43.Державно-правовий механізм забезпечення законності у державному управлінні.

Законність у діяльності державного апарату проявляється:

1)Всі рішення, що приймаються державним органом, повинні відповідати чинному законодавству.

2) Всі рішення, що приймаються державним органом, не повинні виходити за межі повноважень цього органу.

3) Всі рішення державних органів приймаються в такому порядку і таких формах, які відповідають нормативним приписам.

4)Взаємовідносини державних органів з недержавними структурами, громадянами та їх обєднаннями, іншими громадянськими формуваннями здійснюються в межах прав і обов’язків, які визначені на законних підставах.

Найважливішими політичними передумовами законності є:

А)Режим демократії.

Б)Широка гласність.

44.Принципи забезпечення законності у державному управлінні.

Принципи законності:

1)Загальнообовязковіть законів для всіх без винятку органів, закладів, організацій, посадових осіб, громадян.

2)Єдності законності, тобто одноманітному розумінні і заснуванні законів та всій території України.

3)Неприпустимості протиставлення законності і доцільності.

Це означає, що закон є вищим ступенем прояву доцільності.

45.Адміністративний нагляд міліції.

Адміністративний нагляд міліції - це систематичне спостереження за точним і неухильним додержанням посадовими особами та громадянами правил та застосування норм, що охороняють життя, здоров'я, права та свободи громадян, регулюють громадський порядок і безпеку з метою попередження, припинення порушень цих правил, виявлення порушників та притягнення їх до адміністративної відповідальності, застосування до них заходів громадського впливу. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюється органами внутрішніх справ. Термін адміністративного нагляду починається з дня оголошення особі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду. Осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, беруть на облік, фотографують, а у разі необхідності у них беруть відбитки пальців. Працівники міліції зобов'язані систематично контролювати поведінку цих осіб, запобігати порушенням ними громадського порядку та прав інших громадян і припиняти їх, проводити розшук осіб, які уникають адміністративного нагляду. Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу внутрішніх справ: - у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом; - достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання. У разі погашення або зняття судимості піднаглядний може сам подати клопотання про зняття нагляду. 46.Поняття, зміст та загальні риси адміністративного процесу.

Адміністративний процесс – це провадження в справах про адміністративні правопорушення й застосування до правопорушників адміністративних стягнень.

Адміністративний процес здійснюють тільки уповноважені на те суб'єкти.

Розгляд адміністративної справи неможливо уявити без встановлення певних фактичних даних і конкретних обставин.

Адміністративно-процесуальна діяльність завжди ґрунтується на праві, пов'язана з реалізацією матеріальних норм адміністративного права.

Адміністративний процес здебільшого пов'язаний із виконавчо-розпорядчою діяльністю.

Мета адміністративного процесу —необхідність для суб'єкта здійснити певні дії, спрямовані на досягнення мети процесу.

Суб'єктами адміністративного процесу виступають державні органи (посадові особи), органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, адміністрація державних підприємств, установ і організацій, об'єднання громадян, їх органи й посадові особи, власники, їх представники та уповноважені, громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства.

Особливе місце серед суб'єктів адміністративного процесу посідають суди (судді) та органи прокуратури.

Учасники процесу — це громадяни, інші особи, колективи громадян і організацій у особі їх представників, які наділено правами й несуть певні обов'язки, що дозволяють їм брати участь у розгляді адміністративної справи з метою захисту своїх прав і законних інтересів або прав і законних інтересів осіб, яких вони представляють, а також сприяти здійсненню адміністративного процесу.