- •2.Що вивчає соціологія. Соціологічні підходи
- •3.Рівні соціологічного дослідження
- •4.Предмет і об’єкт соціології.
- •5. Функції соціології як науки.
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук.
- •8. Структура соціологічного знання.
- •9. Загальна соціологічна теорія, теорії середнього радіусу дії, емпіричні соціологічні дослідження.
- •11.Періодизація розвитку соціологічного знання.
- •12.Історія становлення соціологічних вчень. Протосоціологія.
- •13.О.Конт та г.Спенсер – основоположники науки соціології.
- •Класична соціологічна спадщина.
- •Проект нової науки про суспільство о. Конта. Особливості появи терміну «соціологія».
- •Органістична концепція г. Спенсера.
- •Соціологічна теорія е. Дюркгейма.
- •Поняття соціального факту, типи соціальних фактів за е.Дюркгеймом.
- •Поняття та типи соціальної солідарності у соціології е.Дюркгейма.
- •20. Дослідження е. Дюркгеймом феномену самогубства.
- •21. Соціологічна теорія модерну Вебера
- •22. Концепція соціальної дії Вебера
- •24. Соціальна теорія Маркса
- •25. Поняття соціально-економічної формації за Марксом
- •26. Суперечність між продуктивними силами та виробничими відносинами як рушійна сила соціальних змін за к.Марксом.
- •27. Матеріалістичний погляд на суспільство
- •28. Сучасні соціологічні теорії
- •29. Теорія комунікативної дії Габермаса
- •30. Політекономічний аспект глобалізації у. Бека
- •31. Поняття суспільства та громадянського суспільства Дж. Александера. Історія розвитку поняття громадянського суспільства.
- •Теорія світової системи а. Г. Франка.
- •Витоки соціально-політичних вчень в Україні.
- •Соціологічна думка в Україні хіх – хх ст.
- •35. Розвиток соціології в Україні на сучасному етапі.
- •36. Сучасні українські соціологи: визначні представники.
- •37. Суспільство як соціальна система. Основні сфери суспільства.
- •38.Суспільство модерну як об’єкт соціології. Основні підсистеми суспільства модерну.
- •39. Концепції походження суспільства.
- •40. Типологізація суспільств.
- •41. Поняття та види соціальних інститутів.
- •42. Соціальні інститути: види та функції.
- •43. Соціальні інститути та процес інституціалізації.
- •44. Організації як соціальне утворення. Формальна та неформальна організація.
- •45. Соціальна структура суспільства: визначення, загальна характеристика.
- •46. Поняттясоціальноїструктурисуспільства та їїелементи.
- •47. Соціальна група як елемент соціальної структури.
- •48. Торія соціальної стратифікаціі
- •49. Соціальна стратифікація: сутність і види
- •50. Соціальний статус та соціальна роль
- •51. Статусна позиція і статусний набір
- •52. Сучасні форми соціальної нерівності
- •53. Підходи до визначення чинників і критеріїв стратифікації.
- •54. Поняття соціальної мобільності. Види соціальної мобільності
- •55. Сутність процесу маргіналізації.
- •56. Сім'я та шлюб: основні поняття.
- •57. Сім'я як мала соціальна група та соціальний інститут.
- •58. Функції сім’ї.
- •59. Форми сім'ї та шлюбу
- •Критерії успіху сімейно-шлюбних стосунків.
- •Альтернативні форми сім’ї та шлюбу.
- •Стан і тенденції розвитку сучасної сім’ї в Україні
- •63. Гендерна соціологія. Чоловік та жінка: спільне та відмінне.
- •64. Культура: сутність та основні функції.
- •65. Наукові підходи до визначення культури
- •66. Поняття культури, основні елементи культури
- •67. Культура, цивілізація, суспільство – співвідношення понять
- •68. Елементи культури, їх значення для суспільства
- •69. Субкультура та контркультура
- •70. Охарактеризуйте сучасний розвиток культури в Україні
- •71. Еволюція розвитку етносоціології як науки
- •72. Базові терміни етносоціології.
- •73. Методики в етносоцоілогії.
- •74. Володимир Євтух як засновник першої в Україні Наукової етносоціологічної школи.
- •75. Перспективи розвитку етносоціології в Україні.
71. Еволюція розвитку етносоціології як науки
Етносоціологія (від грецьк. ethnos – народ; латин. socius – суспільний; грець. logos – наука) – це наука, яка досліджує параметри соціальної структури народів як етносів, значимі явища культури різних етносів, взаємозв’язок змін у культурі та суспільстві, зокрема у мові, побуті, етнічних орієнтаціях, закономірності й особливості міжетнічних стосунків. У широкому розумінні терміну предмет етнсоціології включає соціальні події, процеси, зв’язки, явища, які відбуваються в етнічно маркованому соціальному просторі.
Виникнення наукового напряму — етносоціології обумовлено інтересами науки і суспільної практики. Національні проблеми вивчають різні науки: філософія, історія, юридичні, економічні та ін. Кожна я них має предметну галузь, що дозволяє проаналізувати всі сторони розвитку і взаємодії етнічних спільностей. У 40 — 60-х роках XX ст. в усьому світі, у зв'язку з могутнім піднесенням національно-визвольного руху зростає значення етносоціальних знань. Етносоціологія має предмет дослідження: етноси і етносоціальні процеси, національно-регіональні особливості соціальної структури народів та інші, тобто ту сферу знань, що фактично випадає з поля зору філософів, економістів, істориків, етнографів та інших спеціалістів. Етносоціологія досліджує соціально значущі явища в побуті та культурі людей різних національностей, соціальну обумовленість змін у національній культурі, в тому числі в мові, національних орієнтаціях, цінностях, національних традиціях і звичаях, соціальну визначеність етнічної самосвідомості міжнаціональних відносин.
Етносоціологія як окрема галузь соціологічного знання почала формуватися у 20 30-ті рр. XX ст. у Німеччині та США і у 40-60 по всьому світу. Вважається, що її початки були закладені у класичній праці У. Томаса та Ф. Знанецького «Польський селянин в Європі та Америці» (1918 р.). На території колишнього Радянського Союзу вона виокремлюється у 1960 1970-ті рр., що було пов’язано з усвідомленням необхідності адекватного проникнення у сутність суспільних явищ, зміст котрих великою мірою визначався етнічною специфікою країни чи її окремих регіонів. В Україні етносоціологія як наука формується починаючи з кінця 1980-х р. і зосереджує увагу на дослідженнях поліетнічного характеру українського суспільства; статусу українського етносу й етнічних меншин та їх взаємодії, етносоціальних процесів у їхньому середовищі; української діаспори, зокрема, взаємодії її представників з населенням країни проживання та з країною походження; міграцій, передусім умови їх інтеграції у суспільстві поселення та адаптивні можливості самих мігрантів. З середини 1990-х р. етносоціологія включена до бакалаврських та магістерських програм багатьох вузів як навчальна дисципліна. Об’єктом етносоціології виступають етнічні спільноти суспільства (етноси, нації, етнічні (національні) меншини; субетнічні групи; мігрантські групи; діаспорні спільноти тощо). Предметом етносоціології є вивчення соціальних аспектів розвитку та функціонування етнічних спільнот, взаємозв’язків особистості, що включена у ці спільноти, та її соціального середовища.
