3.2. Визначення ккд парового котла
Коефіцієнт корисної дії парового котла визначається по формулі
к=
100-q2
-q
–q
-q
-q
)
де q2 — втрата теплоти з газами, що йдуть , %,
=
(3.5а)
При розімкненій схемі сушки (3.5а) приймає вид
qq
==
(100-q4)
(3.56)
де r і Hот6 — частка відбору газів на сушку палива і їх ентальпія в місці відбору, кДж/кг.
При розімкненій схемі сушки всі дані про паливо відносять до підсушеного палива (сушонка), зокрема Q і Q . Втрати теплоти з хімічним q3, механічним q4 недопалюванням і на зовнішнє охолоджування q5, %, приймаються по табл. П7 додатки.
Втрата теплоти з шлаком, %, визначається по формулі
(3.6)
де шл = 1-- уї, уи—доля віднесення золи з продуктами згорання, визначувана по табл. П8; (зc )шл — ентальпія шлаку, кДж/кг, що приймається по табл. П5 додатки.
Температура шлаку шл при твердому шлакоудаленії приймається рівною 600° З; при рідкому шлаковидалення — tнж або за відсутності даних — t3 + 100°С, останні приймаються по [1].
Повна витрата палива визначається залежністю
B =
(3.7)
Розрахункова витрата палива визначається з урахуванням механічної неповноти горіння
Bр = B(1-0,01 q4). (3.8)
При розімкненій схемі сушки витрата палива визначається по підсушеному паливу Всуш. Для визначення витрати сирого палива виробляється перерахунок по формулі
В=
,
(3.9)
де
Wcyui—влажность
підсушеного
палива на робочу масу, %.
Коефіцієнт
корисної дії
знаходиться по (3.4)
із збільшенням
значення q4 на втрату теплоти з віднесенням
пилу
після золоуловітелей.
Приклади
Приклад 3.7. Для умов прикладу 3.1 визначити ККД котла і витрату палива.
Рішення. 1. Визначаємо ККД котла. Втрати q3=0; q4 = 0,3%; q5=0,3% приймаємо з прикладу 3.1.
По формулі (3.56) втрата теплоти з газами , що йдуть, складе
=8,81%
По формулі (3.6) втрати теплоти з шлаками складуть
=0,18%
Коефіцієнт корисної дії парового котла до. = 100-(8,81 +0,0 + 0,3 + 0,3 + 0,18)= 90,41%.
2. Визначаємо витрату підсушеного палива (за прикладом 3.1 Qп.к = 518270кДж/с):
Bсуш
==
26,5 кг/с.
3. Витрата сирого палива на котел (при Wр = 33,0%)
B=26,55
=34,41
кг/с
Приклад 3.8. Зіставити витрати палива при спалюванні його в котлі з розімкненою схемою сушки і без неї. Витрату палива при розімкненій схемі сушки палива прийняти за прикладом 3.7. Початкові дані робочої маси вологого палива і умови його спалювання прийняти наступними: вологість палива Wр = 33,0%; надлишок повітря і його температуру на вході в калорифер þ'=1,22 і tвн = 30° С; t’вн = 55° З; надлишок повітря в газах аух, що йдуть = 1,26; температуру газів 0VX, що йдуть = 150°C; теплоту згорання Q= 15 825 кДж/кг; КОз = 0,84м3/кг; F° = 4,34 м3/кг; V^ = 3,43 м3/кг; V0= 0,82м3/кг.
Рішення. Нижче приводиться визначення витрати палива при замкнутій схемі сушки.
1. Визначаємо ентальпію газів при температурах 100 і 200° З. Відповідно до (2.23) і (2.24) знаходимо теоретичні ентальпії газів і повітря при 0=100 і 200° З і по (2.25) визначаємо ентальпії газів для цих температур при аух = 1,26 (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Температура, C |
VRO2(cζ)RO2 кДж/кг |
VN2(cζ) N2 кДж/кг |
VH2O(cζ) H2O. кДж/кг |
Н кДж/кг |
Н кДж/кг |
H1 при а = 1,26 кДж/кг |
100 200 |
142,8 300,3 |
445,2 851,8 |
124,0 250,5 |
712,0 1442,6 |
573,8 1154,9 |
861,2 1742,9 |
При температурі юшок = 150°С Нвих = 0,5(НГ100 + Нг200)= = 1302,1 кДж/кг.
2. Визначаємо теплоту палива, що розташовується. Теплота підігріву повітря поза котлом (по § 3.1)
Qв.внш = 1,22(315,6- 172,1)= 175,1 кДж/кг.
Приймаємо розрахункову температуру сирого палива tтл = 0° З, тому Qтл = 0. Тоді QQ = 15 825 + 0+175,1 = 16 000 кДж/кг.
Визначаємо втрати теплоти і ККД котла. Знаходимо втрати з газами , що йдуть, по (3.5а):
=6,75%.
4.Інші втрати знаходимо з використанням табл. П7 додатки: q3 = 0; q4 = 0,5%; qs=0,26%. При авих = 0,95
ашл = 0,05 і q6 = 0,055 5600 4,8/16000,1=88 10-3%.
к = 100 -(6,75 + 0,0 + 0,5 + 0,26 + 0,008)= 92,48%.
4. Повна витрата палива на котлі при замкнутій схемі сушки по (3.7)
B
=
=35,03
кг/с.
При розімкненій схемі сушки палива (приклад 3.7) витрата палива B = 34,41 кг/с.
Приклад
3.9.
Визначити, як розрізнятимуться ККД
(додаток, табл. П1, паливо № 4) і витрати
палива при спалюванні худого вугілля
в парових котлах при газощільному
виконанні і із звичними екранами топкі
і газоходів при
урівноваженій тязі.
Прийняти для обох варіантів однаковими:
юшок
= 130°С; tхв
= 30° З;
у
= 40° З; присоси в пиле-
системі
пл
= 0,1, те ж у повітропідыгрівачі
вп
= 0,06;
шлаковидалення
— рідке; параметри і витрата пара — із
прикладу 3.1. Надлишки повітря в газах,
що йдуть:
ух=1,26
при
газощільному виконанні;
ух=1,34
при урівноваженій тязі.
Рішення. Котел в газощільному виконанні.
1.Визначаємо теплоту палива, що розташовується.
Приймаємо розрахункову температуру сирого палива tтл = 0° З, тому Qтл = 0. Відношення кількості повітря на вході в котел до теоретичного визначається залежністю
(( '= 1,20 - 0,0 - 0,1+0,06= 1,16.
Ентальпії повітря приймаємо по табл. ПЗ додатки при температурах 30 і 40° С. Вони рівні :
H°в=249,3і =332,4кДж/кг.
При цьому Q.в.внш=1,16(332,4-249,3)=96,4кДж/кг.
Тоді
Q = 23 400 + 0 + 96,4 = 23 496 кДж/кг.
2. Визначаємо втрати теплоти в котлі. Відповідно до додатку (табл. П8) втрати теплоти q3=O, q4 = 1,5%, q5=0526%, а шл = 0,2. Частка віднесення золи аун = 0,8. Температура
