4. Безробіття

Безробіття — це складне соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не має роботи й заробітку. Воно робить економіку неефективною, а соціа­льні відносини — напруженими. Крім того, людина, що стала безробітною, зазнає надзвичайного психологічного навантажен­ня, втрачає можливість реалізувати свої потенційні творчі здіб­ності працівника, відчуває свою непотрібність, нездатність утри­мувати себе та свою сім’ю, впадає в депресію.

Високий рівень безробіття призводить до соціальних війн, політичних збурень і переворотів, руйнування матеріальних і духовних надбань, спричиненого відчаєм. Саме тому уряд жодної країни не може залишатися байдужим до пробле­ми безробіття.

Чисельність робочої сили — це чисельність населення віком від 15 до 70 років, яке прагне реалізувати свою здатність пра­цювати за наймом з метою отримання доходу в грошовій чи на­туральній формі. Іншими словами --- це трудові ресурси, або економічно активне населення.

Все населення країни поділяють на дві великі групи:1) Інституціональне — особи які не входять у вікові рамки, або інваліди. 2) Не інституціональне що, в свою чергу, поділяються на дві підгрупи:

• економічно активне населення, до складу якого входять особи, що працюють за наймом, тобто зайняті, та безробітні;

• економічно неактивне населення, до складу якого входять особи, що добровільно не працюють

Форми безробіття

Найважливішими формами безробіття є: фрикційне, структурне і циклічне, — саме ці форми важливі для визначення природного рівня безробіття.

Фрикційне безробіття виникає у зв’язку з тим, що вста­новлення рівноваги між кількістю та якістю найманих праців­ників і кількістю та якістю робочих місць потребує певного часу. Якщо людина хоче змінити місце роботи (територіально), змінити кваліфікацію чи перейти на аналогічну роботу з вищою заробітною платою, вона вирішує цю проблему добровільно. Тому фрикційне безробіття, як правило, добровільне і короткострокове.

Структурне безробіття зумовлене змінами у структурі по­питу на працюючих у зв’язку зі змінами структури економіки. Ця форма безробіття виникає у зв’язку з тим, що певні професії «старі­ють» і потреба в них значно зменшується або й зовсім зникає. Це означає, що структурне безробіття є переважно вимушеним і значно тривалішим, ніж фрикційне.

Циклічне безробіття — це відхилення фактичного безробіт­тя від природного в той чи інший бік. У період буму, коли має місце інфляційне зростання економі­ки, фактичний обсяг ВВП перевищує потенційний рівень, а фак­тичний рівень безробіття буде нижчим від природного рівня.

Наслідки впливу безробіття на економіку

Вплив безробіття на економіку не варто оцінювати тільки як негативний. Безробіття виконує конструктивні та деструктивні функції

Конструктивний вплив безробіття на економіку

Деструктивний вплив безробіття на економіку

Стимулювання ефективної зайнятості та конкуренції на ринку праці. Пристосування найманих працівників до вимог ринку праці. Забезпечення мобільності ресурсів у часі та просторі. Резервування частини трудових ресурсів у різні періоди економічної кон'юнктури в одних сегментах для можливості використання їх в інших. Вільне волевиявлення найманого працівника щодо перерви в економічній діяльності з метою зміни роботи та ін. Стихійне регулювання попиту і пропозиції праці в територіальному, галузевому, професійному та кваліфікаційному аспектах

Кожний процент перевищення фактичного рівня безробіття над природним зменшує обсяг ВВП на 2,5 %. Зменшення рівня доходів та добробуту в суспільстві. Посилення тиску на державний бюджет. Посилення негативних психологічних тенденцій у суспільстві. Порушення суспільного спокою тощо