плюралізму (відсутні антисистемні партії двосторонньої опозиції; притаманна орієнтованість на участь в уряді, коаліційних кабінетах, незначна ідеологічна різниця між партіями);
7. Партійна система крайнього (поляризованого) плюралізму (їй властиві наявність антисистемних партій, двосторонньої опозиції зліва і справа, стан перманентного конфлікту між опозицією зліва і справа, сильне ідеологічне розмежування між ними);
8. Атомізована партійна система (не передбачає необхідності точного підрахунку числа партій, всі вони невпливові; тут виникає поріг, за яким кількість партій не має значення; уряд формується на позапартійній основі, або на засадах широкої коаліції).
34) Становлення партійної системи незалаженої України. Правовий статус політичних партій в Україні.
Можна виділити кілька етапів формування сучасної партійної системи в Україні.
I етап (1990—1993 pp.) — період початкової багатопартійності (т.зв. "національно-романтичний"). Його характерними рисами були:
• правове оформлення багатопартійності в 1990 р. внаслідок скасування 6 і 7 статей Конституції СРСР, в яких закріплювалася однопартійна система. • визначальним при створенні партій був ідеологічний чинник;• нові партії були нечисленними, мало відповідали реальним потребам громадян та не були залученими до вироблення державної політики;• партійні структури, маючи лише попередні програми без механізмів їх реалізації, не могли стати повноцінними суб'єктами політичної системи.
Закінчується перший етап партійної еволюції в 1993 р. з перетворенням Народного Руху України (НРУ) у політичну партію і реєстрацією забороненої Комуністичної партії України (КПУ).
2 етап партійного будівництва тривав з 1993 р. до 1998 p., тобто до парламентських виборів за новою змішаною мажоритарно-пропорційною виборчою системою.
Основні риси періоду атомізованої багатопартійності:• спостерігається організаційне оформлення партій і подальше зростання їх кількості. Станом на 1.01.1996 р. було зареєстровано 40 партій;• однак партії ще не мали такого рівня впливу, який допоміг би їх фракціям створити більшість у парламенті та місцевих представницьких органах. Вибори 1994 р. не принесли ні бажаного зміцнення, ні укрупнення українських партій.
Правовий статус політичних партій в Україні регулюється Конституцією України (ст. 36-37), Законом "Про політичні партії в Україні" (2001 р.), а також іншими законами України.
Політичні партії є рівними перед законом. Вони мають право брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України, а також здійснювати інші заходи. їм гарантується свобода опозиційної діяльності. Втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій і їх місцевих осередків забороняється, за винятком випадків, передбачених законом. Членами партій в Україні можуть бути тільки її громадяни, яким виповнилося 18 років. Певним категоріям працівників (суддям, працівникам прокуратури, органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, органів Державної податкової служби, військовослужбовцям) заборонено бути членами будь-яких партій. Статути і програми політичних партій повинні відповідати Конституції країни і чинному законодавству, інакше забороняються їх утворення і діяльність. Забороняється утворення партій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалення міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, зазіхання на права і свободи людини, здоров'я населення.
Рішення про утворення політичної партії ухвалюється на її установчому з'їзді (рішення має бути підтримане підписами не менш як 10 тис. повнолітніх громадян України, зібраними у 2/3 районів не менш як 2/3 регіонів України). Реєстрацію політичних партій провадить Міністерство юстиції України, після якої вони набувають статусу юридичної особи. Реєстрація їх обласних, міських і районних організацій чи інших структурних утворень, передбачених статутом, здійснюється відповідними органами юстиції на місцях тільки після реєстрації політичної партії.
