82.Уява як фактор поведінки.

Однак феномен уяви залишається загадковим і в наші дні. Людству до цих пір майже нічого не відомо саме про механізм уяви, в тому числі про його анатомо-фізіологічній основі. Питання про те, де в мозку людини локалізовано уяву, з роботою яких відомих нам нервових структур воно пов'язане, сьогодні ще не розгадані. Принаймні, про це ми можемо сказати набагато менше, ніж, наприклад, про відчуття, сприйнятті, уваги та пам'яті, які вивчені в достатній мірі. Уява являє собою особливу форму відображення, яка полягає у створенні нових образів та ідей шляхом переробки наявних уявлень і понять. Розвиток уяви йде по лініях вдосконалення операцій заміщення реальних предметів уявними і відтворює уяви. Дитина поступово починає створювати на основі наявних описів, текстів, казок все більш складні образи та їх системи. Зміст цих образів розвивається і збагачується. Розвивається творча уява, коли дитина не тільки розуміє деякі прийоми виразності (гіперболу, метафору), але й самостійно їх застосовує. Уява ставати опосередкованим і навмисним. Уява - це найважливіша сторона нашого життя.

Уява - особлива форма психіки, яка може бути тільки у людини. Воно безперервно пов'язане з людською здатністю, змінювати світ, перетворювати дійсність і творити нове. Будь-яке уяву породжує щось нове, змінює, перетворює те, що дано сприйняттям. Ці зміни і перетворення можуть виразитися в тому, що людина, виходячи зі знань і спираючись на досвід, уявить, тобто створить, собі картину того, чого в дійсності ніколи сам не бачив. Наприклад, повідомлення про політ у космос спонукає нашу уяву малювати картини фантастичної по своїй незвичності життя в невагомості, в оточенні зірок і планет. Уява може, передбачаючи майбутнє, створити образ, картину того, чого взагалі не було.

83.Різновиди уяви.

Залежно від характеру діяльності людини довільну уяву поділяють на відтворювальну, або репродуктивну, і творчу.

Уяву, що спирається на створення образів, які відповідають описові, називають відтворювальною. Читаючи навчальну й художню літературу, вивчаючи географічні карти та історичні матеріали, людина відтворює за допомогою уяви те, що відображено в художніх творах та історичних документах.

Творча уява також має довільний, продуктивний характер і завжди включена у творчу діяльність. Це самостійне створення нових, оригінальних образів.

Уяву поділяють на активну і пасивну.

Активна уява завжди спрямована на виконання творчого або логічного завдання. Процес зберігання в головному мозку інформації динамічний, тобто відбуваються поступова зміна змісту матеріалу і взаємо переміщення його елементів. Цей процес відображає активну уяву. Звідси - інтуїція, прозріння. Активна уява спрямована переважно назовні, людина більше зайнята оточенням, суспільно-значущим і менше - собою. Активну уяву визначає і контролює воля, вона може бути відтворювальною (репродуктивною) або творчою. Апарат уяви становить умову творчої діяльності особистості.

Пасивна уява протікає без постановки мети, інколи - як ілюзія життя, де людина говорить, діє уявно. Вона тимчасово віддаляється у світ фантастичних, далеких від реальності уявлень. Людині здається, що вона ховається від нерозв'язаних завдань, від необхідності діяти, чи тяжких умов життя тощо.