- •Альтернативна теорія вартості (цінності).
- •Банк і банківські системи.
- •3. Беззбитковість: сутність, точка та графіки, особливості, шляхи досягнення
- •Безробіття
- •5. Бідність у світі нерівностей: сутність та головні особливості
- •6. Вартість товару
- •Закон вартості — це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.
- •7. Валовий випуск є основним показником системи національних рахунків.
- •8. Виробництво
- •9. Виробничі відносини
- •10. Витрати виробництва
- •11. Витрати підприємства в короткостроковому періоді поділяються на постійні, змінні, сукупні, середні та граничні.
- •12. Власність
- •13. Глобалізування країнових еконовік
- •14. Гроші
- •16. Державний бюджет
- •18 Питання
- •24 Питання
- •30) Людський капітал
- •34. Конк у ре́ нція
- •35. Корпорація
- •37. Кредит. Система кредитування
- •41 Питання.
- •42 Питання
- •43 Питання
- •46. Предмет та об'єкт вивчення економічної теорії .
- •47. Прибуток : зміст, види, норма.
- •48. Пропозиція, сутність, чинники, графік. Закон пропозиції, еластичність.
- •Графік пропозиції.
- •Рівновага попиту і пропозиції
- •49. Рента зміст види
9. Виробничі відносини
— суспільні відносини, що виникають між людьми в процесі матеріального і нематеріального виробництва. Це відносини, які виникають у суспільстві з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних та духовних благ.
Ця система відносин відбиває соціальну сторону економіки. Вона показує:
хто володіє економічною владою
як, за яких суспільних умов і скільки трудівників працює на себе та інших членів суспільства
кому дістаються продукти праці виробництва.
Існує ряд класифікацій:
а) - окремі особи; - групи або колективи; - суспільство в цілому,
б) - виробник (продавець); - споживач (покупець); - посередник.
в) - фізичні; - юридичні.
г) - вітчизняні; - зарубіжні (іноземні).
Об'єктами економічних відносин можуть бути:
- окремі види підприємницької діяльності та їх результати;
- природні ресурси;
- робоча сила;
- гроші;
- цінні папери;
- інформація;
- духовні та культурні цінності, тощо.
Економічні відносини поділяються на три типи:
- техніко-економічні;
- організаційно-економічні;
- соціально-економічні.
Техніко-економічні відносини - це відносини з приводу використання знарядь та предметів праці у процесі виробництва. Вони відображають розвиток техніки та рівень технології.
Організаційно-економічні - це відносини з приводу застосування і методів організації та управління суспільним виробництвом. Тобто - це відносини обумовлені поділом праці, її спеціалізацією, кооперуванням, комбінуванням.
Соціально-економічні - це відносини, що обумовлені пануючою у суспільстві формою власності. Саме вона визначає цілі і мотиви виробництва, форми управління, принципи розподілу створеного продукту та одержаних доходів, класову та соціальну структуру суспільства, пануючу форму економічної та політичної влади.
10. Витрати виробництва
— вартість спожитих факторів виробництва в процесі перетворення їх на товарну продукцію.
-грошові витрати, які підпр-во несе зі своєї кишені на користь аутсайдерів, кот постачають роб силу , сировину і тд
Витрати виробництва. Вони поділяються на витрати суспільства (вартість) і витрати підприємства (собівартість).
Дійсні витрати поділяють на зовнішні та внутрішні.
Зовнішні (явні) витрати – витрати на оплату економічних ресурсів, постачальники яких не є власниками фірми.
Внутрішні (неявні) витрати – витрати фірми на використання власних ресурсів.
Економічні витрати – це дійсні витрати на виробництво товару, які відображають вартість ресурсів при найкращому з можливих варіантів їхнього застосування.
Залежно від часового чиннику, розрізняють витрати в довгостроковому (часовому періоді, достатньому для зміни всіх зайнятих ресурсів) і короткостроковому періоді ( протягом якого хоча б один вид ресурсів залишається незмінним).