7. Самоспостереження як метод наукового пізнання

Самоспостереження - перетворення суб'єкта в об'єкт, є взаємодія, але не протиставлення;

Цей метод побудований на здатності людини усвідомлювати свою особистість, тому застосування його зумовлене рівнем розвитку в особистості самосвідомості. Цей метод можна застосувати до людей, які спроможні зробити самозвіт про зміст власних уявлень, думок тощо. Від дослідника, який користується методом самоспостереження вимагається наявність здатності виконувати діяльність в умовах, які впливають на його емоційну сферу. Дослідник має бути емоційно і соціально зрілою особистістю.

Найкраща форма самоспостереження - це ретроспективне спостереження, яке ґрунтується на пригадуванні результатів перебігу психічного явища, яке є предметом дослідження, після того як воно вже відбулося. Людина може у такий спосіб описати, що вона відчувала в стані радості, суму, страху, що вона запам'ятовувала або як міркувала, розв'язуючи завдання

Метод інтроспекції використовують при дослідженні інтересів, уявлень, почуттів (психологічних станів, настроїв), у вивчені працездатності, професійної продуктивності тощо. Метод відіграє важливу роль серед інших прийомів у формуванні самосвідомості особистості. Самоспостереження як метод не є однорідним. Деякі психологи виділяють в ньому декілька методів, наприклад, феноменологічне самоспостереження - це метод інтроспекції, розроблений представниками гештальтпсихології.

Вимоги цього методу-

1) особлива підготовка дослідника;

2) вміння добре розподіляти увагу.

Складність застосування методу самоспостереження в тім, що він вимагає від дослідника бути одночасно і суб'єктом, і об'єктом дослідження

8. Спостереження. Вимоги до процедури одержання й інтерпретації інформації при спостереженні.

Метод спостереження - це основний метод сучасної психології, сутність якого полягає в тому, що наукові факти збираються через не втручання в життя об'єкта, а пасивне споглядання цього факту

Види спостереження-

• систематичне

• суцільні спостереження

• включене спостереження

Використання спостереження передбачає дотримання таких умов:

1) цілеспрямованість - визначення мети, завдання дослідження;

2) природні умови - типові умови спостереження (щоб особи не знали, що за ними ведеться спостереження);

3) наявність плану;

4) точне визначення об'єкта і предмета спостереження;

5) обмеження дослідником ознак, які є предметом спостереження;

6) вироблення дослідником однозначних критеріїв оцінки цих ознак;

7) забезпечення чіткості й тривалості спостереження.

9. Анкетування та бесіда як методи наукового пізнання.

Бесіда - специфічний для психології метод, який побудований на основі діалогу.

Умови проведення

• побудова контакту і довірливих стосунків з піддослідним

• прийняття особистості піддослідного таким який він є, без його оцінювання

• вміння задавати питання і слухати

• проведення бесіди відповідно до обраного місця і часу

Недоліком бесіди є той факт, що бесіда не дозволяє досліднику зразу зафіксувати отримані факти

Анкетування- метод збирання фактів , що являє собою перелік питань, котрі дають піддослідним для письмової відповіді. Перевага цього методу у тому, що він дозволяє порівняно легко і швидко отримати масовий матеріал. Недолік же цього методу в порівнянні з бесідою – відсутність особистого контакту з піддослідним, що не дає можливість варіювати характер питань в залежності від відповідей. Тут також важливо правильно підібрати питання. Вони повинні бути чіткими, ясними, зрозумілими, не повинні навіювати ту чи іншу відповідь.

Види анкет :

-Відкриті- обстежувані повинні самі сформулювати відповіді на поставлені запитання.

-Закриті- досліджуваному необхідно вибрати одну із запропонованих відповідей.

-напівзакриті – досліджуваний може обрати запропоновану відповідь або дати свою.