26. Матеріальна культура (побут, оселі, кухня, ремесла та домашнє господарство, одяг) українського народу у XIV-XVII ст.

Процес формування культури українського народу в XIV — першій половині XVII ст. був відображенням складного процесу остаточного оформлення українського етносу. Однак, незважаючи на це, культура української народності жила і розвивалася. Їжа.У системі культури життєзабезпечення одне з ключових місць належить їжі. Адже це найперша основа і повсякденна життєва потреба людини. Харчування українців, як і інших народів, формувалося залежно від природно-географічних умов і зумовлених ними напрямів господарської діяльності. Істотним був і вплив культурних традицій та соціально-історичного оточення. Здавна в харчуванні українців головну роль відігравали страви із зернових, хліб і хлібні вироби. З різного часу маємо згадки про каші з проса, ячменю, вівса, пшениці, гороху, сочевиці; приблизно з XIV ст. поширюється також гречка. З цих же круп готували й рідкі юшки, зокрема поширеними були кашоподібні страви з борошна. Вживалися такі страви з борошна, як затірка, галушки, вареники, локшина. Хліб у випікався переважно з житнього борошна, рідше з ячмінного або з домішками ячменю та вівса, хоча відомий був і білий хліб з пшениці. Випікали перепічки, пироги, млинці з різних видів борошна. В українській кухні багато овочевих страв: насамперед з капусти, буряків, моркви, пастернаку, ріпи. Варили капусняк та борщ. Капусту й огірки їли свіжими і квасили, гарбузи та інші овочі йшли в начинку для пирогів. Багато споживали фруктів і ягід як свіжих, так і сушених та для начинок, квасів, узварів. Навесні в їжу широко йшла зеленина — лобода, кропива. Істотне місце у раціоні українців займали продукти тваринництва, мисливства, рибальства та бджільництва. Готували м’ясні страви з свинини, яловичини, домашньої птиці, дичини, яєць. Рибу варили, смажили, солили, в’ялили, особливо важливе місце належало їй у раціоні в період частих тоді постів. Досить широко вживали молочні продукти, в тому числі масло, сири, а також мед. З напоїв були поширені різні кваси, хмільний мед, пиво, а з XVI ст. і горілка. Вино вживалося найбагатшими верствами населення. Посуд, в якому готували їжу і з якого їли, був керамічним, дерев’яним. Він був досить простим, але зручним у користуванні і часто оздобленим традиційним орнаментом, пов’язаним зі світоглядними уявленнями. Отже, українська кухня з давніх часів відзначалась великою різноманітністю страв і їх високими смаковими й поживними якостями. Використання для страв різноманітної тваринної і рослинної сировини і раціональні способи їх приготування роблять ці страви поживними, смачними, соковитими і ароматними.