45. Соціальна структура суспільства: визначення, загальна характеристика.

Соціальна структура суспільства — ієрархічно упорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, інститутів, об´єднаних стійкими зв´язками і відносинами.

Головний зміст соціальної структури створюють соціальні інститути, насамперед економіка, політика (держава), наука, освіта, сім´я, зберігаючи і підтримуючи існуючі в суспільстві відносини і зв´язки.

Сутність соціальної структури суспільства найбільш повно виражається у її загальних рисах, до яких можна віднести: • багатоманітність соціальних елементів, що утворюють соціальну структуру суспільства (соціальний інститут, соціальна група, соціальна спільність тощо); • різний ступінь впливу кожного складового елемента соціальної структури суспільства на соціальні процеси і явища, відмінність їхніх соціальних ролей; • наявність відносно стабільних зв'язків між складовими елементами соціальної структури суспільства, взаємозалежність останніх. Це означає, що жодене лемент соціальної структури не може існувати в суспільстві автономно. В будь-якому випадку він поєднаний соціальним зв'язком з іншими структурними підрозділами суспільства.

• взаємопроникність елементів, що забезпечує цілісність соціальної структури, тобто одні й ті ж соціальні суб'єкти можуть бути частинами різних складових одиниць суспільства. Наприклад, одна і та ж особистість може бути включена до різних соціальних груп та спільностей;

• багатофункціональність і стабільність — кожен елемент соціальної структури суспільства виконує свої специфічні функції, які є відмінними від ролей інших соціальних елементів, що й передбачає значну кількість соціальних функцій суспільства.

46. Поняттясоціальноїструктурисуспільства та їїелементи.

Соціальна структура суспільства — це сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою соціальних груп, спільностей та інститутів, пов'язаних між собою відносно сталими відносинами.

Іншими словами, це внутрішній устрій суспільства, який складається з відповідно розташованих, упорядкованих елементів, що взаємодіють між собою.

Але все ж фундаментальними елементами соціальної структури є соціальний статус та соціальна роль.

Соціальний статус — це певна позиція особи в соціальній структурі групи і суспільства, пов'язана з іншими позиціями через систему прав і обов'язків. Саме статус визначає місце особи в групі та суспільстві. З допомогою статусів ми ідентифікуємо один одного в різних соціальних структурах.

Соціальна роль — модель поведінки, орієнтована на певний статус. її ще називають динамічною стороною статусу. Якщо статус вказує на позицію індивіда всередині групи, то роль — на поведінку властиву цьому статусові.

47. Соціальна група як елемент соціальної структури.

Поняття соціальної групи є вихідним для розуміння соціальної структури суспільства.

Соціальні групи — це відносно сталі спільності людей, що історично склалися і різняться роллю та місцем у системі соціальних зв’язків певного історичного суспільства.

Тобто це двоє чи більше людей, які ідентифікують себе один з одним і взаємодіють між собою упорядкованим шляхом через взаємовідносні статуси та ролі.

Соціальні групи мають дуже важливе значення у нашому житті. Найперший та найближчий досвід – це той, що людина отримує невеликих групах – у родині, у дитячій групі товаришування, у сусідському колі. У дорослому віці свій досвід людина найчастіше набуває також у спілкуванні з відносно невеликою кількістю людей, – навіть коли вона працює у великих організація. Соціальні групи мають відносно стабільні форми взаємодії між її членами і завдяки цьому декілька важливих характеристик:

– вони мають певні межі: ми відрізняємо людей, які є „усередині” та „ззовні” групи;

– ми надаємо групі об’єктивного існування, коли ставимося до неї й поводимося з нею як з існуючим предметом. У цьому розумінні соціальні групи – це соціально створювані реальності;

– група завжди має певну сукупність унікальних норм та цінностей, тобто певну субкультуру; або контркультуру;

– у членів групи формується почуття відданості або вірності групі, завдяки якому її члени відчувають, що разом вони становлять одиницю з певною ідентичністю.

Об’єднувальним фактором соціальних груп є однакове ставлення до якогось предмета, об’єкта чи явища, які використовуються для задоволення колективних потреб. Кожна група висуває, захищає і дотримується певних цінностей, на основі яких формуються механізми норм поведінки, групового контролю, рольова структура та ін.

Найважливішими соціальними спільнотами є: національно-етнічні утворення, що виникають на основі спільності історико-географічного походження та культури демографічні, які пов’язані з соціально-біологічною природою людини з розвитком суспільства з’являються спільноти, що пов’язані з диференціацією діяльності людини, зі специфікою соціально-економічного стану, розвитком поселенських утворень.