
- •4.4. Розрахунок теплосприйняття радіаційних поверхонь в топці
- •Розділ п'ятий розрахунки шкідливих викидів з продуктами згорання
- •5.1. Розрахунки утворення оксидів азоту
- •5.1.1. Утворення термічних оксидів азоту
- •5.1.2. Концентрації паливних і швидких оксидів азоту. Сумарна концентрація оксидів в газах
- •5.1.3. Особливості розрахунку оксидів азоту при спалюванні природного газу
- •5.2. Розрахунок утворення оксидів сіри ітемператури точки роси продуктів згорання при спалюванні мазуту і твердих палив
- •5.2.1. Утворення оксидів сіри і розрахунок температури точки роси при спалюванні мазуту
- •5.2.2. Розрахунок температури точки роси при спалюванні твердих палив
- •6.1. Геометричні характеристики. Швидкості продуктів згоранняіробочого середовища
- •6.2. Теплообмін в змієвикових поверхнях нагріву
холодної
воронки, висоти вихідного вікна. Прийняти:
Vт
=
2550 м3;
cp
= 0,444; кутовий коефіцієнт екранів х=0,96.
Визначити
температуру газів на виході з топки для
кожного з цих варіантів при спалюванні
відсіву газового вугілля (додаток,
табл. П1, паливо № 4). При про-веденні
розрахунків прийняти: M
=
0,48;
=
0,960;
=20133
С;
т=
1.2;
Вр
= =19,677 кг/с:
=
0,9965.
Рішення. 1. Визначення коефіцієнтів форми топки. При відношенні сторін аТ/bТ = 4, площа перетину топки при заданому відношенні сторін рівна fТ= 4bТ∙bТ = 44 bТ 2 , звідки
bТ
=
=
5,275 м;
аТ =44∙5,275==21,1 м.
Для цього випадку згідно мал. 4.3 основні розміри топкової камери приймуть наступні значення: ширина 21100 мм, глибина 5275 мм, висота холодної воронки 3240мм, висота ширмового вікна 7520 мм, висота від початку виступу до ширм 4900 мм.
1.1. Визначаємо
об'єм топки. Об'єм холодної воронки
=F6xат,
де F6x
- площа бічної стіни холодної воронки,
яка рахується до середини холодної
воронки. При цьому половина висоти
холодної воронки 1,62 м, ширина в середній
частині холодної воронки 2.64 м. При цих
розмірах одержуємо площу бічної стіни
F6x
= (5,275 + 2,64)∙0,55∙1,62
=6,41
м2. Об'єм холодної воронки
=
6,411∙21,1
= 135,4 м3.
Об'єм
верхньої частини топки в районі ширм
=F6ваТ.
Відповідно
до мал.4.3
при
зменшенні
ширини топки з 8,64 до 5,275 м глибина газового
об'єму від фронтової стіни до ширм
зменшується з 5,6 до 2,235 м. При збереженні
висоти ширм отримуємо F6в=
2,2355∙7,25=16,20
м2.
Об'єм верхньої частини топки
=
16,20∙21,1
= 341,8 м3.
Об'єм
в районі аеродинамічного виступу
(пережиму) під ширмами. Площа бічної
стіни цього об'єму складається з двох
трапецій (аналогічно приведеним вище
висновкам): F6п
=
(4,335 + 2,275) ∙0,5
∙2,815
4+
(2,275
+ 5,275)∙0,55∙2,085
= 7,9 м2.
Об'єм
топки в районі пережиму
=7,99
21,1=166,7м2.
Об'єм призматичної частини топки
Vпр=VТ-
-
-
=
=2550 - 135,3 – 341,8-166,7 = 1906 м3.
Висота призматичної частини топки
hпр=1906/(5,2755∙21,1)= =17,1м. Загальна висота топки: hТ=0.5h х.в+hв+hп+hпр=1,62+7,25+(2,815+2,085)+17,1=30,6 м.
1.2. Визначаємо розміри поверхні стін: фронтової стіни Fфр= 31,34∙21,1 = 661,3 м2; задньої стіни Fз = 26,333∙21,1 =555,6 м2;
бічної стіни F6 = 30,51 +5,2755∙17,1 = 120,7 м2;
вихідного газового вікна FOKH = (7,25 + 2,1) ∙21,1= 197,3 м2;
розрахунковий горизонтальний перетин холодної воронки (по середині висоти холодної воронки) F х.в = 2,64∙21,1 = 55,7 м2;
сумарна поверхня стін Fст=661,3+555,6+120,77∙2+197,3+ 55,7 = 1711,3 м2.
1.3. Коефіцієнт форми топки F л.т /V Т = 1642,8/2550 = 0,644.
де променевосприймаюча поверхня екранів Fлт= Fстх = 1711,3∙0,96 = 1642,8 м2. Для інших варіантів відношень аТ /bТ розрахунок зведений в табл. 4.7.
Таблиця 4.7.
Величина |
Відношення сторін топки |
|
|
аТ /bТ=2 |
аТ /bТ = 1,0 |
Ширина топки, м Глибина топкі, м Поверхня бічної стіни в холодній воронці, м2 Об'єм холодної воронки, м3 Поверхня бічної стіни верхньої частини топки (до пережиму), м2 Об'єм верхньої частини топки (до пережиму), м3 Поверхня бічної стіни топки в зоні пережиму, м2 Об'єм топки в зоні пережиму, м3 Висота призматичної частини топки, м Загальна висота топки, м Сумарна поверхня стін топки, м2 Променесприймаюча поверхня екранів топки, м2 Коефіцієнт форми топки –Fл.т / V m |
14,92 7,46 12,9 192,1 32,05 478,1 27,88 216.0 14,95 29,31 1396 1340 0,525 |
10,55 10,55 25,90 273,3 54,45 574,4 43,02 453,9 11,22 26,5 1170,5 1123,7 0,441 |
Таким чином, із зменшенням відношення сторін топки з 4 до 1, тобто наближенням форми перетину топкі до квадратної, коефіцієнт форми топки зменшується.
2. Визначення температури газів за топкою.
2.1. При відношенні сторін аТ /bТ = 4 відповідно до даних (додаток, табл. ПЗ, паливо № 2) визначаємо ентальпії газів Hг, кДж/кг, при =1,20 але (2.25):
Температура, ºC ……. 800 1000 1200 1400 2000 2200
Hг при =1,20 ………7779 9946 12174 14452 21476 24115
Визначаємо енгальпію газів при адіабатній температурі =2013°С:
QT
=
21476++
(2013-2000) = 21 648 кДж/кг.
Визначаємо середню теплоємність продуктів згорання. Приймаємо температуру газів за топкою 1000 ºС. Тоді за (4.26)
Vcср==
=
11,55 кДж/(кг∙К).
Число Больцмана за (4.25)
Во=0,99655∙19,677∙11,555∙1011/(5,7∙0.444∙1711,33∙22866
)
= 0,438.
Температура газів на виході з топки з (4.28):
=
2286/ [1 + 0.48 (0,960/0,438) 0,6
] = 1292 К;
=
1292 -273= 1019 °С.
Значення Vсср можна не уточнювати, як розбіжність складає менш 50°С.
2.2. Для інших варіантів відношень аТ/bТ розрахунок зведений в табл. 4.8.
Таблиця 4.8
Величина |
Відношення сторін |
|
|
аТ /bТ =2 |
аТ /bТ =1 |
Ентальпія
газів при температурі
Ентальпія газів на виході з топки, кДж/кг Середня теплоємність продуктів згорання, кДж/(кг∙К) Число Больцмана Розрахункова температура газів на виході з топки, °С |
21648 1090
10949 11,59
0,538 1088 |
21648 1130
11394 11,61
0,643 1147 |
Таким чином, при зменшенні коефіцієнта форми топки Fл,т/Vт з 0,644 до 0,441 при збереженні випромінювальної здатності топкового середовища т , температура продуктів згорання підвищується з 1019 до 1147°С.
Приклад
4.15. У паровому
котлі енергоблока 800 MBт спалюється
березовське буре вугілля (додаток, табл.
П1, паливо № 14). Основні розміри топочної
камери згідно мал. 4.4: Vт
=34760
м3;
Fcт=7092
м2;
hт
=
61,9 м
;
bт
=
18,0
м; ат
= =31,96 м.
Як зміниться температура газів за топкою
при
установці двосвітного екрану по всій
висоті топкової камери?
|
При
проведенні розрахунків приймаємо:
Вр=126,6кг/с; надлишок повітря
за топкою
=1,20;
адіабатну температуру горіння 1850°С;
рециркуляція
газів відсутня; параметр розподілу
температур по висоті топки M=0,4×6;
коефіцієнт
випромінювання топкової камери
в початковому варіанті
=
0.960; середній коефіцієнт ефективності
екранів
ср
= 0,446; коефіцієнт збереження теплоти
=0,998.
Рішення.1. Визначаємо температуру газів за топкою в початковому варіанті.
1.1. Середня теплоємність продуктів згорання в топці. З додатку (табл. ПЗ) знаходимо ентальпії газів Нг, кДж/кг, при =1,20 для очікуваних температур в топці:
,
°С
…………………….. 1000 1200 1400 1600
1800 2000
Нг при =1,20 …………..…… 9154 11214 13321 15466 17641 19837
Ентальпія
продуктів згорання (при адіабатній
температурі
а=1850°С;
На=
=18190 кДж/кг. Приймаємо температуру газів
за топкою 1080°С, при цій температурі
отримуємо:
= 9978 кДж/кг, тоді
Vcср==
=
10.665 кДж/(кг∙К).
1.2. Температура газів на виході з топки в початковому варіанті. Число Больцмана:
Во = 0,9988∙126,6∙10,665∙1011∕(5,7∙0,446∙7092∙21233)=0,781.
При цьому значенні В отримаємо:
=
2123/ [1 + 0,486 (0,960/0,781 )
0,6
]= 1370 К;
=
1370-273 = 1097ºС і
=10
135 кДж,кг.
2. Визначаємо температуру газів за топкою у варіанті з установкою двохсвітного екрану.
2.1. Поверхня стін топки збільшується на поверхню двохсвітного екрану:
Fдв= [18,0∙56,0 + (18,0 + 9,0) ∙0,5∙5,9] ∙2 = 2175 м2;
Fст
=7092 + 2175,0
= 9262 м2.
2.2. Ефективна товщина випромінюючого шару топки:
s = 3,6∙34 760/9267 = 13,5 м.
2.3. Середній коефіцієнт ефективності стін
=
-
0,05=0,45-0,05=0,40;
=
=0,435.
Коефіцієнт випромінювання топкової камери. Відповідно до 4.1 при температурі газів за топкою 100°С,
= 0,942.
Середня теплоємність продуктів згорання. Приймаємо
=1000 С, при цьому
=9154 кДж/кг
Vсср=
=10,63
кДж/(кг∙К).
2.6. Температура газів за топкою за наявності двохсвітного екрану. Число Больцмана Во=0,611;
=
2123/[1+0,486(0,942/0,611))
]=1302
К;
= 1302-273= 1029 °С і =9419,5 кДж/кг.
Таким
чином, установка в топковій камері
одного двохсвітного екрану понизила
температуру продуктів згоряння за
топкою на 68°С,
а її теплосприйняття зросло в
=1,06
раз.
Приклад 4.16. Якою повинна бути температура продуктів згоряння в перетині топки до місця введення рециркуляції у верхню її частину, щоб при r=0,2 забезпечити на виході за топкою задану температуру ?
При
розрахунках прийняти: паливо – проміжний
продукт газового вугілля Донецького
басейну, розрахункову температуру
продуктів згоряння на середині вихідного
газового вікна 1100°С, надлишок повітря
на виході з топки до введення рециркуляції
=1,20,
продукти згоряння відбираються на
рециркуляції за економайзером при
надлишку повітря
=1.20
і
температурі
=
400°С.
Для вирішення задачі прийняти ентальпії газів Hг, кДж/кг, при температурах, близьких до і :
,
ºС
Нг, при =1,20 і відсутності рециркуляції ... 8855 10472 12434 3174
Нг, при =1.20 і рециркуляції r=0,20 …….. .10266 12566 14920 -
Рішення. 1. Визначимо ентальпію продуктів згорання до змішення з газами рециркуляциі. За законом змішення
Нг+r∙Нг.рц=Нг.см.
З цієї залежності одержуємо
Нг=Нг.см-r∙Нг.рц.
Використовуючи
табличні значення ентальпій при 1000ºC,
=1,20
з урахуванням рециркуляції 0,2
Нг.см=0,5(10266+12566)=
11416 кДж/кг, ентальпія газів рециркуляції
Нгрц=3174кДж/кг.
По
набутих значеннях Нгсм
і Нг.рц
знаходимо ентальпію продуктів згорання
до змішення:
Нг =11 416-0,200∙3174=10781 кДж/кг.
2. Визначаємо температуру продуктів згоряння до змішування з газами рециркуляції:
=1200
++
(1400-1200) = 1230 ºC.
Таким чином, введення газів рециркуляції в кількості 20% дозволяє понизити загальну температуру газів на 131° С. Але варто додати, що конструктивно виконати повне змішування продуктів згоряння складно і тому гази рециркуляції вводяться перед вихідним перетином у нижньому обрізі ширм. При цьому дещо погіршується ефективність роботи екранів верхньої частини топки і у зв'язку з цим реальна зміна температури продуктів згоряння буде дещо менше.
Приклад
4.17. Наскільки
можна зменшити висоту і об'єм топки,
якщо у верхню її частину ввести
рециркуляцію газів r =
0,15
при температурі газів у відборі
=380°С
і надлишку повітря
=1,20.
Для розрахунку прийняти топку парового
котела Е-500-13,8 (D=138,9 кг/с, tпе=560°С)
при
спалюванні відсіву газового вугілля
(додаток, табл. П1, паливо № 2), яка має
наступні характеристики: площа стін
Fст=1301,6
м2;
коефіцієнт збереження теплоти
=0,9965;
середня теплова ефективність екранів
=0,444;
коефіцієнт випромінювання топки
=0,960;
параметр розподілу температур по висоті
топки M=0,48;
витрата
палива 19,677 кг/с; адіабатна температура
горіння (при надлишку
=1,20)
а=1958°С;
температура
газів за топкою
=1102°М
при середній теплоємності продуктів
згорання Vсср=
=11,604кДж/(кг∙К);
об'єм топки Vт
= 2550 м3
при
глибині топкі bт
=
8,64 м і ширині по фронту ат=
16,08 м.
Рішення. Використовуючи дані табл. ПЗ для даного палива отримуємо наступні початкові значення ентальпій газів Hг,, кДж/кг)
,
С ………….. 200 400 1000 1200 1400 1600
1800 2000
Hг
при
=1,20
і r=0…………………1796 3690 9946 12174 14452 16765 19109 21426
Те ж при =1,20
і r=0,15………….. - - 11437 14000 16619 - - -
1. Визначаємо температуру газів за топковою камерою в початковому варіанті. Число Больцмана Во = 0,99655 19,6777 11,6044
1011/(5,77 0,4444 1301,66 22313) = 0,622; температура газів на виході з топки:
=
2231 /[1
+ 0,48(0,960/0,622)
0,6
] = 1375К (1102°С).
2. Визначаємо ентальпію продуктів згорання за топкою при т = 1,2 і рециркуляції газів 0,15 при збереженні = 1102°С:
Hг.см=
11 437 +
(1102- 1000)=12744 кДж/кг.
3. Визначаємо ентальпію газів рециркуляції:
Нг.рц=
1796 +
(380-200) = 3501 кДж/кг.
4. Визначаємо ентальпію продуктів згорання до змішення з потоком рециркулюючих газів:
Нг = Нг.см - rНг.рц = 12744-0,155 3501 = 12219 кДж/кг.
При =1,20 значенню Нг відповідає температура продуктів згорання за топкою
=
1200 ++
(1400 - 1200) = 1204°С.
5. Визначаємо необхідну поверхню стін топки для забезпечення температури = 1204°С . Спочатку знаходимо корисне тепловиділення в топці Qт, що відповідає адіабатній температурі горіння а=1958 °С і т = 1,2:
Qт=
19 109+
(1958-1800) = 20979 кДж/кг.
Променеве теплосприйняття екранів топки:
Qл=
(Qт
-
)
=
(20 979 - 12 219)
0,9965 = 8729 кДж/кг.
За (4.29):
Fст= 19,677 8729/ [5,7 1011 0,9600 0,444 0,48 (1204 + 273)
22313)]]
=936
м 2
Перевіряємо отримані значення:
Во= 0,99655 19,677 11,6044 1011 /(5,7 0,444 936 22313) = 0,865;
= 2231/ [1 +0,48 (0,960/0,865)0,6 ] = 1477 К;
=
1477-273 =1204 0С.
6. Визначаємо зміну висоти і об'єму топки:
Зміна
об'єму топки
Vт
=
aтbт
hт
=
16,08
8,644
7,1
=986 м3.
ЗАДАЧІ
Задача 4.13. Визначити, як змінюється коефіцієнт форми топки Fл.т / Vт із збільшенням потужності парових котлів. Як приклади; прийняти топкові камери котлів для спалювання мазуту і газу ПО«Червоний котельщик» E-500-13,8TM (D= 138,9 кг/с, tпе=560 °С). Е-670-13,8 ГМ (D = 186,1 КГ/С, tпе = 545/545°С), Пп-1000-25 ГM (D = 277,8 кг/с, tne= 545/545 °С). При рішенні задачі прийняти наступні початкові дані: для котла E-500-13,8 ГМ — конфігурацію топки за мал. 4.5, для котла Е-670-13.8 ГМ за мал.. 4.1, для котла Пп-1000-25 ГМ за мал. 4.6.
Задача 4.14. Як зміниться поверхня стін призматичної топкової камери при установці в ній шести низькоопущених ширм заввишки 15,0 і шириною 2,0 м з труб діаметром 32 мм, кроком 45 мм ?
Мал. 4.5. Топкова камера котла Мал. 4.6. Схема топкової камери кот- E-500-13,8 ГМ ла Пп-1000-25,0 ГМ з ширмами
В початковому варіанті топка має об'єм V=2750 м3, променесприймаюча поверхня екранів Fл.т= 1388 м2. Як зміниться відношення Fл.т/ Vт?
Задача 4.15. Як зміниться висота топки в порівнянні з прикладом 4.16, якщо в ній по всій висоті встановити один (варіант 1) і два (варіант 2) двосвітних екрани за умови збереження температури продуктів згорання за топкою, рівною " = 1097°С? Основні дані для розрахунку прийняти за прикладом 4.16. Як збільшиться при цьому коефіцієнт форми топки?
Задача
4.16. Як
зміниться температура продуктів згорання
за топкою при верхньому введенні
рециркуляції газів? Паливо – кузнецьке
вугілля CC (додаток,
табл. П1, паливо № 6), початкова температура
газів за топкою
"
= 1200 С, надлишок повітря за топкою
=
1,20,
гази відбираються при тому ж надлишку
повітря і температурі 350° С. Отримати
зниження температури газів при
рециркуляції 5; 10 і 15% і вивести зразкову
залежність зниження температури на
1% рециркуляції.
Задача
4.17. Температурне
поле перетину вихідного вікна топки
має значну нерівномірність. Умовно
можна виділити шість зон по ширині
фронту топки з температурами в кожній
відповідно 1150, 1200, 1250, 1250. 1200, 1150°С при
рівномірному розподілі маси газів по
зонах. Які частки рециркуляції треба
ввести в кожну зону для вирівнювання
температур газів на рівні 1150°С? Прийняти
паливо — нерюнгрінське вугілля CС
(додаток,
табл. П1, паливо № 16), надлишок повітря
за топкою і в місці відбору
=1,20,
температура газів рециркуляції 400°С.
Визначити усереднену частку рециркуляції
продуктів згорання у верхню частину
топки.
Задача 4.18. Одержати габаритні розміри топки при різних варіантах конструкції і використовуванні рециркуляцію газів при збереженні температури продуктів згорання за топкою 1088°С. Розрахункові варіанти: 1) у топці тільки настінні екрани; 2) у топці настінні екрани і один двосвітний екран по всій висоті; 3) у топці настінні екрани і рециркуляція газів у верхню частину в кількості 10%. Конструкцію топкі прийняти за прикладом 4.15 по варіанту з відношенням сторін aт/bт=2, дані для розрахунків прийняти по цьому ж прикладу, прийняти відбір газів на рециркуляцію при = 1,20 і температурі 400°С.
Задача 4.19. Для котла паропродуктивністю 138,9 кг/с визначити переви-щення необхідного об'єму топки над мінімально необхідним за умов вигоряння при виконанні екранів настінними (варіант 1) і виконанні екранів настінними з одним двосвітним екраном по всій висоті топкі (варіант 2). Умови задачі прийняти але прикладу 4.14, ширина топки 16,08 м, глибина 8,64 м, поверхня бічної стіни 198 м2, Fст= 1301,6 м2. Допустима теплова напруга топкового об'єму qv= 162,8 МВт/м2.
4.4. Розрахунок теплосприйняття радіаційних поверхонь в топці
Теплота, сприйнята радіаційними поверхнями нагріву в топці, визначається або на основі позонного розрахунку топки, або теплового розрахунку топкової камери в цілому. При використовуванні результатів позонного розрахунку для визначення теплосприймаючої радіаційної поверхні Qрп, кДж/кг, використовується формула
Qр.п.qл.F. л.р.п/Bр. (4.33)
Якщо радіаційна поверхня нагріву розташовується не в одній, а в декількох зонах, то (4.33) приймає вигляд
Qр.п=
(4.34)
де індекси 1 і 11 і ін. відносяться до зон, в яких знаходиться радіаційна поверхня. Питомий сприйнятий тепловий потік qл, кВт/м2, визначається для зони з урахуванням коефіцієнта теплової ефективності радіаційної поверхні в зоні , коефіцієнта випромінювання газового середовища в зоні і середньої температури газів в зоні Тср,, К, по формулі
qл=5,67
10-11
(4.35)
Якщо відомо теплосприйняття зони Q3, кДж/кг, то теплосприйняття окремої радіаційної поверхні нагріву в межах зони можна знайти з виразу:
Qр.п
=Qз
стFр.п/
срFст
(4.36)
де
-коефіцієнт
розподілу теплосприйняття між стінами
топки по її периметру; приймається
при однофронтовому розміщенні пальників
для задньої стіни тонкі
ст.з=1,1,
для фронтової
ст.з
= 0,9; для бічних стін і в інших
випадках
розміщення пальників
ст.=
1,0.
При використанні даних загального теплового розрахунку топки в цілому відомими тепловими характеристиками є середній сприйнятий тепловий потік qл, кВт/м2, і питоме теплосприйняття екранів топкі Qл, кДж/кг палива.
Тоді для радіаційної поверхні нагріву її, що цікавить нас, питоме тепло- сприйняття можна одержати з виразу
Qр.п=Qл
в
ст
р.пFр.п∕
срFст
де Fст — поверхня стін топки в цілому, м2.
При виконанні розрахунку для всіх окремих радіаційних поверхонь топки повинна дотримуватися умова:
ПРИКЛАДИ
Приклад
4.18. У
топці котела Е-500-13,8 ГМ (р
=
13,8 МПа,
tпп
= 560°С) є радіаційний пароперегрівач
(РПП), виконаний з шести горизонтальних
U-подібних панелей (по одній на бічних
стінах при bТ
= 7,68 м і по дві на фронтовій і задній
стінах при
аТ
=
13,52 м), розташованих зверху випарних
вертикальних екранів. Панелі мають по
30 труб діаметром 36x5мм і з кроком s = 40 мм
(ширина стрічки 1160мм). Інтенсивність
теплового потоку в цій зоні qл
= 157,6 кВт/м2. Нижня відмітка розташування
панелей від низу топки
11,5
м.
Визначити,
наскільки збільшиться теплосприйняття
радіаційного пароперегрівача, якщо
його змістити вниз на 4,0 м
в зону з
тепловим потоком
л
=
235,7 кВт/м2.
Вр
= 9,25 кг/с.
Рішення. 1. Визначаємо променисту поверхню радіаційного пароперегрівача:
Fл.р.п =1,1600 22 7,688 0,98+1,1600 22 13,522 0,988 2 = 96,4 м2.
2. Визначаємо променеве теплосприймання радіаційного пароперегрівача в початковому варіанті:
==
=1642
кДж/кг.
3. Те ж при зсуві РПП вниз на 4,0 м. В цьому випадку РПП розташовується в зоні, в якій q л.з =235,7 кВт/м2 тоді:
=
235,77
96,4/9,25
= 2456 кДж/кг.
Таким чином, із зсувом РПП вниз різко зростає його теплосприйняття.
Приклад 4.19. Як зміниться теплосприйняття радіаційного перегрівача за прикладом 4.18 при спалюванні природного газу замість мазуту. З аналогічного позонного теплового розрахунку котла на природному газі одержано: температура газів на вході в зону 1371, на виході з неї 1238°С, коефіцієнт випромінювання топкового середовища =0,7587, Вр =9,764 м3/с.
Рішення. 1. Визначаємо середній тепловий потік в зоні по (4.35):
Тср
= 0,5((
'
+
")
+ 273 = 0,5(1371+
1238)+
273 = 1577,5 К;
q л.з = 5,677 10-110,655 0,7587 1577,54 =174,1 кВт/м2.
2. Визначаємо теплосприйняття РПП при спалюванні природного газу по (4.33):
Qрп =174,1 96,4/9,764=1719 кДж/м3.
У
зв'язку з різною теплотою згорання палив
(мазуту і природного газу) зіставимо
повне теплосприйняття РПП
.,
кДж/с,
у одиницю часу виходячи із співвідношення
=Q
p.n
Bp.
При
спалюванні
мазуту
=
=16422
9,25=
15189 кДж/с; при спалюванні газу
=
17199
9,764
= 16784 кДж/с. Таким чином, при спалюванні
природного газу теплосприйняття РПП
буде більшим, що в основному пояснюється
підвищеним коефіцієнтом теплової
ефективності екранів.
Приклад
4.20. У
останній
зоні топкової камери (див. приклад 4.15)
розташовані 12 топкових ширм заввишки
8 і шириною 3,8 м. Визначити теплосприйняття
ширм, якщо обмивання їх продуктами
згорання поздовжнє, температура газів
на вході в ширми 1152 і на виході з неї
1048 ºС. Екрани в зоні топкових ширм і самі
ширми виконані суцільно зварними з труб
діаметром 32 з кроком 48 мм. Коефіцієнт
тепловіддачі конвекцією в зоні ширм
К
= 7,155
10-3
кВт/(м2
До);
коефіцієнти випромінювання
=
0,811 і теплової ефективності
=
=0,40.
Рішення. 1. Визначаємо сприйнятий тепловий потік в топкових ширмах за рахунок радіації:
ТСР = 0,5(1152+1048) + 273 = 1373 К.
За (4.35) одержуємо
qл = 5,67 10-110,40 0,811 13734 = 65,71 кВт/м2.
2. Визначаємо теплосприйняття топкових ширм радіацією:
FЛ.Т.Ш.. = 3,8 8,0 2 12 = 729,6 м2; QЛ.Т.Ш.=65,71 729,6/126,6 = 378,5 кДж/кг.
3. Визначаємо
теплосприйняття топкових ширм конвекцією.
Для умов розрахунку середня температура
газів
=
1100ºС, температуру пари в ширмах приймаємо
tср=400°
С:
Fк = [3,14 0,032 + (0,048 -0,032) 2]8 (3800/48 + 1)12 = 1017,8 м2;
Q
К.Т.Ш..=
FК
–FЛ.Т.Ш.)/
BР=
=
=11,4
кДж/кг.
Таким чином, сумарне теплосприйняття ширм:
Qт.ш =378,5+11,4=389,9 кДж/кг.
Можливо наближене визначення теплосприйняття топкових ширм іншим шляхом.
Охолодження продуктів згорання в зоні розташування ширм:
Qз=(Н 1 -Н")) .
При температурах газів 1152 ºС і 1048 ºС ентальпії продуктів згорання складають 12 864 і 11578 кДж/кг, тоді
Q3 = (12 864 - 11 578) 0,998 = 1283 кДж/кг.
Теплосприйняття топкових ширм у зв'язку з перевагою радіаційного тепло- сприймання:
Qт.ш
=
Qз
=1283
=399кДж/кг
Приклад
4.21. Наскільки
зміниться теплосприйняття радіаційної
поверхні нагріву в зоні максимального
тепловиділення при переході з твердого
на рідке шлаковидалення. При розвязку
задачі прийняти для рідкого шлаковидалення:
кути холодної воронки 15°, стіни зони
максимального тепловиділення зафутеровані.
Початкові дані прийняти за прикладом
4.13, підвищивши температуру гарячого
повітря при рідкому шлаковидаленні до
400°С, прийняти як при твердому, так і
рідкому шлаковидаленні
=
0,94. Розміри зони: висота 4,6; глибина
8,64; ширина фронту 16,08 м.
Розвязок. 1. Тверде шлаковидалення.
1.1. Визначаємо поверхню стін зони максимального тепловиділення:
вертикальні стіни
Fст= (8,64+16,08) 2 (2,1+2,5) = 227,4 м2;
поверхні
верхнього і нижнього перетинів
=
=
8,64
16,08=138,9
м2.
1.2.
Визначаємо
виробництво
F
і
середній коефіцієнт теплової
ефективності: для екранних труб
э
= 0,455
1,1
=0,495: для верхнього перетину
"
= 0,1; для нижнього перетину
1
=0,495;
F
= 0,4955
227,4+138,99
0,495+138,99
0,1
=
=195,2 м2.
ср==
=0,386.
1.3.Визначаємо температуру продуктів згорання за зоною. Приймаємо "=1471ºС, при цьому Vc" = 15691/1471 =10.67кДж/(кг К);
Т" = 1471+273 = 1744К.
Розрахунок теплового випромінювання топкового середовища:
рп s = 0,1 0,234 7,05 = 0,165 МПа м;
kг=(
)(1-0,37
)=
2,21 1/(МПа
м);
kзл
=
= 60,76
1/(МПа
м);
k = 2,21 0,234 + 60,76 0,0317 + 10,0 0,5 0,4 = 4,44 1/(МПа м);
=1-e
=
0,956;
=
=0,983;
=
-
195,2=
1472°С.
Тепловий потік в зоні по (4.35)
qл= 5,67 10 -11 0,9833 0,386(1472 + 273) 4 = 200,54 кВт/м2.
Теплосприйняття поверхні нагріву по (4.33)
Qр.пп==
=3233
кДж/кг.
2. Рідке шлаковидалення.
2.1. Визначаємо поверхню нагріву при рідкому шлаковидаленні:
вертикальні стіни
Fст = (8,64+ 16,08) 2 (2,1 +2,5) = 227,4 м2;
поверхня череневого екрану
Епод=8,644
16,08=160,4
м2;
поверхня верхнього перетину
Fс'' = 8,64-16,08 = 138,9 м2.
2.2. Визначаємо виробництво F і середній коефіцієнт теплової ефективності:
для екранних труб
=
b(0,53-0,255
);
b=
1,0;
tшл
=
t3-50
= 1280 -50=1230 °С;
=1,0(0,53-0,255
)=0,222;
э = х = 0,222 1,0 = 0,222;
для подового екрану
під = э= 0,222;
для вихідного перетину топки
з" = 0,20;
виробництво F=0,222 227,4+160,44 0,222+138,99 0,20=114,1 м2; ср= =114,1/(227,4+ 160,4+138.9)= 0,217 м2.
2.3. Уточнюємо теплові втрати і витрату палива: втрати теплоти з шлаком
q6
==
;
tшл = t3 -100= 1280 -100= 1180 °С, при цьому (с )шл = 1184,0 кДж/(кг К); ашл= 0,2;
q6==
1184,0
= 0,351 %;
Q6
==
=67,5 кДж/кг. .
Втрати теплоти з механічним недопалом відповідно до табл. П7 і П8 додатки приймаємо:
втрати з механічним недопалом на 1 % менше, ніж і початковому варіанті, тобто q4= 1%. B відповідності з цим КПД котла збільшиться на
до
=
(2,0 + 0,042)-(1,0 + 0,351)= 0,691%
і складе кж = 91,618 + 0,691 =92,309%;
витрата
палива Bр=19,677
=
19.53 кг/с.
2.4. Визначаємо температуру продуктів згорання за зоною.
Приймаємо "= 1584 ° З і Т "= 1594 + 273 = 1867 К.
З
урахуванням зміни
частки виносу золи з газами
=
0,0317
=
0,0267, ентальпія
газів при температурі
"=
1594°С складе: Нг"
= 17
122 кДж/кг і Vc"
= =17122/1594=
10,74 кДж/(кг
К).
Розрахунок теплового випромінювання
топкового середовища:
pns=0,165 МПа м;
kг= 1,928 1/(МПа м);
kзл= 58,07 1/(МПа м);
k=1,9284 0,234+58,077 0,0267+10,00 0,55 0,4 =4,00 1/(МПа м);
=
0,940;
=0.986;
ентальпія гарячого повітря при tгв= 400°С Нгв°=2709кДж/кг і теплота Qв= 3251 кДж/кг. Температура газів на виході із зони по [1] визначається за формулою:
"=
-
;
"=1593ºС.
2.5 Тепловий потік і теплосприймаючі поверхні екранів в зоні:
qл = 5,67-10-110,9866 0,2166(1593+273) 4= 147,66 кВт/м2;
Qр.п==
=2932
кДж/кг.
Таким чином, в зоні максимального тепловиділення поверхня нагріву при рідкому шлаковидаленні має менше теплосприйняття приблизно на 10%, хоча всі екранні поверхні зафутеровані і їх теплова ефективність помітно нижча. Істотний вплив надає підвищення температури випромінюючих газів в зоні. При цьому значно вище буде теплосприймання розташованих вище відкритих екранів внаслідок того, що температура продуктів згорання за зоною максимального тепловиділення підвищилася і тепловий потік зріс в (1573/1472) 4 = 1,37 рази.
ЗАДАЧІ
Задача 4.20. Як зміниться тепловосприйняття радіаційного пароперегрівача в прикладі 4.19, якщо його конструкцію виконати із здвоєних U-подібних труб діаметром 42 мм, з кроком 45 мм, радіусом внутрішньої петлі 105 мм. в стрічці прийняти 20 труб. Прийняти розташування однієї петлі в зоні II, другої в зоні III по всьому периметру топки; теплові потоки в зонах прийняти за прикладом 4.19; qл2 = 235,7 і qл3= 157,6 кВт/м2.
Задача 4.21. Для умов прикладу 4.21 визначити теплосприйняття топкових ширм при спалюванні природного газу (додаток, табл. П2.паливо № 8).