28.Початки культури козацтва.

Перші письмові згадки про укр. козаків трапляються у 1492 р. Але різке зростання чисельності козацтва припадає на 14 ст. Козацтво виникло в південноукраїнських землях на території від середнього Подніпров’я і майже до Дністра. Ці землі називались Диким полем. Центром козацтва стало Запоріжжя. Козаки змушені були ставати воїнами, захищати окраї землі. З часом почали виникати козацькі фортеці.

Причини виникнення козацтва:

• Наявність в українському суспільстві окремих прошарків вільних людей, що займали проміжне становище між незаможною шляхтою та селянством.

• Гоніння на православну віру.

• Посилення соціального гноблення, закріпачення селянства. Селяни та міщани тікали від феодальних повинностей та державних податків.

• Постійна військова небезпека з боку Кримського ханства та кочових татарських орд.

У 1552–1556 роках Дмитро (Байда) Вишневецький об'єднав козаків, створивши за порогами Дніпра на о. Мала Хортиця козацький центр - Запорозьку Січ.

Діяльність козаків торкалася усіх сфер життя українського народу: вони боронили українські землі, освоювали південні степи, підтримували українську культуру і православну церкву, брали участь в антифеодальних виступах, зробили головний внесок у визволення України з-під влади Речі Посполитої. Козаки створили Запорозьку Січ, яка стала важливим етапом у формуванні української державності.

У подальші століття козацтво перетворювалось у важливу суспільно-політичну силу, котра боролась за соціальне та національне визволення українського народу,відродження української державності.

29.Соціально-політичні обставини розвитку української культури у XVII-XVIII ст.

Українська культура ІІ пол. XVIІ - XVIII ст. — це духовний образ однієї з найважливіших епох нашої історії. Це час, що вмістив у собі кілька історичних діб – визвольну війну, державність, руїну, втрату завоювань і закріпачення – в культурному відношенні був надзвичайно плідним. Незважаючи на складні політичні обставини на українських землях виросли десятки нових міст, склалася європейська освіта, нових висот досягло книгодрукування, з’ явилися архітектура, що не поступалася гармонійністю та пишністю світовим зразкам, оригінальне малярство, самобутня музика. Друга половина XVIІ - перша половина XVIII ст. — період найвищого розвитку української культури. -Україна була поділена між 3 державами :Річчю Посполитою, Російською імперією та Османсько. Імперією. - Нац. Визвольна війна (1648-1764 рр.) створила Козацько-гетьманську державу, яку очолюють високоосвічені європейського рівня політичні й громадські діячі: П. Сагайдачний, Б. Хмельницький, І. Виговський, І. Мазепа. Вони докладають великих зусиль і коштів для розбудови культури, освіти, шкільництва. Великий внесок, і не менший, ніж у філософію, Г. Сковорода зробив у літературу. XVIII ст. зумовлений передусім роботою Києво-Чернігівського культурного осередку.Таким чином, у складний період піднесення та падіння української державності, наполегливої боротьби народу за волю в українській культурі др. пол. XVII- XVIII ст. відобразились кращі риси національного характеру, прагнення до свободи та соціальної справедливості, розвитку в людині добрих начал. Гуманістична спрямованість духовної культури українського народу цього періоду свідчить про прагнення її творців до формування та поширення загальнолюдських культурних цінностей як ідеалу відносин між людьми. Домінантою розвитку української культури цього періоду, починаючи з другої половини XVII ст., виявився вплив козацтва на неї, що став одним з доленосних та визначальних факторів її розвитку. Отже 17-18 ст- це суперечливий період( розквіт культури в наслідок нац визвольного руху та придушення в наслідок колонізаційної політики Рос. Імперії. Також лівоб. Україна з одного боку позбавилась польських утисків, а з іншого боку цей процес було призупинено після смерті і. Мазепи.