95.Емоція як реакція на ситуацію й подію. Форми прояву емоцій. Роль «позитивних» й «негативних» емоцій.

Емоції — це специфічна форма взаємодії людини з довколишнім світом, спрямована на пізнання цього світу та свого місця в ньому через саму себе у формі переживань. Ця специфічність виявляється в суттєвих якостях позитивного й негативного полюсів емоції, що означає їх диференціацію.

Форма вияву емоцій. Емоції можуть виявлятися активно й пасивно. Страх виявляється активно (втікання) і пасивно (завмирають від страху), радість може бути бурхлива і тиха, розсердившись, людина може гарячкувати, а може лише насупитися, у гніві людина може бушувати, або ж у неї може все кипіти в грудях тощо.

Форми та інтенсивність вияву емоцій і почуттів значною мірою залежать від соціальних факторів — вихованості, рівня культури особистості, традицій та звичаїв. Це особливо позначається на виявленні їх за допомогою зовнішніх засобів — мімічних та пантомімічних виразних рухів. Внутрішній їх вияв (серцебиття, дихання, дія ендокринної системи) відбувається відносно незалежно від соціальних чинників.

Позитивні емоції(задоволення, радість, захват, замилування, самовдоволення,упевненість, задоволеність собою, повага, довіра, симпатія, ніжність, любов, подяка, спокійна совість, полегшення, безпека, каяття, каяття совісті, й ін.). сприяють внутрішній психологічній гармонії (врівноваженості як приємному для суб'єкта стану), негативні(горе (скорбота), невдоволення, туга, сум, нудьга,розпач, засмучення, тривога, переляк, страх, жах, жалість, жаль, розчарування, образа, гнів, презирство, обурення, гордість, ворожість, заздрість, ненависть, злість, ревнощі,сумнів, розгубленість, зніяковілість, сором, відраза і т. д.). - призводять до психологічної дезорганізації, тому хворобливо переживаються суб'єктом, і він не хоче пережити їх знову.

У житті людини значення позитивних і негативних емоцій однаково важливе. І ті, й інші пов'язані з усвідомленням своїх потреб і з їхнім задоволенням. Те, що створює насолоду, часто змушує нас прагнути цього об'єкта і намагатися виконати діяльність так, щоб здобути задоволення. Те, що пов'язане з неприємними переживаннями, також змушує певним чином організувати свою поведінку, боротися проти того, що викликає незадоволення.

96.Функції емоцій.

Емоції  виконують наступні функції:

- Відображувальна (оцінна) функція проявляється в узагальненій оцінці нею навколишніх подій.

–  Сигнальна функція – завдяки емоціям ми дізнаємось про значущі для нас події, про те, що відбувається навколо;

–  Регулятивна функція – забезпечує напрям і інтенсивність поведінки людини; Функція оцінки ходу і результатів діяльності.

–  Експресивна функція – виражає внутрішні переживання індивіда в зовнішній формі – міміці, жестах, особливостях мовлення та т.ін.;

–       Комунікативна функція – за допомогою емоцій ми спілкуємось один з одним. Зовнішні прояви емоцій у міміці, пантоміміці дозволяють інформувати інших людей про своє ставлення до предметів і явищ дійсності.

- Стимулююча. Функція дії, тобто чинення певного впливу на того, хто є суб'єктом сприйняття емоційно-виразних рухів.

- підкріплюючу функцію емоцій, тобто емоції приймають безпосередню участь у навчанні; стимулюють запам’ятовування найбільш значущих подій.

- Функція переключення емоцій часто проявляється в стимулюванні до зміни індивідом

власної поведінки.