- •1.Види криміналістичної ідентифікації.
- •2. Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення
- •3. Види слідів ніг і їх значення у розслідуванні злочинів.
- •4. Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення та фіксації.
- •6. Використання науково-технічних засобів при огляді місця події.
- •7. Використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів
- •8. Елементи криміналістичної характеристики економічних злочинів.
- •10.Загальні положення і наукові основи методики розслідування злочинів
- •12. Засоби криміналістичної тактики
- •15. Криміналістична характеристика посадових злочинів.
- •17. Криміналістична характеристика злочинів проти життя.
- •1. Знаряддя, що були принесені з собою (спеціально виготовлені чи обладнані), або "свої знаряддя”.
- •2. Використане як знаряддя злочину обладнання та інші предмети обстановки.
- •23. Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.
- •25. Організація і тактика призначення судових експертиз.
- •27. Особливості криміналістичного дослідження зброї, боєприпасів та слідів пострілу.
- •28. Особливості побудови та перевірки слідчих версій.
- •1) Аналіз фактичного матеріалу;
- •2) Висловлення припущення (саме версії);
- •3) Виведення наслідків версії;
- •30. Особливості початкового етапу розслідування грабежів.
- •1) Мав місце грабіж чи розбійницький напад;
- •2) Злочин вчинено підозрюваною чи іншою особою;
- •3) Злочину не було, повідомлення неправдиве.
- •31. Особливості початкового етапу розслідування економічних злочинів.
- •33. Особливості початкового етапу розслідування розбоїв та грабежів.(див пит.30)
- •36. Особливості призначення експертиз при розслідуванні економічних злочинів.
- •38. Особливості розслідування злочинів, що вчиняються неповнолітніми.(див пит. 37)
- •42. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі.
- •44. Письмо як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •1) Індивідуальну тотожність об’єкта, яким утворений слід (ідентифікувати об’єкт);
- •2) Групову належність об’єктів (тип, клас, рід, вид, різновид);
- •3) Механізм і умови виникнення слідів, слідоутворення (вид сліду, напрямок і кут взаємодії об’єктів тощо);
- •51. Поняття і класифікація слідчих ситуацій
- •52. Поняття і принципи планування розслідування
- •56. Поняття криміналістичної характеристики та її значення для методики розслідування злочинів. (див пит. 50)
- •59. Поняття та елементи доріжки слідів ніг та її криміналістичне значення.(див пит. 48)
- •61. Поняття та класифікація слідчих ситуацій.(див пит. 51)
- •63. Поняття та структура криміналістичної техніки
- •66. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •68. Призначення експертиз при розслідуванні хуліганства
- •69. Процесуальні та криміналістичні особливості пред’явлення для впізнання
- •74 Система тактичних прийомів проведення допиту та їх класифікація.
- •75. Слідчий огляд і дослідження зброї та слідів пострілу на місці події.
- •77. Структура методики розслідування злочинів.(див пит. 9)
- •79. Тактика допиту в конфліктній ситуації.
- •80. Тактика допиту підозрюваного, що заявив про алібі.
- •83. Тактика проведення огляду місця події при розслідуванні економічних злочинів.
- •90. Характеристика засобів криміналістичної тактики (див пит. 12)
1.Види криміналістичної ідентифікації.
Криміналістична ідентифікація – це процес (процедура) дослідження для встановлення тотожності. Вона має свою структуру та методику і в цілому називається видом ідентифікації. Для класифікації видів ідентифікації в спеціальній літературі використовують різні підстави.
За об'єктом дослідження виділяють ідентифікацію людини, предметів, речей, речовин, тварин, процесів, станів, явищ.
За сферою криміналістичної техніки криміналістичну ідентифікацію поділяють на дактилоскопічну, судово-балістичну, трасологічну, почеркознавчу, техніко-криміналістичну, за ознаками зовнішності тощо.
За процесуальною формою ідентифікація поділяється на процесуальну та непроцесуальну. Процесуальна здійснюється під час слідчих і судових дій, а непроцесуальна - під час оперативно-розшукової діяльності.
За рівнем індивідуалізації ідентифікацію поділяють на родову (групову) та індивідуальну, тобто криміналістичну.
За природою ідентифікуючих об'єктів - на сигнальну та знакову.
За способом відображення ідентифікуючої інформації - на
ідентифікацію цілих структур, розділення цілого та ідентифікацію джерела походження.
Зустрічаються змішані класифікації:
- за матеріально фіксованим відображенням;
- за ознаками загального походження;
- за уявним образом;
- за описом ознак.
Суть будь-якого виду ідентифікаційного процесу полягає у порівнянні ідентифікаційних ознак та властивостей ідентифікованого об'єкта з їх відображеннями в ідентифікуючому об'єкті. Порівнянню можуть піддаватися: безпосередньо ідентифікований предмет з відображеннями його ознак, як, наприклад, взуття з його слідом, знаряддя злому з об'ємним вдавленим слідом; безпосередньо ідентифікований об'єкт з його уявним образом - слідом пам'яті людини, допускається під час впізнання людей та речей; порівнюватися можуть тільки відображення ознак ідентифікованого об'єкта.
Ідентифікація за уявним образом передбачає врахування закономірностей і умов сприйняття об'єкта, властивостей пам'яті особи, яка впізнає, створення найсприятливіших умов пред'явлення об'єкта для впізнання, особливостей відтворення уявного образу та інших психологічних закономірностей.
В усіх випадках ідентифікації фігурують тільки матеріальні або ідеальні відображення. Ідентифікація за матеріальним слідом-відо-браженням, як правило, виконується спеціалістом з використанням різних технічних засобів та методів у формі судової експертизи, яку призначає слідчий.
Ідентифікація за ідеальним відображенням - слідом пам'яті, здійснюється суб'єктом, який сприймав ідентифікуючий об'єкт, при цьому ідентифікація здійснюється під час слідчої дії - пред'явлення для впізнання. Виконуючи різні види ідентифікаційного процесу встановлюють тотожність об'єкта або його класифікаційну приналежність.
Ідентифікація цілого за частинами передбачає не тільки вивчення слідів поділу цілого (слідів розриву, розпилювання, розрізу), а й аналіз структури та складу речовини (матеріалу) досліджуваних частин цілого.
Ідентифікацію за суб'єктом ототожнення поділяють на слідчу та експертну. Якщо для розв'язання ідентифікаційного завдання немає потреби застосовувати спеціальні знання, слідчий здійснює ідентифікацію самостійно за допомогою надання для впізнання особи чи предмета або безпосередньо аналізуючи та порівнюючи об'єкти під час слідчого огляду, обшуку, виїмки, а також допиту та очної ставки, коли слідчий впевнюється в особі допитуваного за паспортом чи іншим документом або порівнює об'єкт за описом допитуваного. До цього виду ідентифікації належить також ототожнення об'єктів оперативними працівниками у процесі оперативно-розшукової діяльності, а також судом у процесі судового розгляду. Експертну криміналістичну ідентифікацію здійснюють за постановою слідчого чи ухвалою суду відповідні спеціалісти-криміналісти.