84.Етапи творчої уваги.

Один з найпоширеніших варіантів, відповідно з яким творчість у своєму розвитку проходить чотири етапи: виникнення (постановка) і усвідомлення творчої проблеми; пошук шляхів, принципу вирішення проблеми; наукове відкриття, «народження» наукової ідеї, створення ідеальної моделі відкритого вченими явища, розробка задуму; верифікація, тобто практична перевірка гіпотези і реалізація результату творчого акту. На етапі виникнення і усвідомлення творчої проблеми виявляється один з найчіткіших критеріїв активності свідомості, творчого потенціалу особистості - здібність постановки проблеми. Знаходження проблеми, відмічав Дж. Бернал, є найвищим показником творчості.

Глибокий аналіз проблемних ситуацій, продуманість визначення проблеми є необхідними умовами оптимізації творчого дослідження. Одним з головних є другий етап, на якому здійснюється пошук найбільш раціональних, а нерідко і оригінальних шляхів вирішення творчої проблеми. Пошук починається з аналізу наявної інформації, зокрема тієї, що закладена у пам'яті і завершується висуванням якихось гіпотез, що вказують на можливі шляхи вирішення творчої проблеми.

Завершення творчого процесу, у власному розумінні слова, проходить на третьому етапі, оскільки підсумком є вирішення творчої проблеми, тобто одержання конкретного результату. Творчий акт набуває різних форм, але головними серед них є: відкриття, винахід, раціоналізація, висування нової ідеї, розробка задуму, нової методики тощо. Одержані на третьому етапі дані корегуються і оформлюються в логічно струнку систему. Заключний етап - це перевірка істинності одержаного результату і здійснення реалізації. Головним критерієм істинності творчого акту є практика, але використовуються і логічні засоби обгрунтування отриманих результатів.

85. Форми уяви (мрія; фантазія; марення, сновидіння; галюцинації). Реалістична уява й фантастична уява.

Уява – це відображення предметів та явищ свідомості людини, що не були раніше у сприйнятті, але виникли на основі елементів минулого досвіду. На відміну від відчуттів і сприймань наша уява функціонує за відсутності об’єкта.

Особливою формою уяви є мрія – процес створення людиною образів бажаного майбутнього. Мрії можуть бути реальними, дієвими та нереальними, безплідними; вони дезорганізують людину, позбавляють її бачення реальних життєвих перспектив, штовхають на шлях примарного задоволення власних мрійницьких уподобань. Мрії, на відміну від галюцинацій, - це цілком нормальний психічний стан, що представляє собою фантазію, пов'язану з бажанням.Позитивно на життя людини впливає тільки активна, творча мрія, яка збагачує життя людини, робить його яскравим і цікавим.

Прикладом ми¬мовільного виникнення образів уяви є сновидіння. У стані сну, ко¬ли свідомий контроль за психічною діяльністю відсутній, сліди від різноманітних вражень, що зберігаються в мозку, легко розгальмо¬вуються й утворюють поєднання, що характеризуються непри¬родністю та невизначеністю.

Галюцинаціями називають фантастичні видіння, що не мають, мабуть, майже ніякого зв'язку з навколишнім людини дійсністю. Це несправжні сприйняття та уявлення, коли реального об'єкта в даний момент немає. Так само, як ілюзії (викривлене сприйняття властивостей предмета), вони пов'язані з аналізаторами кори головного мозку і бувають зоровими, слуховими, нюховими, смаковими тощо. Галюцинації можуть бути відносно простими, коли хворий, наприклад, у зовсім порожній кімнаті бачить фігури людей і чує їхні голоси, і складними, коли сприймаються цілі сцени. Причинами галюцинацій можуть бути як вживання психотропних та наркотичних речовин, так і психічні захворювання такі, як шизофренія.

Марення — сукупність ідей, думок та уявлень, висновків, що виникли не через засіб обробки прибуваючої інформації і не кореговане прибуваючою інформацією (при цьому не важливо, відповідає висновок марення дійсності чи ні).

Принципово важливо, що марення — вияв хвороби мозку людини, є розладом мислення.

Фанта́зія

• уява; створення нових образів на основі колись сприйнятого. В цьому сенсі фантазія — це компонент творчої діяльності.

• мрія, продукт уяви; ситуація, що представляється індивідуалом або групою, не відповідна реальності, але висловлює їх бажання.