27. Адміністративні формальності як метод регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Адміністративні формальності включають паратарифні заходи, до яких відносяться інші, крім митних мит, платежі, що відшкодовуються при ввозі закордонних товарів; різні митні збори, внутрішні податки, спеціальні цільові збори, акцизи і технічні стандарти, які включають контроль імпорту на предмет його відповідності національним стандартам, нормам безпеки і якості. Технічні бар'єри розподіляються на:

- стандарти, в тому числі стандарти, засновані на нормах охорони здоров'я і вимогах безпеки; стандарти промислові і стандарти фармацевтичні;

- вимоги щодо маркування та упаковки товару;

- вимоги щодо товаросупроводжувальних документів;

- системи вимірів.

Більшість технічних бар'єрів (60%) припадає на промислові товари, в тому числі 19% - на машини та устаткування; 10% - на хімічні товари; 5% на засоби транспорту і 13% - на товари харчування.

Державна монополія - це встановлення державою монополії на зовнішню торгівлю окремими товарами.

Заходи економічного стимулювання експорту, які проводять спеціально створювані експортно-імпортні банки та інші організації, включають:

- державне субсидування;

- пільгове кредитування;

- страхування.

Експортне кредитування здійснюють насамперед при поставках значних по вартості товарів.

Важливу роль у сучасній міжнародній торгівлі відіграє страхування. Нові правила припускають страхування до 10% вартості угоди, включаючи очікуваний прибуток, страхування політичних, військових та інших ризиків.

Відношення до нетарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності в різних країнах неоднозначне. Найбільш авторитетна в сфері регулювання світової торгівлі і митних правил організація - Генеральна угода по тарифам і торгівлі (ГАТТ), а також її правління - Всесвітня торгова організація (ВТО) офіційно виступають за відміну ціх методів. Але на практиці всі учасники зовнішньоекономічного процесу використовують нетарифне регулювання, особливо для товарів, які виробляються в країнах, що не є членами ГАТТ - ВТО, зокрема в Україні. Багато країн за допомогою певних заходів намагаються перешкоджати проникненню товарів іноземних держав на свої внутрішні ринки, перетворюючи принцип вільної торгівлі у звичайну декларацію і, в той же час, засуджують Україну в її намаганні захистити свій ринок від проникнення імпортних товарів сумнівного походження.

В переліку нетарифних методів, які використовує Україна, багато технічних та інших спеціальних вимог (обмежень): забезпечення дійсного інспектування якості і безпеки продукції, включаючи термінологію, символи, вимоги до упакування, маркування тощо. З метою реалізації єдиної технічної політики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації, захисту інтересів споживачів (безпеки продукції для життя, здоров'я, майна громадян, охорона навколишнього середовища) в Україні втановлена обов'язкова сертифікація певних груп продукції.

До нетарифних методів регулювання можна віднести і режим митногооформлення. Наприклад, для митного оформлення імпортного товару необхідні наступні документи: вантажна декларація; для ліцензованих товарів - ліцензія; для товарів, що підлягають контролю різних державних органів – їхній дозвіл; платіжні документи, що підтверджують сплату митних зборів, податків тощо, або документи, в яких гарантується сплата; для товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації - сертифікат відповідності тощо.

Закон України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" установлює, що допускаються до імпортування продукти, передбачені для продажу населенню, вільні від карантину, при наявності на тарі всієї необхідної інформації.

Ще одним методом регулювання зовнішньоекономічної діяльності є визначення мінімальних (індикативних ) цін на експортні товари. Індикативні ціни нині включають біля 20 видів українських експортних товарів , серед яких - чавун, арматура, ферросіцілій, ферросілікомарганець, титанова губка, карбамід, аміак, велика рогата худоба, вівці тощо.

Тривале падіння цінової конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників вимагає підвищення ступіня захисту внутрішнього ринку, з використанням загальноприйнятих у світі нетарифних методів регулювання власного режиму зовнішньої торгівлі, які не будуть перешкоджувати вступу України до ВТО і довгостроковим завданням розвитку економіки. Використання державою тарифних і нетарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності повинно ставити за мету забезпечення інтересів вітчизняних товаровиробників і вітчизняних споживачів.