Самостійна робота

1. Сутність поняття “Бойова готовність”.

Бойова готовність системи зв’язку означає її здатність у будь-який час і за будь-яких умов обстановки виконати завдання щодо забезпечення управління військами, силами й бойовими засобами.

Важливість даної властивості системи військового зв’язку в значній мірі виростає з прийняттям у нашій державі воєнної доктрини оборонної спрямованості. За цих умов значення бойової готовності системи військового зв’язку проявляється ще яскравіше, а саме: одночасно з переходом із повсякденного стану мирного часу до стану, що забезпечує виконання завдань в умовах бойових дій, система зв’язку повинна ще й забезпечувати управління аналогічним переводом військ. Вирішити водночас два такі складні завдання система зв’язку зможе лише тоді, коли її бойова готовність буде випереджувати бойову готовність військ(сил) і зброї, управління якими вона покликана забезпечити.

Вимога високої бойової готовності стосується перш за все систем зв’язку мирного часу, які представлені постійно діючими стаціонарними системами зв’язку, а також польовими системами зв’язку об’єднань, існуючими в мирний час у формі комплекта військ зв’язку визначеної організаційно-штатної структури.

Бойова готовность системи і військ зв’язку досягається:

1. Завчасною підготовкою та безперервним удосконаленням СЗ і АУВ.

2. Проведенням систематичних тренувань по приведенню у вищі ступені БГ.

3. Чіткою організацією чергування на вузлах, станціях і лініях зв’язку.

4. Високим рівнем спеціальної підготовки та польової виучки особового складу.

5. Постійною технічною готовністю техніки зв’язку і АУВ до бойового застосування.

6. Дислокацією з`єднань(частин) зв’язку з урахуванням їх бойового призначення.

7. Високою мобілізаційною підготовкою з`єднань(частин) зв’язку.

8. Укомплектованістю і забезпеченістю з`єднань(частин) зв’язку.

9. Високим рівнем морально-психологічного стану, організованості та дисципліни особового складу.

Переведення системи зв’язку із одного крайнього стану (мирний час) в інший, який відповідає бойовим діям, повинен здійснюватись із застосуванням спеціально розроблених способів, що забезпечили б вирішення основних завдань з найбільшим успіхом.

Основним способом підвищення бойової готовності військ, у тому числі систем зв’язку і АУВ, є планове введення ступенів бойової готовності. Таких ступенів у Збройних Силах України чотири: постійна, підвищена, воєнна загроза, повна.

Кожен з цих ступенів для системи зв’язку характеризується її можливостями щодо забезпечення управління військами.

2. Бойова готовність сз і аув , військ зв’язку та заходи при приведенні їх в різні ступені бг.

У повсякденній діяльності мирного часу система військового зв’язку перебуває в стані бойової готовності ПОСТІЙНА. У цьому стані вона повинна забезпечити:

1. Передачу й приймання сигналів централізованого бойового управління (ЦБУ).

2. Управління військами, які знаходяться в пунктах постійної дислокації (ППД) та у районах навчань і займаються повсякденною плановою діяльністю.

3. Управління військами постійної готовності під час їх доукомплектування та виконання бойових завдань, що виникають раптово.

4. Управління черговими силами й засобами із штабів у ППД або із захищених командних пунктів.

5. Управління переводом військ у стан бойової готовності.

6. Управління відмобілізуванням з’єднань, частин та установ.

Висока бойова готовність сиситеми зв’язку в такому стані досягається: за рахунок завчасно створеної широко розгалуженої та постійно діючої стаціонарної системи зв’язку, постійним її розвитком і вдосконаленням; своєчасною та якісною організацією взаємодії систем зв’язку різних рівнів управління між собою та державною мережею зв’язку; чіткою організацією чергування на всіх пунктах управління зв’язком (ПУЗ) і бойових розрахунків стаціонарних вузлів зв’язку; проведенням систематичних тренувань з питань злагодження міжгарнізонних радіомереж, своєчасному й достовірному прийманню сигналів ЦБУ та оповіщення військ про приведення їх у вищі ступені бойової готовності; своєчасному прийманню каналів від вузлів зв’язку’язку державної мережі; злагодженістю системи управління зв’язком і інших заходів щодо переведення системи зв’язку у вищі ступені бойової готовності.

Бойова готовність ПІДВИЩЕНА - це такий стан системи й військ зв’язку’язку, який забезпечує приведення їх у минімально короткі строки в більш вищий ступінь бойової готовності, а також управління в повному обсязі як з місць постійної дислокації так із захищених пунктів управління черговими силами й засобами, військами під час переведення їх у вищі ступіні бойової готовності та вирішенні завдань, які виникають раптово (управління під час виведення військ із-під можливого удару противника, під час розгортання угрупування військ з метою відбити напад противника та ін).

При приведенні системи зв’язку’язку в бойову готовність ПІДВИЩЕННА в з’єднаннях, частинах і підрозділах зв’язку проводиться:

1. Збір офіцерів, уточнення їм завдань та переведння їх на казармове положення.

2. Проведення заходів по своєчасному доведенню сигналів про введення БГ ”ПІДВИЩЕНА” до військ.

3. Посилюються чергові зміни гарнізонних вузлів зв’язку.

4. Уточнюється план приведення з`єднань, частин, підрозділів зв’язку та елементів СЗ і АУВ в БГ ”ВОЄННА ЗАГРОЗА”.

5. Завантажуються на автотранспорт запаси, що підлягають вивезенню.

6. Висилаються оперативні групи в райони бойового призначення та організовується з ними зв`язок.

7. Приводяться у робочий стан акумуляторні батареї.

8. Знімається з консервації техніка довготривалого зберігання (коли є час).

9. Здійснюється часткове приймання додаткових каналів з державної мережі.

10. Перевіряється готовність до роботи резервних каналів, засобів і комплексів зв’язку.

11. Вводиться цілодобове чергування ПО вузлів зв`язку на окремих його елементах.

Бойова готовність ВОЄННА ЗАГРОЗА - це такий стан системи зв’язку,що забезпечує негайне виконання завдань щодо забезпечення управління військами в перших операціях (боях) наявними силами й засобами, а також управління приведенням військ в повну бойову готовність.

У стані бойової готовності - ВОЄННА ЗАГРОЗА система зв’язку повинна забезпечити:

1. Передачу й гарантоване приймання сигналів ЦБУ та оповіщення за умов можливого раптового застосування противником засобів радіоелектронного й вогневого впливу.

2. Управління військами, що діють по бойовій тривозі.

3. Управління з’єднаннями й частинами постійної готовності під час доукомплектування їх до штатів воєнного часу та приведення в готовність до виконання бойових завдань .

При введенні бойової готовності ВОЄННА ЗАГРОЗА проводяться слідуючі заходи:

1. Екіпажам і посадовим особам зі зв’язку видаються необхідні документи й дані з питань зв’язку.

2. Здійснюється настроювання всіх РЕЗ на радіодані воєнного часу.

3. Вводиться круглодобове чергування на елементах системи зв’язку.

4. Установлюється зв’язок з комплектуючими військкоматами.

5. Техніка довготривалого зберігання приводиться в готовність до бойового застосування.

6. Організовується охорона й оборона важливіших елементів системи зв’язку.

7. Розгортаються ППОС, ППТ та проводиться доукомплектування особовим складом і технікою з н/г по штатам воєнного часу.

8. Здійснюється прийом всіх запланованих каналів з державної мережі зв`язку.

Таким чином, з введенням бойової готовності ВОЄННА ЗАГРОЗА система зв’язку повинна прийти в такий стан, який дозволив би забезпечити управління військами в бою (операції) в повному обсязі. Такий стан стосовно до військ (сил) відповідає бойовій готовності ПОВНА. У цьому й заключається одна із реалізацій вимоги, випереджувальної готовності системи зв’язку відносно готовності системи управління і військ.

У стані бойової готовності ПОВНА система зв’язку повинна бути готова до забезпечення управління військами (силами) під час їх повного відмобілізування і виконання ними завдань за призначенням. Приведення системи зв’язку в бойову готовність ПОВНА досягаються своєчасним і організованим проведенням усіх заходів за попередніми ступенями бойової готовності, а також відмобілізуванням усіх військ зв’язку у повному обсязі.

Перелік виконуваних заходів за кожним ступенем бойової готовності, строки їх виконання для різних регіонів можуть бути різними. Та всі вони спрямовані на вирішення одного завдання - у найкоротші строки, обумовлені й обгрунтовані оперативною необхідністю й реальними можливостями, перевести систему (у тому числі й війська) зв’язку в стан , відповідний введеному ступеню бойової готовності, а також забезпечити вирішення завдань управління військами під час їх приведення у відповідний ступінь бойової готовності й управління ними в цьому стані.

Для швидкого й організованого приведення системи зв’язку у вищий степінь бойової готовності необхідно ретельно розробляти всі заходи, своєчасно доводити їх до виконавців, систематично, згідно з планом, проводити тренування системи, підрозділів частин, і з’єднань зв’язку, своєчасно вносити зміни до планів переведення системи і військ зв’язку з мирного на воєнне положення під час зміни оперативної обстановки, обстановки щодо зв’язку, завдань військам.