01015 М. Київ, вул. Івана Мазепи, 21, корп. 8. Тел.: (8044) 2806646, 2542226

Створений відповідно до Постанови ВУЦВК та РНК УСРР від 29.09.1926 р. “Про визнання колишньої Києво-Печерської лаври за історико-культурний державний заповідник і про перетворення її на

Всеукраїнське музейне містечко” на базі Музею культів та побуту, який існував на території з 1922 року.

Указом Президента України від 13.03.1996 р. за №181/96 КиєвоПечерському заповіднику було надано статус національного. Загальна площа заповідника — 23,5 га.

На території заповідника знаходиться 144 будівлі та споруди, серед яких 120 пам’яток архітектури та містобудування, що історично сформувалися протягом XI—XX ст.

На території заповідника розміщуються Державна історична бібліотека України, Національний музей історії України, Музей історичних коштовностей, Всеукраїнський фонд відтворення пам’яток архітектури ім. О.Гончара, Державна служба з питань національної культурної спадщини, Український центр культурних досліджень, Українське товариство охорони пам’яток історії і культури, Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей книги та друкарства України, Музей мікромініатюр Сядристого М.С.

Фонди заповідника налічують понад 70 тис. одиниць зберігання, що є експонатами V—ХІХ ст. До національних раритетів, що зберігаються в заповіднику, належать: шиферні плити із рельєфними зображеннями (XI ст.), хрест Марка Печерника (XI ст.), книги: “Апостол” Івана Федорова (1574 р.), “Євангеліє” Петра Мстиславія (1575 p.), патерик Печерський видання 1661 р. та 1678 p., “Требник” Петра Могили (1646 р.) та ін.

У колекції ікон — всесвітньовідомі “Зішестя до пекла (XV ст.), “Спас в силах” (XVI ст.), “Царські врата” (XVI ст.), “Втеча до Єгипту” (XVI ст.), “В’їзд до Єрусалиму” (XVI ст.) та ін.

У Ближніх та Дальніх печерах покояться нетлінні мощі канонізованих печерських ченців. Частина території заповідника (так звана “Нижня лавра”) передана в користування чоловічому монастирю Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Української православної церкви Московського патріархату. Церква Феодосія Печерського знаходиться у користуванні Української православної церкви Київського патріархату.

Реставрацією предметів з фондових колекцій займається спеціальний підрозділ заповідника — Центр реставрації та експертизи. За станом історичних будівель і території наглядає науково-технічна частина з реставрації, музеєфікації та інженерного забезпечення об’єктів культурної спадщини.

В заповіднику постійно проводяться археологічні дослідження пам’яток Печерського монастиря. Виходять наукові монографії, видаються наукові журнали, друкуються фотоальбоми, проводяться міжнародні наукові та науково-практичні конференції.

Друком вийшли каталоги за матеріалами фондової збірки заповідника: “Напрестольні Євангелії в зібранні заповідника”, “Вклади і вкладники в Успенський собор Києво-Печерської лаври”, “Вкладні дерев’яні хрести в зібранні заповідника”, “Предмети побуту з кераміки ХVII—XVIII ст. з археологічних розкопок на території заповідника”, “Образ Богородиці на предметах культового шитва XVII—XIX ст.” Щорічно видаються збірники наукових праць: “Лаврський альманах” та “Могилянські читання”.

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник — один із найзначніших музейних центрів в Україні, комплекс пам’яток якого “Архітектурний ансамбль Києво-Печерська лавра” за рішенням 14-ої сесії Міжурядового Комітету ЮНЕСКО від 7 грудня 1990 року внесено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК „СТАРОДАВНІЙ КИЇВ”