94. Проходження служби в митних органах України.

Служба в митних органах України є державною службою, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я, освітнім рівнем та віком громадян України, пов'язаній із створенням сприятливих умов для розвитку законної зовнішньоекономічної діяльності, забезпеченням безпеки суспільства та захистом митних інтересів України.

На службу до митних органів та організацій приймаються громадяни України, які досягли 18-річного віку і здатні за своїми діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я виконувати завдання, покладені на митну службу України.

Прийняття на службу до митних органів України здійснюється на конкурсній основі, якщо інше не передбачено законом.

Порядок проведення конкурсу визначається Кабінетом Міністрів України.

3На службу до митних органів, організацій не можуть бути прийняті особи, визнані в установленому порядку недієздатними або обмеженими у дієздатності, особи, які мають судимість за вчинення умисного злочину, а також особи, які протягом року, що передував їх зверненню до митного органу, організації з приводу працевлаштування, притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією.

Посадовими особами митної служби України є працівники митних органів України, на яких покладено здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності митної служби України і яким присвоєно спеціальні звання митної служби.

Посадові особи митної служби України є державними службовцями.

Посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу державного службовця, якщо раніше вони не приймали такої Присяги.

Процедура прийняття урочистого зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

У митній службі України присвоюються такі спеціальні звання відповідно до займаних посад.

95.Податкова політика держави.

Податкова політика — це система відносин, які складаються між платником податку і державою, а також стратегія їх дій у різних умовах господарювання та економічних системах.

Залежно від організаційної структури управління державою розрізняють податкову політику на державну податкову політику і податкову політику суб’єкта оподаткування на рівні підприємства, фірми (юридичних і фізичних осіб).

Основна мета державної податкової політики полягає в організації наповнення дохідної частини бюджету держави з різних джерел для покриття витрат, пов’язаних із виконанням нею своїх функцій.

Головною функцією є фіскальна.

Основна вимога при виконанні фіскальної функції — повнота збору податків згідно зі строками, визначеними чинним законодавством.

Сутність іншої функції — розподільчої — полягає у встановленні справедливості при стягненні податків.

Тобто потрібно підходити до платників податків з урахуванням умов їх діяльності.

Це стосується як фізичних і юридичних осіб, так і регіонів у цілому. Зміст соціальної функції полягає в тому, що повинна змінюватись структура сплати податкових та інших обов’язкових платежів, особливо між тією частиною, яка йде до державного бюджету, та тією, що залишається в місцевому.