5. Історія укр. Культури у творах вітчизн. Мислителів

1. Пантелеймон Куліш ( 1819-1897). Основним праціми являються « Записки о Южной Руси» « Граматика» « записки о жизни». Соновною ідеєю є об’єднання розколотого збайдужілого громадства навколо ідеї нац. Культ відродження.

2 Микола Костомаров( 1817-1885) основними працями є « дві руських народності» та « историческое значение». Усвоїх творах він обстоював тезу про народну творчість, як виявлення світогляду народу.

3.Іван Нечуй- Левицький (1838-1918)Основним здобутком є «Світогляд укр. Народу в прикладі до сучасності». Він охарактеризував процес витворення народом поетичних образів язичницьких богів.

4. Іван Франко (1856-1916). Здобутком являються твори « Історія укр. Літер від початків укр. Мистецтва до І. Котляревського». Він виклав не тільки історичний, а й а й розвиток матер. І дух культ., що спричинило формуванню цивілізаційного типу українця.

5. Михайло Грушевський ( 1866-1934)ю Написав « Історію України», в якій висвітлював культ процеси, які відіграють значну роль в ітор. Процесах.

6. Іван Огієнко (1882-1973). Написав « Наша літературна мова» «Історіяукр друкарства» « Дохристиянські вірування».Він прагнув зруйнувати стереотипи укр. Культ , як похудної залежної від російської чи польської.

6.Етногенез в істор.Ретроспективі

Етногенез істор.поняття явл.собою сусп.утворення, яке має культурну та політ.спільність, а також загальну тер.Носієм культури є людська спільнота – етнос. Етнос – система, що живе й розвивається у взаємодії та взаємовпливі з іншими етносами

Представники етносу мають спільні типові: зовнішність, світогляд, традиції та звичаї, релігійні вірування, територію та мову; Осередком збереження етнічної своєрідності є духовна культура;

На різних історичних етапах розвитку спільноти має специфічні форми.

Етапи формув.етносу:рід, плем’я,народність, нація.

Рід – найдавн. спільність людей, що заснована на кровній спорідненості і на спільному веденні госп-ва. Осн.виробничий осередок первіснообщинного ладу.

Плем’я – форма спільності людей, властива перв.людській культурі, в основі якої лежать родові відносини. Об’єднувало декілька родів. Мали свою мову, культуру. Утвор. кровно родинні союзи які поступаються соц.-економічним союзам.

Народність – форма етносу, що базується на тер.та економ. зв’язках.

Нація – істор. спільність людей. Яка виникає в епоху кап-му і утвор. шляхом об’єдн. різних народів. Нація має:самоназву , мову та релігію,економіку менталітет, спільну історію, релігію.

Державність-більшість сучасних етносів закріпил свою ідентичність на рівні нації. Складний процес еволюції етносу,його істор.,культурного розвитку, назив. ЕТНОГЕНЕЗ.

7.Проблема походження укр. Етносу.

Офіційна історична наука рос.та Польщі 19-20ст.К Соловйов, В.Сергійович, В.Ключевський українців не вважали окремим етносом. Вперше існування укр. етносу,як окремого утвор.обгрунтував Костомаров вважав, що укр. етнос існував у 9ст.,а рос.-сформ.у12ст. КР-це державне утвор. Укр.етносу. М.Грушевський(поч..20ст.) вважав, що Укр.етнос сформ з 4 ст, а КР-націон.укр. держава. Рад.історики вважали ,що Укр., Білорусь т Росія, народи, їх мови мають єдине коріння-давньоруська народність. Отже, початок формування українського етносу припадає на XII-XIVст. Сучасні українські культурологи та історики в цілому погоджуються з Костомаровим та Грушевським і вважають, що Київська Русь – це держава, заснована окремим етносом – українцями, отже, до її заснування цей етнос вже сформувався. Згідно сучасних наукових досліджень, виникнення етнічних спільнот припадає на період розвинутого первіснообщинного суспільства.

Розвиток українського етносу:

• III-II тис. до н.е. – витоки етнічних відмінностей, часи формування давньоєвропейських праетносів, в тому числі - українського;

• XII-XIII ст. - виникнення українського етносу;

• XIV-XVII ст. – консолідація української народності;

• Середина XIX ст. - утворення української нації;

• 90-ті роки XX ст. – фіксація національної ідентичності на рівні незалежної держави.