32. Походження і сутність партії

Політичні партії займають особливе місце в політичній системі суспільства і грають роль посередника між державою і громадським суспільством. Взаємовідносини людей в суспільстві відбуваються в двох координатах: вертикальної, власної політичної, і горизонтальної – соціальної. Вертикальні, політичні зв?язки здійснюються зверху (державна влада) вниз (народна маса), визначаючи політичні відносини політичного управління і підпорядкування. Горизонтальні зв?язки (соціальні) – неполітичні, однак, при певних умовах вони можуть стати політичними, оскільки регулюються законами.

Слово “партія” походить від латинського “pars”, “partis” вказуючи частину чого-небудь. Сучасні партії виникли в Європі і Америці в XIX сторіччі. Їх поява була обумовлена сукупністю політичних і інституційних змін, що відбулися в європейських країнах і США.

Таким чином, політичні партії виникають лише на певному етапі розвитку суспільства, коли більшість його громадян в тій або іншій мірі залучаються до політичного процесу, стають його учасниками. Хоча спочатку партії не були згуртованими, націленими на боротьбу за владу. Як правило, це були організації, що опозиційно настроєні до держави і що представляли інтереси певних шарів суспільства

У сучасній політичний літературі виділяється ще один вид походження партій – шляхом злиття і розколу інших партій. Незалежно від специфіки формування тих або інших політичних партій, історії їх розвитку – у всіх випадках ці процеси виражали і виражають потребу залучення маси до керування державою, закономірну тенденцію демократичного розвитку суспільства

По-перше, партія – це організація, тобто тривале об?єднання людей на самих різних рівнях політики – від місцевого до міжнародного.

По-друге, ознакою партії є існування стійких місцевих організацій, підтримуючих регулярні зв?язки з центральним керівництвом.

По-третє, метою керівництва центральної і місцевої організації є завоювання і здійснення державної влади. По-четверте, кожна партія прагне забезпечити собі підтримку народу – від голосування за неї до активного членства.

По-п'яте, будь-яка партія є носієм певної ідеології або особливого бачення світу і людини.

Політична функція складається в практичній участі партії в боротьбі за владу, в її здійсненні, в прийнятті політичних рішень і в контролі за їх виконанням. Партії виступають як інтитуційна форма забезпечення доступу різних груп людей до важелів державної влади.

Ідеологічна функція складається у виявленні, обгрунтовані і вираженні інтересів людей як об?єднаних в даній партії, а також її прихильників

Ідейно-політичні переконання партії виробляються її лідерами, приймаються партійними органами і фіксуються в програмі партії, її програмних установках, рішеннях і резолюціях партійних з?їздів, конференцій і т.п.

Організаторська функція партій полягає в практичній реалізації ними своїх програмних настанов. До цієї функції відноситься рішення наступних конкретних задач:

а) політична соціалізація громадян, соціально-політична освіта, згуртування і активізація громадян на основі спільності їх конкретних інтернів, роз?яснення масам політичної ситуації, яка складалася, і передбачуваної платформи дій, політичне виховання громадян;

б) організація взаємодії партії з представницькими і виконавчими органами влади;

в) відбір і рекрутування політичних лідерів і еліт для всіх рівнів політичної системи, бо крім висунених партією професійних політиків, в керуванні справами суспільства і держави саме активну участь беруть партійні експерти, аналітики, фахівці;

г) діяльність по розширенню свого чисельного складу, вдосконаленню партійної структури, зміцненню матеріального положення центральних і низових організацій, розвитку взаємодії з дружніми партіями;

д) поглиблення зв?язків і відносин між різними гілками влади, місцевими і центральними органами державного керування, різноманітними політичними інститутами.

Типи партій

Світ партій багатогранний, вони відрізняються не тільки назвами, але й більш суттєвими ознаками, що дозволяє виділити різні їх типи.

Залежно від соціальної бази розрізняють:

• партії моносередовищні, що складаються виключно з представників якихось окремих груп, верств, класів (наприклад, партії жіночі, націоналістичні, робітничі, буржуазні);

• партії проміжні, які включають у себе представників кількох соціальних груп, верств, класів;

• партії універсальні, які об'єднують все суспільство незалежно від наявності групових і класових перешкод;

• корпоративні партії, що виражають більш вузькі групові інтереси (окремих верств бізнесу, робітничого класу тощо). Загальною тенденцією розвитку партій є розмивання моносередовищних партій і перетворення їх або в універсальні, або в більш вузькі, корпоративні.

Прямі і непрямі партії

Партії зі слабкою і сильною структурою.

Централізовані і децентралізовані.

"М'які" і "жорсткі" партії.

Кадрові партії

Масові партії

Відкриті і закриті партії.

Залежно від місця, яке займає партія в політичній системі, виділяють:

Правлячі партії - партії, що отримали в результаті виборів у законодавчий орган країни право формувати уряд і реалізувати політичну програму розвитку суспільства відповідно до своїх завдань.

Опозиційні партії - партії, що потерпіли поразку на виборах, або такі, які не допускалися до виборів правлячим режимом і через це зосередили свою діяльність на критиці офіційного урядового курсу і на розробці альтернативних програм. Нарешті, залежно від ставлення до ідеології і її спрямування виділяють такі типи партій:

• ідейно-політичні, які будуються на базі ідеології: комуністичні, соціалістичні, соціал-демократичні, ліберальні, консервативні, фашистські;

• проблемно орієнтовані партії, сконцентровані навколо однієї проблеми або групи проблем (партії "зелених", жіночі партії);

• електоральні партії: мегнідеологічні і навіть позаідеологічні організації, що висувають цілий набір завдань, орієнтованих на широкі маси населення.