Психолого-педагогічні особливості розміщення аматорського хору

Успішна творча діяльність хору багато в чому залежить від правильного розташування його учасників на репетиціях і концертній естраді.

В аматорських хорових колективах беруть участь виконавці, що мають не лише різні вокальні дані, але і неоднакову музичну підготовку і досвід співу в хорі. Окрім цього вони розрізняються за віком, освітою, родом основної трудової діяльності, комунікабельністю, психологічною адаптивністю й культурним рівнем. Успіх репетиційної роботи хорового колективу визначається не лише вокально-хоровою майстерністю його учасників, але і психологічною атмосферою в хоровому колективі. Особливо це стосується артистів хору, що знаходяться на репетиції й концертній естраді поруч один з одним. Це необхідно враховувати керівникові хору при розташуванні виконавців усередині кожної хорової партії.

Якщо хоча б між однією парою співаків виникає конфліктна ситуація, керівникові потрібно вжити усіх застережних заходів для її залагодження чи винесення за межі хорового колективу. Якщо на той час це не є неможливим, то в процесі репетиції чи концерту конфліктуючі сторони не повинні бути поряд.

Окрім психологічного аспекту, при розміщенні артистів хору потрібно керуватися їх вокальними даними. Голоси виконавців, що знаходяться поруч, мають бути рівні між собою по тембру й силі. При розташуванні співаків у хоровій партії варто враховувати не лише вокально-хорові уміння й навики, але й музичну грамотність учасників хору.

Ідеальний результат буде в тому випадку, коли разом зібрана група виконавців із хорошими співочими й хоровими навичками. Але, не варто відокремлювати початківців та малодосвідчених учасників хору. З метою успішного й найбільш швидкого подолання відставання одних виконавців від інших, в аматорських хорах поширена система наставництва. До досвідченого, музично грамотного співака «прикріпляються» один-два початкових артистів хору.

На репетиції вони повинні розміщуватися разом. Така практика створює сприятливі умови для активного процесу самонавчання учасників хору, сприяє не тільки швидкому вивченню репертуару, але й. що особливо важливо, росту вокально-хорової майстерності малодосвідчених учасників хору.

У новостворених хорах буває так, що досвідчених співаків дуже мало або їх немає зовсім. У таких випадках потрібно найбільш здібних та голосистих виконавців розмістити разом, враховуючи і їх товариські погляди. Це сприятиме швидкому створенню міцної основи хору.

Нерідко, новачків, які прийшли в досвідчений хоровий колектив, розташовують скраю, для того, спершу вони більше вслуховувалися в спів своїх досвідчених товаришів і плавно входили в виконавський процес. Необхідно, щоб учасники хору розміщувалися на репетиціях і концертній естраді в строго визначеному керівником порядку. Всі переміщення співаків здійснюються тільки з дозволу й за вказівкою диригента.

Художнє виконання пісенно-хорового репертуару може бути лише на основі розуміння і відчуття учасниками художнього образу твору. Це є першою й обов’язковою умовою художнього співу. Проте однієї цієї умови недостатньо, потрібно ще вміти передати зміст і характер пісні під час співу, і, разом з тим, володіти мінімальною вокально-хоровою технікою, тобто вокально-хоровими навичками.

«Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння і переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї» – зазначив Володимир Сухомлинський. Саме цією думкою і варто керуватися в процесі вдосконалення змісту музично-виховної роботи в колективі.