- •2.Що вивчає соціологія. Соціологічні підходи
- •3.Рівні соціологічного дослідження
- •4.Предмет і об’єкт соціології.
- •5. Функції соціології як науки.
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук.
- •8. Структура соціологічного знання.
- •9. Загальна соціологічна теорія, теорії середнього радіусу дії, емпіричні соціологічні дослідження.
- •11.Періодизація розвитку соціологічного знання.
- •12.Історія становлення соціологічних вчень. Протосоціологія.
- •13.О.Конт та г.Спенсер – основоположники науки соціології.
- •Класична соціологічна спадщина.
- •Проект нової науки про суспільство о. Конта. Особливості появи терміну «соціологія».
- •Органістична концепція г. Спенсера.
- •Соціологічна теорія е. Дюркгейма.
- •Поняття соціального факту, типи соціальних фактів за е.Дюркгеймом.
- •Поняття та типи соціальної солідарності у соціології е.Дюркгейма.
- •20. Дослідження е. Дюркгеймом феномену самогубства.
- •21. Соціологічна теорія модерну Вебера
- •22. Концепція соціальної дії Вебера
- •24. Соціальна теорія Маркса
- •25. Поняття соціально-економічної формації за Марксом
- •26. Суперечність між продуктивними силами та виробничими відносинами як рушійна сила соціальних змін за к.Марксом.
- •27. Матеріалістичний погляд на суспільство
- •28. Сучасні соціологічні теорії
- •29. Теорія комунікативної дії Габермаса
- •30. Політекономічний аспект глобалізації у. Бека
- •31. Поняття суспільства та громадянського суспільства Дж. Александера. Історія розвитку поняття громадянського суспільства.
- •Теорія світової системи а. Г. Франка.
- •Витоки соціально-політичних вчень в Україні.
- •Соціологічна думка в Україні хіх – хх ст.
- •35. Розвиток соціології в Україні на сучасному етапі.
- •36. Сучасні українські соціологи: визначні представники.
- •37. Суспільство як соціальна система. Основні сфери суспільства.
- •38.Суспільство модерну як об’єкт соціології. Основні підсистеми суспільства модерну.
- •39. Концепції походження суспільства.
- •40. Типологізація суспільств.
- •41. Поняття та види соціальних інститутів.
- •42. Соціальні інститути: види та функції.
- •43. Соціальні інститути та процес інституціалізації.
- •44. Організації як соціальне утворення. Формальна та неформальна організація.
- •45. Соціальна структура суспільства: визначення, загальна характеристика.
- •46. Поняттясоціальноїструктурисуспільства та їїелементи.
- •47. Соціальна група як елемент соціальної структури.
- •48. Торія соціальної стратифікаціі
- •49. Соціальна стратифікація: сутність і види
- •50. Соціальний статус та соціальна роль
- •51. Статусна позиція і статусний набір
- •52. Сучасні форми соціальної нерівності
- •53. Підходи до визначення чинників і критеріїв стратифікації.
- •54. Поняття соціальної мобільності. Види соціальної мобільності
- •55. Сутність процесу маргіналізації.
- •56. Сім'я та шлюб: основні поняття.
- •57. Сім'я як мала соціальна група та соціальний інститут.
- •58. Функції сім’ї.
- •59. Форми сім'ї та шлюбу
- •Критерії успіху сімейно-шлюбних стосунків.
- •Альтернативні форми сім’ї та шлюбу.
- •Стан і тенденції розвитку сучасної сім’ї в Україні
- •63. Гендерна соціологія. Чоловік та жінка: спільне та відмінне.
- •64. Культура: сутність та основні функції.
- •65. Наукові підходи до визначення культури
- •66. Поняття культури, основні елементи культури
- •67. Культура, цивілізація, суспільство – співвідношення понять
- •68. Елементи культури, їх значення для суспільства
- •69. Субкультура та контркультура
- •70. Охарактеризуйте сучасний розвиток культури в Україні
- •71. Еволюція розвитку етносоціології як науки
- •72. Базові терміни етносоціології.
- •73. Методики в етносоцоілогії.
- •74. Володимир Євтух як засновник першої в Україні Наукової етносоціологічної школи.
- •75. Перспективи розвитку етносоціології в Україні.
39. Концепції походження суспільства.
Соціологи зазвичай називають три гіпотези походження суспільства: еволюційну ("праця створила людину", перетворивши стадо в співтовариство виробників); теологічну ("Бог створив людину і заповів їй Закон"); космічну ("все це справа рук інопланетян").Усі ці теорії однаково дискусійні, однак жодна з них не дає відповіді про "технологічні деталі" процесу творення соціального організму.Як уже зазначалося, суспільство виникає тоді, коли виникає суспільне життя, тобто взаємини людей перестають бути спонтанними і хаотичними, а набувають певної структури. Наука пропонує такі теорії походження суспільства:
Інструментальна.Використовуючи знаряддя праці, люди навчалися працювати, підвищувався їх добробут. Це привело до функціонального поділу общини, закріплення розподілу праці, до появи майнових відмінностей. Відтак — взаємини людей набувають певної структури, виникає і починає розвиватися соціальна організація.
Сексуальна.Базується на такій особливості людини — поза сезонний характер розмноження і задоволення від сексуальних зносин. Це могло призводити до спонтанного, неконтрольованого спалаху народжуваності, який вибивав життя групи із ритму, ослаблював її, створюючи навантаження непосильні для цієї групи. Встановлення контролю за народжуваністю привело до появи сім'ї і норм, які регулювали сексуальні, а поряд з тим і всілякі інші стосунки членів спільноти. Регламент відтворення привів до планування господарського життя, а результатом цього стала поява соціальної організації.
Кратична.Сила і розум розподілені серед людей нерівномірно. Поєднуючись із природною експансивністю (жадібність і цікавість), ці якості перетворюються в фактори, які дозволяють певним групам зайняти лідерську позицію і отримати кращу їжу, кращих сексуальних партнерів тощо. Лідери починають формувати й утверджувати систему правил, вшанування вождів, розподіл привілеїв, передавання влади. Норми, які спрямовані на збереження і підтримування нерівності, становлять основу соціальної організації, тобто регламентованої, впорядкованої і підконтрольної у своїй діяльності людської асоціації.
Гендерна.Базується на аналізі розподілу соціальних ролей між статями. Жінка виношує і виховує потомство, тому вона, "згідно з природою", має більшу значимість і розпорядчу волю (вона навчає, передає традиції). Чоловік — індивідуально незначний, замінний і функціонально відіграє роль "сервера" для обслуговування процесу відтворення: забезпечує житло, харчування, одяг тощо. Невдоволені своєю допоміжною роллю, чоловіки створюють противагу жіночій монополії на відтворення — чоловічу монополію на встановлення порядку. В цьому сенсі політика — породження андрогенної цивілізації.
Семантична.Будується на визнанні слабкості людини як біологічної істоти. Через це закон виживання спонукує людей до об'єднання зусиль, створення "колективного організму", здатного вирішувати найскладніші завдання. Групова взаємодія пов'язана з координацією зусиль, диференціацією функцій. Це можливо тільки із розвитком спілкування, мови. Формується впорядкований світ комунікацій, система впорядкованих колективних взаємодій.