51

ВСТУП

Актуальність. Сьогодні одним з пріорітетних завдань вищої освіти постає вирішення проблеми об’єднання високого рівня науково-теоретичної підготовки і формування у випускника особистісної і професійної готовності до діяльності у певних умовах. Випускник вишу у подальшій професійній діяльності стикається не з необхідністю виконання окремих практичних завдань, а з цілісною практикою, у рамках якої необхідно вибудовувати не окремі професійні дії, а системну цілеспрямовану діяльність, у котрій виявляється компетентність випускника.

У процесі фахової підготовки майбутній психолог має бути підготовлений до різних видів практик, таких як психодіагностика, психологічне консультування, психотерапія, тренінг та ін. Дослідження низки українських науковців (Н.О.Євдокимова, І.М.Мельничук, Л.І.Мороз, Т.В.Сінельникова, Ю.М.Швалб та ін.) показали, що на сьогоднішній день у випускників вишів підготовленість до використання психологічних практик є недостатньою, що характеризується відсутністю необхідних особистісних та професійно важливих якостей, низьким рівнем конкурентоздатності на ринку праці. Однією з основних причин науковці виділяють фрагментарність підготовки до психологічних практик, переважання при викладанні дисциплін теоретичного компоненту, відсутність практико-орієнтованих технологій навчання.

На думку українських науковців (Н.О.Євдокимова,Т.В.Сінельникова, Т.В.Ткач, Г.О.Хомич, Ю.М.Швалб та ін.) вирішення цієї проблеми можливе через побудову системи практико-орієнтованої освіти.

Такий підхід обумовлює проектування змісту навчання студентів, зорієнтованого на засвоєння ними різноманітних практик, що дозволить випускникам у подальшій професійній діяльності успішно їх реалізувати.

На думку дослідників практико-орієнтована освіта має стати новою парадигмою формування фахівців із сформованими професійно важливими якостями, необхідними для успіху у майбутній професійній діяльності.

Класичні форми і способи вузівської освіти не спроможні забезпечити ці зміни. Це обумовлює пошук нових освітніх форм, технологій, засобів самореалізації студента, перетворення його у суб’єкта учбово-професійної діяльності.

У сучасних умовах розвитку практичної психології спостерігається постійне зростання попиту на проведення психологічних тренінгів. Ці технології мають надзвичайно широкий спектр застосування у різних сферах діяльності (психології, педагогіці, медицині, політиці, бізнесі тощо) з метою профілактики, корекції, навчання, розвитку особистості. У професійній діяльності психолога необхідність використання тренінгових технологій зустрічається доволі часто, що обумовлює потребу у розробці спеціально організованої програми, що включає підготовку майбутніх психологів у сфері тренінгової діяльності у рамках практико-орієнтованої освіти. Такий підхід обумовлює проектування змісту навчання студентів, зорієнтованого на засвоєння ними різноманітних практик, що дозволить випускникам у подальшій професійній діяльності успішно їх реалізувати. Однією з таких психологічних практик є тренінг.

Слід відзначити, що на сучасному етапі дослідженням проблем професійного розвитку і розвитку професійно важливих якостей у психологів приділяється достатньо велика увага з боку таких вчених: Г.С.Абрамова, Н.А.Амінов, О.Ф.Бондаренко, Б.С.Братусь, Ж.П.Вірна, В.В.Власенко, П.П.Горностай, Т.В.Говорун, Л.В.Долинська, І.В.Дружинин, Р.Кочюнас,

С.Д.Максименко, М.М.Обозов, Р.В.Овчарова, В.Г.Панок., А.М.Прихожан, Н.С.Пряжников, Н.В.Пророк, О.П.Саннікова, Н.В. Самоукіна, Н.Ю.Синягина, Л.М.Ситникова, В.А.Семиченко, Л.Г.Терлецька, Л.І.Уманець, Л.М.Фридман, Н.В.Чепелєва, Л.П.Шумакова, Т.Н.Щербаков, Т.С.Яценко.

Проблемам дослідження професійно-важливих якостей психолога, що займається тренінговою діяльністю присвячені роботи: А.Н.Воробйова, І.І.Нечитайла, А.Г.Лідерса, І.Н.Луцишиної, A.Maslow, Л.А.Петровської, А.М.Прихожан, В.Г.Пузікова, S.Slavson, E.Nolan, В.В.Нікандрова, Л.Кроль та О.Михайлова, A.P.Hare, В.М.Ямницького.

Актуальність формування професійно важливих якостей майбутніх психологів-тренерів у процесі фахової підготовки у ВНЗ детермінується наявністю існуючих протиріч: між зростаючими вимогами до професіоналізму психолога-тренера і слабкою адаптацією інструментарію вищої школи для його формування, між необхідністю в концептуальному оновленні психологічної освіти відповідно до вимог сучасного суспільства і недостатнім урахуванням цих вимог у фаховій підготовці майбутніх психологів-тренерів. Тому недостатньо висвітленими являються питання розвитку професійно важливих якостей психологів, що займаються тренінговою діяльністю у рамках практико-орієнтованої освіти, що і обумовило вибір теми магістерського дослідження «Розвиток професійно важливих якостей майбутніх психологів до провадження тренерської діяльності».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами: дипломне дослідження виконувалось у 2013-2014 рр. та пов’язане із планом НДР Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського «Концептуальні засади розвитку особистості» (номер державної реєстрації 0112U005123) та проекту, що виконується за рахунок загального фонду державного бюджету «Психологічні засади розробки технологій моделювання та проектування розвитку особистості студента» (номер державної реєстрації 0112U000481).

Об'єкт дослідження: процес розвитку професійно важливих якостей фахівця.

Предмет дослідження: процес розвитку професійно важливих якостей майбутніх психологів у сфері тренінгових технологій.

Мета дослідження: розвиток професійно важливих якостей, необхідних мабутньому психологу до провадження тренерської діяльності у процесі спеціально організованої фахової підготовки.

Гіпотеза дослідження: при підготовці студентів-психологів до впровадження тренінгових технологій розвиваються такі професійно важливі якості як: рефлексивні та комунікативні якості, організаційні та управлінські якості, емоційна саморегуляція та самоконтроль, емпатія та сенситивність, креативність.

Завдання дослідження:

1. Висвітлити основні наукові підходи до дослідження проблеми розвитку професійно важливих якостей психолога.

2. Провести емпіричне дослідження рівня сформованості професійно важливих якостей у студентів-психологів, необхідних для провадження тренерської діяльності.

3. Розробити та апробувати програму розвитку професійно важливих якостей майбутніх психологів до провадження тренерської діяльності у процесі спеціально організованої фахової підготовки.

4. Оцінити ефективність програми розвитку професійно важливих якостей майбутніх психологів до провадження тренерської діяльності.

Методи дослідження:

• теоретико-аналітичні методи – аналіз, осмислення, узагальнення і систематизація основних положень наукових підходів до дослідження професійно важливих якостей майбутніх психологів до провадження тренерської діяльності;

• -емпіричні методи – тестування за допомогою методик дослідження: методика вимірювання рівня рефлексивності А.В.Карпова, модифікований варіант методики самооцінки Дембо-Рубінштейна «Розміщення себе на шкалі», методика «Діагностика рівня емпатії» І.М.Юсупова, методика Н.М.Пейсахова «Здатність до самоуправління», методика діагностики оцінки самоконтролю у спілкуванні М.Снайдера, експертна діагностика стилів управління, методика виявлення «комунікативних і організаторських схильностей» (КОС-2), методика діагностики особистісної креативності О.Є.Тунік.

• методи активного психологічного навчання – навчальний та соціально-психологічний тренінги, ділові, проектувальні та організаційно-діяльнісні ігри, рефлексивні практикуми.

• Теоретико-методологічним підґрунтям дослідження є: діяльнісний підхід (Л.І.Анциферова, О.М.Леонтьєв, В.А.Романець, В.М.Сагатовський, В.Д.Шадріков); суб’єктодіяльнісний підхід (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, Л.І.Божович, С.Л.Рубінштейн); системний підхід (П.Є.Рєшетніков, Б.Ф.Ломов), освітньо-просторовий підхід (О.Я.Данилюк, Ф.Г.Івлєва, Т.В.Ткач); задачний підхід (Г.О.Балл, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, В.О.Моляко, В.В.Рєпкін, М.М.Сілкін); компетентнісний підхід (А.О.Деркач, Е.Ф.Зеєр, А.К.Маркова, О.М.Новіков, А. П.Павліченко, А.М.Павлова, Дж.Равен, Н.О.Садовнікова, Ю.Г.Татур); концепція психологічного супроводу професійної діяльності (О.Ф.Бондаренко, Н.О.Євдокимова, О.О.Євдокимова, В.Г.Панок, Н.В.Чепелєва, Т.С.Яценко); теоретико-методичні засади тренінгових технологій (І.В.Вачков, С.Д.Дерябо, Т.В.Зайцева, Ю.М.Жуков, D.A.Kolb, В.О.Лефтеров, С.І.Макшанов, Л.І.Мороз, С.І.Яковенко).

База дослідження: дослідження проводилося на базі Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського. У досліджені взяли участь 125 студентів інституту психології та соціального забезпечення, майбутні психологи, студенти денної форми навчання спеціальності «Психологія».

Наукова новизна дипломного дослідження:

- показано, що традиційні форми вузівської освіти не спроможні забезпечити розвиток професійно важливих якостей майбутніх психологів, необхідних для проведення тренерської діяльності, а саме: рефлексивні та комунікативні якості, організаційні та управлінські якості, емоційна саморегуляція та самоконтроль, емпатія та сенситивність, креативність.

- поглиблено поняття освітнього простору вишу.

• створено модель розвитку професійно важливих якостей майбутнього психолога в процесі фахової підготовки, яка поєднує підготовку студентів у рамках навчального процесу та його соціально-психологічний супровід.

• набули подальшого розвитку: теорія проектування освітнього простору, технології діяльності психологічної служби вишу навчального закладу.

Теоретичне значення роботи:

• полягає у поглибленні і розширенні уявлень про розвиток ПВЯ майбутніх психологів у процесі фахової підготовки.

• виявлено, що у процесі фахової підготовки недостатньо формуються ПВЯ майбутнього психолога, такі як рефлексивні, комунікативні якості, організаційні та управлінські якості, емоційна саморегуляція та самоконтроль, емпатія та сенситивність, креативність, необхідні для проведення тренерської діяльності.

• створено модель розвитку ПВЯ майбутнього психолога, що займається тренінговою діяльністю у процесі спеціально організованої фахової підготовки.

Практичне значення: полягає у розробці циклу соціально-психологічних тренінгів, спрямованих на розвиток професійно важливих якостей майбутніх психологів до провадження тренерської діяльності у процесі соціально-психологічного супроводу; у дослідженні професійно важливих якостей, якими необхідно оволодіти майбутньому психологу для успішного виконання майбутньої професійної діяльності; розробці моделі професійно важливих якостей майбутнього психолога, що займається тренінговою діяльністю та моделі підготовки професійно важливих якостей психологів, що займаються тренінговою діяльністю.

Результати дослідження можуть бути використані в лекційно-семінарських заняттях зі студентами спеціальності «Психологія» з навчальних дисциплін «Психологія тренінгової роботи», «Психологічна служба», «Психологічний практикум із спеціалізації», у діяльності психологічних служб вищих навчальних закладів та у навчальному процесі вишу.

Запропоновані наукові положення, висновки і рекомендації впроваджені у діяльність Психологічної служби Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського (довідка № / від ).

Особистий внесок автора. У наукових працях, написаних у співавторстві, доробок здобувача становить 30%. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дипломній роботі не використовуються.

Апробація результатів дослідження: матеріали дослідження доповідалися на 2 науково-практичних конференціях, 1 магістерських читаннях та 1 міжнародному форумі-презентації. Із них: 1 міжнародна закордонна науково-практична конференція – X Міжнародна науково-практична конференція «Європейська наука XXI ст. (07-15.05.14, Польща); 1 міжнародна конференція в Україні - Міжнародна науково-практична конференція «Моделювання і проектування особистості студента» (30.09.-02.10 2014, м. Миколаїв); 1 магістерських читаннях - Щорічні магістерські читання «Підготовка майбутнього викладача до застосування технологій педагогічної освіти» (травень 2014, м. Миколаїв): 1 виставці - VI Міжнародний форум-презентація «Інноватика в освіті» (жовтень 2014, м. Київ).

Публікації: Результати дослідження викладенні у 2 статтях, 1 тезах та 1 інноваційному проекті:

1. Розвиток професійно важливих якостей майбутнього психолога до впровадження тренінгової діяльності / Євдокимова Н.О., Біда А.М. // Щорічні магістрантські читання «Підготовка майбутнього викладача до застосування технологій педагогічної освіти». - Поліграфічне підприємство СПД Румянцева Г.В., 2014. – С. –35 –38.

2. Теоретична модель професійно важливих якостей психолога, що займається тренінговою діяльністю / Партенадзе О.В., Біда А.М. // X Міжнародна науково-практична конференція «Європейська наука XXI ст. - 2014», 07-15.05. 2014, Польша, – Przemysl: видавництво «Nauka i studia»/ Materialy X Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Europejska nauka XXI powieka- 2014». Volume 21. Psychologia I socjiologia. Premysl. Nauka I studia – С. 3 – 4.

3. Інноваційний проект «Тренінгова технологія підготовки майбутніх психологів», / Євдокимова Н.О., Задіранова Г.В., Партенадзе О.В., Біда А.М. // Тренінгова технологія підготовки майбутніх психологів: МНУ ім. В.О. Сухомлинського.

4. Моделювання розвитку професійно важливих якостей майбутнього психолога у сфері тренінгових технологій/Євдокимова Н.О., Партенадзе О.В., Біда А.М. // ( подано до друку до Наукового вісника МНУ ім. В.О. Сухомлинського «Психологічні науки»).

Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота містить .. таблиці, .. діаграм та … малюнки. Список літератури містить … наукових джерел.

Розділ 1. Розвиток професійно важливих якостей майбутніх психологів до провадження тренерської діяльності як предмет теоретичного аналізу

1. Теоретичні підходи до дослідження професійно важливих якостей фахівця.

Для успішного виконання професійної діяльності, стверджує Е.Ф.Зеєр, психолог повинен володіти низкою характеристик. У науці вони одержали назву – професійні якості особистості. Важливим підсумком сучасних досліджень з'явилося встановлення того, що будь-яка професійна діяльність реалізується на базі системи професійно важливих якостей. У процесі освоєння й виконання діяльності психологічні якості поступово професіоналізуються, утворюючи самостійну підструктуру [10; 11].

В.Д.Шадриков надає два тлумачення  професійних якостей. Під професійними якостями він розуміє «індивідуальні якості суб'єкта діяльності, що впливають на ефективність діяльності й на успішність освоєння цієї діяльності». До таких він відносить здібності, однак, згідно з його думкою, вони не вичерпують всього об’єму професійних якостей [20].

Автор наголошує, що система професійних якостей – це ті внутрішні умови, через які переломлюються зовнішні дії і вимоги до діяльності. Отже, розвиток професійних якостей і їх систем виступає вузловим моментом психологічної системи діяльності [25].

Згідно тлумачення в словнику Душкова Б.О., професійні якості – окремі динамічні властивості особистості, її психічні й психомоторні властивості, а також фізичні якості, які відповідають вимогам певної професії й сприяють успішному оволодінню нею. Професійні якості є одним із найважливіших чинників  професійної придатності, вони не тільки побіжно характеризують певні здібності, але й органічно входять  до їх структури, розвиваючись у процесі навчання й практичної діяльності [33].

За словами О.М. Борисова, визначення й оцінка професійних якостей мають велике психодіагностичне значення, вони мають істотний вплив на результати діяльності, тому їх обов'язково слід враховувати під час професійного відбору [40].

Під час вивчення професійних якостей, за словами Т.І.Федотюка, слід враховувати, що деякі з них можуть бути (придатними) й відносно стабільними (наприклад, типологічні властивості нервової системи), інші навпаки підлягають розвитку й тренуванню (певної психічної якості). Тому спеціально спрямоване формування й удосконалення таких професійних якостей і їх корегування (корегуюче тренування) можуть активно проводитися під час підготовки до майбутньої діяльності, стверджує автор. Доцільність проведення такого тренування, за словами Т.І.Федотюка, особливо зростає в тих випадках, коли достатньо висока мотивація до оволодіння професійною діяльністю протистоїть низькому розвитку професійних якостей. Автор дає визначення професійним якостям - це окремі динамічні риси особистості, окремі психічні і психомоторні властивості (виражені рівнем розвитку відповідних психічних і психомоторних процесів), а також фізичні якості, які відповідають вимогам певної професії й сприяють успішному оволодінню цією професією [101;102].

А.В. Карпов тлумачить професійні якості як індивідуальні властивості суб'єкта діяльності, що необхідні й достатні для її реалізації на нормативно заданому рівні і які значущо й позитивно корелюють хоч би з одним

(або декількома) її основними результативними параметрами - якістю, продуктивністю, надійністю [22].

А.К. Маркова вважає, що професійні якості, з одного боку, є передумовою професійної діяльності, а з іншого - вони самі удосконалюються, шліфуються в ході діяльності, будучи її новоутворенням. Автор стверджує, що  професійні якості - це успішність в оволодінні і здійсненні фахівцем певних видів професійної діяльності; соціально обумовлені й соціально значущі якості, яких вимагає сучасність від фахівця тієї чи іншої професії; динамічне явище; вони формуються поступово, знаходяться в постійному розвитку, неоднакові й різнорівневі на різних етапах досягнення фахівцем професійної досконалості [13;15].

В.О.Бодров трактує поняття «професійно важливі якості» таким чином: «Уся сукупність психологічних якостей особистості, а також цілий ряд фізичних, антропометричних, фізіологічних характеристик людини, які визначають успішність навчання і реальної діяльності, отримали назву «професійно важливі якості» (ПВЯ). Конкретний перелік цих якостей для кожної діяльності специфічний (за їх складом, за необхідним ступенем вираженості, за характером взаємозв’язку між ними) і визначається за результатами психологічного аналізу діяльності та складання її професіограми і психограми» [53].

На думку В.О.Бодрова професійно важливі якості – це пристосовані до певної професійної діяльності компоненти цілісної особистості, що формуються на основі природно заданих біопсихічних властивостей під дією зовнішніх впливів і власної активності суб’єкта [33].

Отже, здійснений аналіз літературних джерел дозволив виділити три наукових підходи до визначення професійно важливих якостей.

Перший підхід: ПВЯ – характеристики людини, що базуються на природній біологічній основі й визначають успішність і рівень пристосованості її до діяльності. Цього підходу дотримувались: В.Бодров, Я.Когут, І.Мартинюк, В.Рибалка, В.Романов, О.Столяренко та ін [9].

В.Бодров зазначав, що вся сукупність психологічних якостей особистості, а також ряд фізичних, антропометричних, фізіологічних характеристик людини, що визначають успішність її навчання і діяльності, отримали назву «професійно важливі якості» [8, с.40].

У своєму дослідженні І.Мартинюк дійшла висновку, що ПВЯ – це пристосовані до певної професійної діяльності компоненти цілісної особистості, яка формується на основі природно заданих біопсихічних властивостей під дією зовнішніх впливів і властивостей активності суб’єкта [7].

В.Романов вказував, що у поняття якість особистості вкладається визначена, довго існуюча, окремо взята характеристика людини, що постійно проявляється в її поведінці незалежно від ситуації [11; с.62].

Науковці, які дотримувались вказаного підходу, до ПВЯ відносили психофізіологічні, психологічні характеристики особистості, її здібності та здатності.

Другий підхід: ПВЯ – індивідуально-психологічні особливості фахівця. Прихильниками цього підходу є: І.Алексєєва, О.Батаршев, Є.Майорова та ін. ПВЯ розглядається авторами як індивідуальні властивості суб’єкта діяльності, необхідні й достатні для реалізації цієї діяльності на нормативно заданому рівні [1; 9].

Отже, автори другого підходу до ПВЯ відносять індивідуально-психологічні особливості й властивості фахівця.

Третій підхід: ПВЯ – уміння, здібності й властивості особистості, що формуються у процесі навчання.

Тож, визначаючи перелік ПВЯ, науковці виокремлюють, крім властивостей, здібностей, здатностей, ще й уміння (В.Вареник, О.Волков, Ю.Ірхін, О.Сегеда, В.Чирков та ін.) [8].

Ю.Ірхін це пояснює тим, що у науковій, методичній літературі часто зустрічаються взаємовизначення понять: «уміння», «здатності», «здібності», «якості». Наприклад: уміння – це ті професійно важливі якості суб’єкта діяльності, через які реалізується процес регуляції трудової діяльності [14; 10].

На думку Н.В.Пророка, аналіз існуючих підходів до визначення та змісту поняття «професійно важливі якості» дозволив встановити: ПВЯ мають біологічну основу; розвиваються у процесі професійної підготовки та діяльності; є передумовою придатності до певного виду діяльності; до ПВЯ відносять фізіологічні та психологічні характеристики людини, її індивідуально-психологічні особливості, властивості, здібності, здатності, вміння [12].

За словами О.І.Власова, крім того із наведених визначень слідує, що здатність об’єднує здібності, властивості, уміння й виступає такою особистісною характеристикою, яка визначає її спроможність до здійснення певного виду діяльності [45].

Як вказує В.Д.Шадріков: «...експериментальні дані показали, що найбільш ефективний спосіб розвитку ПВЯ полягає в спеціальних вправах до початку діяльності, на окремих діях майбутньої діяльності. У цих умовах і створюються найбільш сприятливі умови для формування ПВЯ» [13].

Не викликає сумніву твердження науковця Е.Ф. Зеєра, що особистість фахівця вдосконалюється в процесі професійної діяльності роками [147].

За словами Н.І.Пов’якеля, задекларовані зміни та інновації у системі психолого-педагогічній освіті ще й до тепер не повною мірою вирішені з огляду на потребу ринку праці у фахівцях високого рівня кваліфікації, які були б готові конкурувати на європейському освітньому просторі. З метою розроблення концептуальних засад перебудови системи підготовки професіонала своєї справи в першу чергу необхідно ліквідувати типові недоліки і вирішити проблеми, які стоять на часі перед вищими навчальними закладами [79].

Н.І.Пов’якель стверджує, що однією з перших не вирішених станом на сьогодні проблем є проблема розроблення і впровадження нового державного стандарту підготовки [39].