- •2.Що вивчає соціологія. Соціологічні підходи
- •3.Рівні соціологічного дослідження
- •4.Предмет і об’єкт соціології.
- •5. Функції соціології як науки.
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук.
- •8. Структура соціологічного знання.
- •9. Загальна соціологічна теорія, теорії середнього радіусу дії, емпіричні соціологічні дослідження.
- •11.Періодизація розвитку соціологічного знання.
- •12.Історія становлення соціологічних вчень. Протосоціологія.
- •13.О.Конт та г.Спенсер – основоположники науки соціології.
- •Класична соціологічна спадщина.
- •Проект нової науки про суспільство о. Конта. Особливості появи терміну «соціологія».
- •Органістична концепція г. Спенсера.
- •Соціологічна теорія е. Дюркгейма.
- •Поняття соціального факту, типи соціальних фактів за е.Дюркгеймом.
- •Поняття та типи соціальної солідарності у соціології е.Дюркгейма.
- •20. Дослідження е. Дюркгеймом феномену самогубства.
- •21. Соціологічна теорія модерну Вебера
- •22. Концепція соціальної дії Вебера
- •24. Соціальна теорія Маркса
- •25. Поняття соціально-економічної формації за Марксом
- •26. Суперечність між продуктивними силами та виробничими відносинами як рушійна сила соціальних змін за к.Марксом.
- •27. Матеріалістичний погляд на суспільство
- •28. Сучасні соціологічні теорії
- •29. Теорія комунікативної дії Габермаса
- •30. Політекономічний аспект глобалізації у. Бека
- •31. Поняття суспільства та громадянського суспільства Дж. Александера. Історія розвитку поняття громадянського суспільства.
- •Теорія світової системи а. Г. Франка.
- •Витоки соціально-політичних вчень в Україні.
- •Соціологічна думка в Україні хіх – хх ст.
- •35. Розвиток соціології в Україні на сучасному етапі.
- •36. Сучасні українські соціологи: визначні представники.
- •37. Суспільство як соціальна система. Основні сфери суспільства.
- •38.Суспільство модерну як об’єкт соціології. Основні підсистеми суспільства модерну.
- •39. Концепції походження суспільства.
- •40. Типологізація суспільств.
- •41. Поняття та види соціальних інститутів.
- •42. Соціальні інститути: види та функції.
- •43. Соціальні інститути та процес інституціалізації.
- •44. Організації як соціальне утворення. Формальна та неформальна організація.
- •45. Соціальна структура суспільства: визначення, загальна характеристика.
- •46. Поняттясоціальноїструктурисуспільства та їїелементи.
- •47. Соціальна група як елемент соціальної структури.
- •48. Торія соціальної стратифікаціі
- •49. Соціальна стратифікація: сутність і види
- •50. Соціальний статус та соціальна роль
- •51. Статусна позиція і статусний набір
- •52. Сучасні форми соціальної нерівності
- •53. Підходи до визначення чинників і критеріїв стратифікації.
- •54. Поняття соціальної мобільності. Види соціальної мобільності
- •55. Сутність процесу маргіналізації.
- •56. Сім'я та шлюб: основні поняття.
- •57. Сім'я як мала соціальна група та соціальний інститут.
- •58. Функції сім’ї.
- •59. Форми сім'ї та шлюбу
- •Критерії успіху сімейно-шлюбних стосунків.
- •Альтернативні форми сім’ї та шлюбу.
- •Стан і тенденції розвитку сучасної сім’ї в Україні
- •63. Гендерна соціологія. Чоловік та жінка: спільне та відмінне.
- •64. Культура: сутність та основні функції.
- •65. Наукові підходи до визначення культури
- •66. Поняття культури, основні елементи культури
- •67. Культура, цивілізація, суспільство – співвідношення понять
- •68. Елементи культури, їх значення для суспільства
- •69. Субкультура та контркультура
- •70. Охарактеризуйте сучасний розвиток культури в Україні
- •71. Еволюція розвитку етносоціології як науки
- •72. Базові терміни етносоціології.
- •73. Методики в етносоцоілогії.
- •74. Володимир Євтух як засновник першої в Україні Наукової етносоціологічної школи.
- •75. Перспективи розвитку етносоціології в Україні.
37. Суспільство як соціальна система. Основні сфери суспільства.
Передусім відзначимо, що в соціологічній науці термін "суспільство " розглядається в широкому і вузькому значеннях. У самому широкому значенні— це сукупність відносин і зв'язків між людьми, що історично розвиваються і складаються в процесі їхньої спільної життєдіяльності. У вузькому сенсі — це історично конкретний тип (рід, вид, підвид) того чи іншого суспільства (наприклад, буржуазне суспільство) і навіть окремого регіону
чи країни (українське суспільство), визначені форми соціальних відносин і
зв'язків, що відображають всебічну залежність індивідів одне від одного. Тим часом людське суспільство постійне змінюється. На початку людської історії виникло суспільство первісних мисливців і збирачів. Пізніше його змінило рабовласницьке, потім феодальне і, нарешті, капіталістичне суспільство. Людське суспільство розвивається від простого до складного. У межах однієї і тієї ж країни в різні періоди існували різні типи суспільства. Наприклад, історія України іде в глибину століть. Україна — це назва країни і держави, а Київська Русь, Російська імперія, Радянський Союз і сучасна Україна — це найменування не тільки різних видів держави, що існували в межах однієї країни, але й різних типів суспільства. Суспільство — це соціальна організація даної країни, основу якої складає соціальна структура. Країни вивчає географія, держави — політологія, а суспільство — соціологія. Отже, суспільство — це соціальна організація не тільки країни, але також нації, народності, племені.
Найважливішими елементами суспільства як соцієтальної системи виступають його економічна, соціальна, політична й ідеологічна (чи духовна) структури, взаємодія елементів яких (тобто систем менш загального порядку) інституціалізує їх у соціальні системи (економічну, соціальну, політичну, ідеологічну тощо). Кожна з цих найбільш загальних соціальних систем займає визначене місце в суспільстві як соцієтальні системі і виконує (добре, погано, чи зовсім не виконує) у ньому строго окреслені функції. Наприклад, економічна система виконує функцію виробництва, обміну і розподілу матеріальних благ, соціальна — функцію соціалізації індивідів, політична — функцію соціального управління і контролю, ідеологічна (чи духовна) — функцію виробництва духовних цінностей. Дані елементи суспільства утворюють ієрархічну залежність, у якій економічна система є визначальною, а соціальна, політична й духовна — похідними від неї.
38.Суспільство модерну як об’єкт соціології. Основні підсистеми суспільства модерну.
Суспільство характеризується формами об’єднання окремих людей або груп, їх взаємодією, стосунками. Воно грунтується на однаковій спрямованості інтересів, зазначеної в договорі, конвенції або інших актах. Суспільство, на відміну від спільності, менше впливає на зміну індивідуальності особистості. Нерідко під цим мають на увазі сферу, розташовану між індивідом і державою.
Суспільство та суспільні відносини – дуже близькі по суті поняття. У певному сенсі можна сказати, що суспільство – це і є сукупність всіх відносин, що виникають всередині нього. Це дуже складна, але добре організована система, яка характеризується:
Великою різноманітністю підсистем (сфер) і соціальних груп.
Зв’язками, відносинами та іншими формами взаємодії членів, що мають місце всередині і поза закритої системи.
самодостатностю, тобто умінням створювати певні умови шляхом спільних дій.
альтернативного розвитку, динамічністю, неможливістю взяти завершений характер.
нелінійністю (непередбачуваністю) розвитку.
Крім того, як будь-яка струнка система, суспільство відрізняється цілісністю. Це не просто сума елементів, це щось більше, переступати межі і можливості одного системного елемента, що включає всі відносини, що об’єднують людей.
Системне будова суспільства передбачає, що поняття можна умовно розділити на дрібніші компоненти, що отримали назву « підсистеми »суспільства або його сфери.
Економічна сфера включає до свого складу абсолютно всі відносини, які виникають у процесі створення, розподілу, споживання матеріальних благ. Фактом або прикладом економічної підсистеми суспільства може бути розробка нафтового або золотого родовища, виробництво будь-яких товарів.
Політична підсистема – сукупність взаємозв’язків таких типів, як держава-суспільство, держава-партія і т.п. Прикладом (фактом) такої підсистеми суспільства вважається законодавча діяльність, проведення державних кампаній, референдумів, а також управлінська державна діяльність.
Соціальна підсистема – відносини між класами, націями, конфесіями, різними віковими, професійними та іншими верствами. Факти: укладення шлюбу, отримання посібників.
Духовна сфера – відносини, які народжуються і розвиваються в процесі створення духовних цінностей, їх зберігання, популяризації. Приклади духовної підсистеми суспільства: діяльність дослідних інститутів, культурних установ, релігійних організацій.
