101.Воля як самоврядування.

Воля – це свідоме регулювання людиною своєї поведінки, діяльності, яке полягає в умінні подолати внутрішні і зовнішні труднощі при здійсненні цілеспрямованих дій і вчинків. Головна функція волі полягає в свідомому регулюванні активності людини в певних життєвих ситуацій. Таким чином, людей розрізняєть так: звичайні люди, боягузи і альтруїсти (здійснюють позитивні вчинки не вимагаючи нічого у відповідь, ніби на рефлексивному рівні).

Розвиток волі у людини пов’язаний:

а) з перетворенням мимовільних психічних процесів у довільні;

б) придбанням людиною контролю над своєю поведінкою;

в) виробленням вольових якостей особистості;

г) тим, що людина свідомо ставить перед собою все більш важкі

завдання і переслідує все більш віддалені цілі, які вимагають

значних вольових зусиль протягом довгого часу.

Поняття сила волі є якістю волі людини, це загальна здатність долати певні труднощі,які виникають на шляху досягнення мети. Характеристика: 1. проявляється в таких особистісних рисах як витримка і самокерованість. 2. цілеспрямованість та настирливість. 3. ініціативність. 4. самостійність. Без чиєїсь допомоги обирає сам, без чужого впливу. 5. Послідовність пов’язана з такими якостями як самоконтроль і самооцінка. Отже, можна зробити висновок, що воля проявляється тільки завдяки зусиллям особистості. Воля як свідоме самокерування людиною своєю по­ведінкою передбачає її самостійність у прийнятті рі­шення, ініціюванні, плануванні, здійсненні та контролі дій.

102.Здійснення самоконтролю, автоуправління, авторегуляції, автооптимізації, самодетермінації, самоініціації й самогальмування. Самомобілізація й самостимуляція.

Воля як свідоме самокерування людиною своєю по­ведінкою передбачає її самостійність у прийнятті рі­шення, ініціюванні, плануванні, здійсненні та контролі дій. Саме тому застосовуються дані методи. Довільне керування охоплює самодетермінацію, самоініціювання і самогальмування дій, самоконтроль (дій, станів, емоцій), самомобілізацію та самостимуляцію. Воно є інтегральним духовно-душевним та психофізіо­логічним процесом, який актуалізує, крім вольового зусилля, мотиви (бажання, повинність), інтелектуальну активність, моральну та духовну сфери особистості. Здійснення самоконтролю – це вольова якість, яка забезпечує готовність діяти раціонально і правильно, незалежно від власного внутрішнього стану. Воля виконує дві взаємопов'язаних функції - спонукальну й гальмі­вну.Спонукальна функція забезпечує активність людини в подо­ланні труднощів і перешкод. Якщо в людини відсутня актуальна потреба виконувати дію, воля створює допоміжне спонукання, змінюючи смисл дії (робить його більш значущим), зумовлюючи переживання, пов'язані з передбаченими наслідками дії. Гальмівна функція виявляється у стримуванні небажаних вия­вів активності. Вольове регулювання поведінки було б неможливим без гальмівної функції. Самобілізація – це миттєва реакція, швидка відповідь. Самостимуляція передбачає творення або посилення спонукань людини до певної активності, діяльності, поведінки.