74. Володимир Євтух як засновник першої в Україні Наукової етносоціологічної школи.

Євтух Володимир Борисович – український етносоціолог, етнополітолог, етнолінгвіст, засновник Наукової етносоціологічної школи (1948 р.). Народився у Зарічному Рівненської області. Виділяє основні функціональні напрямки етносоціології; до них належать: а) соціологія етносу як соціокультурної комунікативної системи, вивчення проблем етнічної ідентифікації та етнічної стратифікації; б) соціологія етнічних (національних) меншин та діаспор, мігрантських груп; в) соціологічне дослідження міжетнічних (міжнаціональних) конфліктів; г) вивчення проблем соціальної адаптації у різних етнокультурних середовищах; д) проблеми етнорегіоналізму та етносепаратизму, міжетнічної взаємодії. Поле професійної діяльності: проблеми соціального та етнополітичного розвитку зарубіжних країн; етносоціологія; етнополітологія; етнічність у сучасному світі; ідентичності; міжетнічна взаємодія; соціологія міжетнічного конфлікту; теорія етносу; міграційні процеси; українська діаспора.

75. Перспективи розвитку етносоціології в Україні.

Головна методологічна проблема – подолання міжкультурної дистанції між дослідником і об’єктом дослідження. Джерельну базу етносоціологічних досліджень складають: переписи населення, які містять питання про національність або етнічність, рідну мову або мову спілкування; поточний облік населення, який містить особисті характеристики представників тих чи інших етнічних спільнот; архіви відділів ЗАГС (РАГС); картотеки паспортних столів; домові та господарські книги; відомчі джерела; опубліковані матеріали: довідково-енциклопедичні та історичні; статистичні збірники, результати попередніх соціологічних досліджень та моніторингів; матеріали до історії та сучасного стану етнічних спільнот; відомості про національно-культурні товариства; періодична преса та художня література. Ключовим компонентом етносоціологічних досліджень є їх програма – наукова робота теоретичного характеру: від неї залежить цілеспрямованість дослідження, можливість отримання науково значущих, достовірних результатів. Програма включає: формулювання проблеми дослідження; визначення його цілей та завдань; операціоналізація понять; гіпотези, які варто перевірити; визначення об’єктів дослідження; визначення одиниць дослідження (вибірка); розробку методичних засобів збору інформації; прийоми аналізу і узагальнення матеріалів (процедури соціологічного дослідження). Структура дослідницького поля етносоціології. Окреслені нижче теми визначають саму структуру дослідницького поля етносоціології, як, зрештою, і структуру цієї науки у контексті її розвитку, передусім в українському суспільстві: теоретичні проблеми етносоціології пов’язані з розробкою методологічних та концептуальних засад формування та розвитку науки, методів етносоціологічних досліджень, термінів та понять, які можуть застосовуватися в етносоціології, моделі взаємодії етносоціології з іншими соціогуманітарними науками; етнонаціональна структура та етнічна динаміка населення поліетнічних суспільств, з особливим акцентом на вплив на неї етнодемографічих чинників – міграцій; етнічність як етнокультурне та соціальне явище, що включає етнічну ідентифікацію та ідентичність, етнічне відродження, етнічну ментальність, етнічні стереотипи та етнічні автостереотипи, етнічну мову, етнічні маркери сучасних суспільств та процесів; трансформаційні процеси, які відбуваються під впливом взаємодії етнічних явищ з явищами соціальними, такі як маргіналізація, міжетнічна конфліктність, асиміляція, адаптація тощо; етносоціальний простір поліетнічного суспільства, його динаміка під впливом сучасних міграційних процесів, етнополітики та інших об’єктивних й суб’єктивних факторів; етнокультурний простір та функціонування у ньому культур компонентів етнонаціональної структури суспільства з врахуванням взаємин поліетнічної країни з іншими країнами, передусім, із країнами походження різних компонентів етнонаціональної структури суспільства; етнолігвістичний простір й функціонування та взаємодія у ньому мов як одного з основних етнічних маркерів людських спільнот; глобальні міграції та глобальні діаспори, зокрема процеси формування нових етнічних спільнот та їх вплив на динаміку світового порядку; етнополітичний менеджмент у поліетнічних суспільствах: компаративний аналіз та побудова моделей етносоціального розвитку, які в силу природи зазначеного структурного компонента проблемного поля етносоціології творяться на стиці етносоціології та етнополітології.