Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Admin_V.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
139.85 Кб
Скачать

33.Переконання, заохочення і примус у діяльності органів управління.

Методи державного управління - це способи і засоби впливу органів державного управління чи посадових осіб на керовані об'єкти.

Ці методи виявляються в системі заохочувальних, виховних, пояснювальних, рекомендуючих заходів, що забезпечують правочинність вчинків і дій учасників управлінських відносин.

Переконання й заохочення як всеохоплюючі методи становлять основу функціонування апарату державного управління.

Види методів державного управління:

Переконання - метод державного управління, що полягає в застосуванні способів впливу на свідомість і поведінку людей і проявляється у використанні роз'яснювальних

і виховних заходів із метою дотримання вимог чинного законодавства

Заохочення - метод державного управління, що полягає в за­стосуванні способів впливу на свідомість та інтерес людей та проявляється у використанні моральних і матеріальних заходів із метою адекватного оцінювання правомірної поведінки.

Примус ~ це метод державного управління, що полягає в засто­суванні від імені держави способів впливу на свідомість і волю з метою попередження та припинення правопорушень. 

34.Поняття адміністративного правопорушення. Виокремлення адміністративних правопорушень від злочинів та дисциплінарних проступків.

Адміністративне правопорушення – це протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ознаки:

-суспільна шкідливість;

-протиправність;

-винність;

-адміністративна караність.

Суспільна шкідливість адміністративного правопорушення означає, що ним заподіюється шкода певним суспільним відносинам, які охороняються правовими нормами: громадському порядку, власності, правам і свободам громадян.

Протиправність проступку— це порушення загальнообов'язкових правил, встановлених державою.

Адміністративне правопорушення може виражатися як у протиправній дії, так і в протиправній бездіяльності.

Під винністю адміністративного правопорушення розуміється психічне ставлення особи до вчиненої дії.

Вина може бути умисною або необережною.

Адміністративна караність проступку виражається в тому, що за його вчинення законом передбачено адміністративну відповідальність.

Злочин - суспільно небезпечне, винне діяння, вчинене суб'єктом злочину. Адміністративне правопорушення - це протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Дисциплінарний проступок — це протиправне, винне діяння працівника, яке посягає на трудову дисципліну в підприємстві, установі, організації шляхом невиконання працівником своїх обов'язків. Відокремлення адміністративних правопорушень від злочинів здійснюється за такими критеріями: 1) ступінь суспільної небезпеки.

Керуючись саме цим критерієм, законодавець відносить одні діяння до проступків, інші — до злочинів, і включає їх склад до відповідних кодексів. 2) Злочин — це діяння, яке передбачене кримінальним законом. Адміністративний проступок — діяння, передбачене нормою адміністративного права.

3) За скоєння адміністративних правопорушень і злочинів встановлені різні заходи державного примусу. 4) кримінальні справи розглядають тільки суди, і лише суд визначає і призначає те чи інше покарання за злочин.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]