3.Концепції розвитку культури

Перші спроби характеристики культурно-істор.процесу мали місце в античну епоху. Гесіод поділив історію людства на 5 віків: Золотий вік, Срібний, Мідний, Героїчний, Залізний віки. На думку гесіода в процесі еволюції людство втрачало високі моральні якості.Тіт Лукрецій Кар показує процес розвитку суспільного виробництва на основі удосконалення знаряддів праці, походження мови, права й релігії, як суттєвих проявів людської культури.У думці епохи Просв.виникає думка про природну людину, котра не зіпсована цивілізацією, а вихід з кризового стану людства вбачався у поверненні до ідеалів минулого. (Античності). У ЖЖ Руссо формув. Ідею природного існув.людини, коли в результ.удосконалення сусп.-ва, розв.науки та мист-ва відбув.виховання індивідів, які не протиставляють себе природі. Нім.просвітники: Кожен індивід,пов»яз. З іншими людьми соціальними зв’язками ,які реалізуються в процесі навчання або виховання. У розумінні Гердера культура – це процес пост.засвоєння комплексів, традицій. На думку Канта найв.виявом люд.культури стає ідея морального вдосконалення людей та народів. Італ.вчений Вікко вважав, щокожен народ проход.цикл роз-ку в 3 етапи :а)бездержавний(дитинство) –б)героїчний(юність)в)людяний (зрілість).Гегель вважав, що розвиток світової культури показує послідовну цілісність та логіку життя людства взагалі.Морган доводив закономірності розвитку людства від нижчих до вищих форм. Розробив періодизацію від стану дикості до цивілізації. Данилевський поділив людство на 11 типів. Поряд з народами які створили культурно-істор. Типи виділяються й знашувачі. Таким чином, кожний тип не вічний.Шпенглер ставив найважлив. Завдання розвінчання європоцентризму, з позиції якого історія трактувалася досить трив.час і дотепер.Тойнбі вважав, що кожна цивілізація проходить4 стадії: виникнення, зростання, гадлом і розпад. Він передбачав елемент спадковості культурних контактів. М.Хвильовий виступав за європеїзацію укр..культури, її орієнтацію на трад.цінні джерела св..культуриДонцов вважав за необх.входження до св..культури створ.національної д-ви.

4.Основні етапи розвитку світової та укр..Культури.

1.Культура Старод.Світу.

1.1 Архаїчна к-ра:починалась зародж.духовна і матер.к-ра;з’являлись зародки писемності(піктографія). Розвиваючись, люд.свідомість створювала складні реліг.уявлення у формі перв.культів: - анімізм – хар.віруванням в існування дух і духів,які перебув в усіх предметах та явищах світу.- тотемізм – передб. Віру в існув.зв’язкуміж явищами природи, тварин та рослин,з якими людина відчув.духовну і родинну спорідн.

- фетишизм-віра у надприр.властив.неодухотворених предметів.

1.2. Культура Старод. Цивілізації (4-3 тис. до н.е.). На тер.Передньої Азії та Пн-Сх Африки. Природна ізольованість зумовила появу феномена етноцентризму. Розв.прод.сил визначив особливості культури Давнього Єгипту. Писемність поступово трансформувалась з піктограм у ієрогліфи. Ядром Єгип.культури була релігія, яка визначала вир.д-ть, буденне життя та худ.творчість єгиптян.Важлив.рисою культури Старод.Єгипту є Гуманізм. Прекрасне пов’яз.з благом та добром для людини.

1.4 Культура Старод.Індії та Китаю. На тер.Індостану в 3 тис.До н.е.існували ранньокласові сусп.-ва, основою формування культури Старод. Індії виступав реліг-філос.світогляд.4-3 тис.-Золотий вік Індії.У Кит.не панує культ патріархату. Духовна культура форм.вченням Конф.6-5 ст. – Даосизм.

2. Етапи розвитку української культури:

1. У першому дохристиянському періоді глибокий слід в історії укр.. культури залишили племена трип. Культ,для якиїх був властивий високий рівень виробничої культури. Значного рівня досягла тут і духовна культура. В Час Київської Русі укр.. народ та культура була поставена в один ряд з культурами Європи.

2.У княжий період(10-14 ст.) починає створюватись Російська централізована держава, починається нестача вищих національних верств, відродження нац. Державності

3.Третій період(15-16ст)(Литовсько-польска доба) припадає на литовсько-Польську добу. Погіршується розвиток укр. Культури. Відбувається ліквідація тих політ центрів, навколо яких вирувало культурне життя. Почало зростати значення православної церкви.

4.У Четвертому періоді (17-18ст)( Козацько-гетьманська доба) Негативно на розвиток культури впливла політ. Розчленованість. Суспільно-політична ситуація, що скалалсь на той час в усьому світі, висувала перед укрю суспільством надзвичайно складні обьективні потреби.

5 У час П’ятого періоду (19ст) Українська культура зробила колосальний крок уперед у своєму розвиткові, виявила сво. Здатність синтезувати багатовіковий, світовий, худ. процес всім своїм мистецьким персоналом запропонувало самобутнє вирішення багатох суспільних етико-філ. Та худ. Проблем

6.Шостий період( поч. 20ст- Кін 80 років) характеризується високим рівнем розвитку історичної зрілості укр.. культАктивна участь у загальноєвропейському культ. Процесі сформувало розгалужену жанрову систему в літер., демократизація і модернізація мови. Характер наявністю як об’єктивних так і суб’єктивних факторів, за яких укр.. культ була поставлена в умови боротьби за самозбереження і постійного потягу до відродження.

7.Сьомий період ( 80-до сьогодення) характеризується встановленням незалежності, яка відкрила нові можливості для розвитку укр. Культ.Укр мова досягла досить високого рівня свого розвитку, поступово й неухильно входила у всё галузі суп. Життя.