- •2.Методологія дослідження,, принципи аналізу структура та функції культури
- •3.Концепції розвитку культури
- •4.Основні етапи розвитку світової та укр..Культури.
- •5. Історія укр. Культури у творах вітчизн. Мислителів
- •6.Етногенез в істор.Ретроспективі
- •7.Проблема походження укр. Етносу.
- •8.Географічні фактори формування укр.Етносу та його культури.
- •9.Специфіка духовного світу українців:світогляд, менталітет, нац..Характер.
- •10.Проблема датування та початок творення укр.Культури.
- •11. Фактори впливу на формувукр.Культури.
- •12. НЕслов.К-ри на тер.У-ни
- •13 Формування словьянської культури на тер. Укр.
- •14.Релігійні вірув.Та міфологія східнослов. Племен
- •15.Світоглядні та соціально-економічні передумови формування культури Київської Русі.
- •16 Язичницька культура Київської Русі.
- •17. Християнство як чинник нових культурних процесів в Київській Русі.
- •18. Розвиток освіти та науки в Київській Русі.
- •19.Література та книжна справа Київської Русі.
- •Мистецтво Київської Русі.
- •21.Побут та військова справа Київської Русі.
- •22.Соціально-політична та економічна ситуація на українських землях у XIV-XVII ст., її вплив на розвиток української культури.
- •23.Осередки культурного життя на території України XIV-XVII ст.
- •24.Розвиток освіти та науки в Україні у XIV-XVII ст.
- •25.Література та книгодрукування в Україні у XIV-XVII ст.
- •Розвиток архітектури та інших видів мистецтва в Україні у XIV-XVII ст.
- •Матеріальна культура (побут, оселі, кухня, ремесла та домашнє господарство, одяг) українського народу у XIV-XVII ст.
- •28.Початки культури козацтва.
- •29.Соціально-політичні обставини розвитку української культури у XVII-XVIII ст.
- •30.Козацтво як явище української історії та культури.
- •31.Розвиток духовної культури в Україні у XVII-XVIII ст.: церква, освіта, наука.
- •32.Українське бароко як специфічне світовідчуття та напрямок мистецтва.
- •33.Ідеї Просвітництва в українській культурі XVIII ст. Життєвий шлях та творча спадщина г.С.Сковороди.
- •34.Народна культура та побут XVII - XVIII ст.
- •35.Передумови національної консолідації українців в кінці XVIII – XIX ст.
- •36.Формування української національної самосвідомості у XIX ст.
- •37.Розвиток науки та університетської філософії в Україні у XIX ст.
- •38.Українська література XIX ст.
- •39.Роль творчості т.Г. Шевченка у формуванні української національної культури та свідомості.
- •40.Образотворче мистецтво, музика, театр, архітектура XIX ст. В Україні.
- •41. Соціально-політичні умови розвитку укр. Культури у 20му ст.
- •42.Тенденції розвитку укр. Культ на поч. 20го ст.
- •43.Українізація 20-х років 20-го ст. Та її вплив на розвиток української нації.
- •44.Українська культура в умовах тоталітаризму
- •45.Українська радянська література, театр та кіномистецтво:національна специфіка та тенденції розвитку.
- •46.Парадигма та специфіка розвитку української культури другої половини 20-го ст.(70-ті – кінець 80-х років).
- •47.Рух “шестидесятників”:передумови виникнення, особливості та його роль в українській культурі.
- •48.Особливості розвитку культури в незалежній Україні.
Матеріальна культура (побут, оселі, кухня, ремесла та домашнє господарство, одяг) українського народу у XIV-XVII ст.
Процес формування культури українського народу в XIV — першій половині XVII ст. був відображенням складного процесу остаточного оформлення українського етносу. Однак, незважаючи на це, культура української народності жила і розвивалася. Їжа.У системі культури життєзабезпечення одне з ключових місць належить їжі. Адже це найперша основа і повсякденна життєва потреба людини. Харчування українців, як і інших народів, формувалося залежно від природно-географічних умов і зумовлених ними напрямів господарської діяльності. Істотним був і вплив культурних традицій та соціально-історичного оточення. Здавна в харчуванні українців головну роль відігравали страви із зернових, хліб і хлібні вироби. З різного часу маємо згадки про каші з проса, ячменю, вівса, пшениці, гороху, сочевиці; приблизно з XIV ст. поширюється також гречка. З цих же круп готували й рідкі юшки, зокрема поширеними були кашоподібні страви з борошна. Вживалися такі страви з борошна, як затірка, галушки, вареники, локшина. Хліб у випікався переважно з житнього борошна, рідше з ячмінного або з домішками ячменю та вівса, хоча відомий був і білий хліб з пшениці. Випікали перепічки, пироги, млинці з різних видів борошна. В українській кухні багато овочевих страв: насамперед з капусти, буряків, моркви, пастернаку, ріпи. Варили капусняк та борщ. Капусту й огірки їли свіжими і квасили, гарбузи та інші овочі йшли в начинку для пирогів. Багато споживали фруктів і ягід як свіжих, так і сушених та для начинок, квасів, узварів. Навесні в їжу широко йшла зеленина — лобода, кропива. Істотне місце у раціоні українців займали продукти тваринництва, мисливства, рибальства та бджільництва. Готували м’ясні страви з свинини, яловичини, домашньої птиці, дичини, яєць. Рибу варили, смажили, солили, в’ялили, особливо важливе місце належало їй у раціоні в період частих тоді постів. Досить широко вживали молочні продукти, в тому числі масло, сири, а також мед. З напоїв були поширені різні кваси, хмільний мед, пиво, а з XVI ст. і горілка. Вино вживалося найбагатшими верствами населення. Посуд, в якому готували їжу і з якого їли, був керамічним, дерев’яним. Він був досить простим, але зручним у користуванні і часто оздобленим традиційним орнаментом, пов’язаним зі світоглядними уявленнями. Отже, українська кухня з давніх часів відзначалась великою різноманітністю страв і їх високими смаковими й поживними якостями. Використання для страв різноманітної тваринної і рослинної сировини і раціональні способи їх приготування роблять ці страви поживними, смачними, соковитими і ароматними.
