- •2.Що вивчає соціологія. Соціологічні підходи
- •3.Рівні соціологічного дослідження
- •4.Предмет і об’єкт соціології.
- •5. Функції соціології як науки.
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук.
- •8. Структура соціологічного знання.
- •9. Загальна соціологічна теорія, теорії середнього радіусу дії, емпіричні соціологічні дослідження.
- •11.Періодизація розвитку соціологічного знання.
- •12.Історія становлення соціологічних вчень. Протосоціологія.
- •13.О.Конт та г.Спенсер – основоположники науки соціології.
- •Класична соціологічна спадщина.
- •Проект нової науки про суспільство о. Конта. Особливості появи терміну «соціологія».
- •Органістична концепція г. Спенсера.
- •Соціологічна теорія е. Дюркгейма.
- •Поняття соціального факту, типи соціальних фактів за е.Дюркгеймом.
- •Поняття та типи соціальної солідарності у соціології е.Дюркгейма.
- •20. Дослідження е. Дюркгеймом феномену самогубства.
- •21. Соціологічна теорія модерну Вебера
- •22. Концепція соціальної дії Вебера
- •24. Соціальна теорія Маркса
- •25. Поняття соціально-економічної формації за Марксом
- •26. Суперечність між продуктивними силами та виробничими відносинами як рушійна сила соціальних змін за к.Марксом.
- •27. Матеріалістичний погляд на суспільство
- •28. Сучасні соціологічні теорії
- •29. Теорія комунікативної дії Габермаса
- •30. Політекономічний аспект глобалізації у. Бека
- •31. Поняття суспільства та громадянського суспільства Дж. Александера. Історія розвитку поняття громадянського суспільства.
- •Теорія світової системи а. Г. Франка.
- •Витоки соціально-політичних вчень в Україні.
- •Соціологічна думка в Україні хіх – хх ст.
- •35. Розвиток соціології в Україні на сучасному етапі.
- •36. Сучасні українські соціологи: визначні представники.
- •37. Суспільство як соціальна система. Основні сфери суспільства.
- •38.Суспільство модерну як об’єкт соціології. Основні підсистеми суспільства модерну.
- •39. Концепції походження суспільства.
- •40. Типологізація суспільств.
- •41. Поняття та види соціальних інститутів.
- •42. Соціальні інститути: види та функції.
- •43. Соціальні інститути та процес інституціалізації.
- •44. Організації як соціальне утворення. Формальна та неформальна організація.
- •45. Соціальна структура суспільства: визначення, загальна характеристика.
- •46. Поняттясоціальноїструктурисуспільства та їїелементи.
- •47. Соціальна група як елемент соціальної структури.
- •48. Торія соціальної стратифікаціі
- •49. Соціальна стратифікація: сутність і види
- •50. Соціальний статус та соціальна роль
- •51. Статусна позиція і статусний набір
- •52. Сучасні форми соціальної нерівності
- •53. Підходи до визначення чинників і критеріїв стратифікації.
- •54. Поняття соціальної мобільності. Види соціальної мобільності
- •55. Сутність процесу маргіналізації.
- •56. Сім'я та шлюб: основні поняття.
- •57. Сім'я як мала соціальна група та соціальний інститут.
- •58. Функції сім’ї.
- •59. Форми сім'ї та шлюбу
- •Критерії успіху сімейно-шлюбних стосунків.
- •Альтернативні форми сім’ї та шлюбу.
- •Стан і тенденції розвитку сучасної сім’ї в Україні
- •63. Гендерна соціологія. Чоловік та жінка: спільне та відмінне.
- •64. Культура: сутність та основні функції.
- •65. Наукові підходи до визначення культури
- •66. Поняття культури, основні елементи культури
- •67. Культура, цивілізація, суспільство – співвідношення понять
- •68. Елементи культури, їх значення для суспільства
- •69. Субкультура та контркультура
- •70. Охарактеризуйте сучасний розвиток культури в Україні
- •71. Еволюція розвитку етносоціології як науки
- •72. Базові терміни етносоціології.
- •73. Методики в етносоцоілогії.
- •74. Володимир Євтух як засновник першої в Україні Наукової етносоціологічної школи.
- •75. Перспективи розвитку етносоціології в Україні.
Теорія світової системи а. Г. Франка.
Андре Гундер - німецький економіст, соціолог і політолог, один з основоположників Світового-Системного аналізу і теорії залежного розвитку. Використав деякі марксистські концепти з політичної економії
А. Г. Франк торкався широкого кола тем, включаючи аналіз економічних процесів у сучасному світі, роль соціальних рухів, світову історію та політику.
У своєму аналізі нерозвиненості Франк виступив із загальною критикою теорії модернізації , класичного марксизму і ліберальних напрямів економічної думки, що спираються, з його точки зору, на нерепрезентативне за масштабом історичний досвід. З точки зору Франка, стале економічне зростання розвинених держав обумовлене процесом нееквівалентного обміну зі слаборозвиненими країнами, що розвиваються, коли протягом довгого часу ресурси та капітал держав-периферії присвоюються більш розвиненою метрополією. У довгостроковій перспективі це веде до «розвитку економічної відсталості» традиційних суспільств і повторення подібних відносин на внутрішньому рівні, коли встановлюється відчуження додаткового продукту на користь мегаполісів, найчастіше утворених як центри колоніальної експлуатації, і «залежна відсталість» сільських районів. Франк вважав, що прийнятні умови для розвитку периферії можливі при відстороненості від світової торгівлі та економічного прогресу, орієнтованого на задоволення національних потреб. Світ-системний підхід А. Г. Франка помітно відрізняється від підходів інших авторів цього напрямку. Основна методологічна особливість його теорії - наявність єдиної, взаємозалежної глобальної системи, яка виникла не менш 5000 років тому, а потім через численні цикли експансії і консолідації охопила собою увесь світ. Франк вважав, що центр економічного домінування, виникнувши в Азії, потім зміщувався на захід - в Середземномор'ї, Західну Європу, Північну Америку - тепер знову повертаючись назад і особливо в Китай. Воліючи говорити про одну «Світ-Систему», він також звертав увагу на те, що констатація можливості паралельного існування в світі десятків і сотень різних систем - позбавлена сенсу, оскільки ставати абсолютно незрозуміло, яким чином позначати кожну з них як «світ -систему ».
Крім цього, Франк вважав ідеологічними та ненауковими такі визначення, як «капіталізм, феодалізм і соціалізм», вважаючи, що форми «капіталістичного» накопичення можуть бути знайдені набагато раніше «довгого шістнадцятого століття». Він висував центр-периферійну структуру Світової Системи, послідовно змінну гегемонію і процес накопичення капіталу, як основоположні характеристики всього історичного процесу, незалежно від нескінченних суперечок про економічну «моделі» і політичної «системи». У такому ключі часові періоди народження і розвитку сучасного «капіталізму», на яких зупиняють свою увагу багато дослідників, включаючи Карла Маркса , Макса Вебера і Фернан Броделя , є, з точки зору Франка, не більше ніж фазами розширення, структурних змін та кульмінаційного зростання в рамках єдиної Світової Системи .
