90.Характеристики емоційного реагування.

Емоційне реагування характеризується знаком (позитивні або негативні переживання), впливом на поведінку і діяльність (стимулюючий або гальмуючий), інтенсивністю (глибина переживань і величина фізіологічних зрушень), тривалістю протікання (короткочасною або тривалістю), предметністю (ступінь усвідомленості й зв'язку з конкретним об'єктом).

Емоційне реагування - емоційні переживання, що супроводжу­ють життєдіяльність людини.

За характером емоційного забарвлення виокремлю­ють позитивне і негативне емоційне реагування. По­зитивне емоційне реагування переживається як бла­женство - насолода, раювання, розкіш, або екстаз (грец. exstasis - зміщення, несамовитість) - стан, що відчувають люди, які перебувають на вершині щастя, а також члени деяких релігійних сект, шамани.

Негативне емоційне реагування переживається як незадоволення, неспокій, страх людини, спричинений певною подією, ситуацією, що може доводити її до заці­пеніння.

Предметні емоції мають певну причину, безпредмет­ні менш визначені (тривогу може спричиняти загальна ситуація: ніч, ліс, недоброзичливе оточення) або неусвідомлювані.

Емоційні реакції (гнів, радість, туга, страх) про­являються як емоційний відгук, емоційний спалах і емоційний вибух (афект). Емоційний відгук є динаміч­ним явищем емоційного життя, що відображає швидкі стосунки людини, її ставлення до повсякденних ситуа­цій. Його інтенсивність і тривалість не значні, тому він не здатний суттєво змінити емоційний стан людини.

Емоційний спалах - це сильний і короткочасний прояв емоцій, емоційний вибух - раптовий та бурхли­вий їх вияв.

Емоції проявляються активно і пасивно. Напри­клад, при переживанні страху активним проявом може стати втеча, пасивним - завмирання на місці. Найактивнішим рівнем емо­ційного реагування є афект (лат. affectus - настрій, хвилювання) - сильно виражені некеровані (мимовіль­ні), короткочасні, яскраві, бурхливі емоційні спалахи. Афективні прояви позитивних емоцій (захоплення, наснага, ентузіазм, нестримні веселощі, сміх) або нега­тивних (злість, гнів, жах, розпач) нерідко супроводжу­ються ступором - станом нечутливості, нерухомості. Після афекту настають занепад сил, байдужість або каяття у вчиненому. Частий прояв афекту в нормальній ситуації свідчить про невихованість або нервово-психічне захворювання.

Імпресивною складовою емоційного реагування є переживання - емоційно забарвлений стан, що ви­являється у формі задоволення або незадоволення (страждання), напруги або заспокоєння. За емоційним забарвленням вони можуть бути позитивними і нега­тивними, приємними і неприємними.

Найпо­ширенішим вираженням позитивних емоцій є усмішка, негативних - посмішка («кисла міна»). Посмішка може бути підробленою (виражає бажання здаватися радісним) і удаваною (намагання приховати негативні емоції).

Сильно виражені емоції супроводжуються жестами (цілісними руховими актами) - підстрибування, пере­кидання через голову, обійми, ласка, погладжування та цілування, закривання обличчя руками (несподівана радість, плач, сором).. Багато рухів виражають ставлення, почуття, емоційні оцінки.

Найхарактерніші звукові засоби експресії - сміх і плач. Сміх може виражати радість, гнів, розпач; плач - нещастя, розпач, гнів, агресію, радість тощо.

Оцінка значущості ситуації може бути усвідомлюва­ною й неусвідомлюваною. За механізмом безумовного рефлексу виникає емоційна реакція на закріплену в генетичній пам'яті значущу ситуацію або як прояв інстинкту. У ній задіяні різні системи організму й осо­бистості. Може бути відгуком на віртуальну ситуацію (плач глядачів у кіно або на спектаклях, що виникає за механізмом емпатії і зараження).