7. Поняття інвестиційної привабливості об'єктів інвестування та загальні підходи до оцінки.

Інвестиційна привабливість галузей - це інтегральна характеристика окремих галузей економіки з позицій перспективності розвитку, дохідності інвестицій та рівня галузевих інвестиційних ризиків.

Інвестиційна привабливість окремої сфери діяльності (галузі) містить: важливість галузі (значення продукції, її особливість, частку експорту, залежність від імпорту, рівень забезпеченості внутрішніх потреб країни тощо); характеристику споживання продукції галузі; рівень конкуренції чи монопольності; особливості ринку збуту; фактичні та потенційно можливі обсяги ринку; рівень державного втручання у розвиток галузі (законодавство, податки, амортизаційна та кредитна політика тощо); соціальну роль галузі (кількість робочих місць, середню зарплатню, екологічну забезпеченість виробництва); фінансові умови роботи галузі (середній рівень прибутковості, оборотність активів тощо) та ін

Загальні підходи до оцінки.

Більшість існуючих підходів до оцінки результатів будь-якого виду діяльності умовно можна розділити на такі групи:

— традиційні методи оцінки ефективності на основі визначен співвідношення між надходженнями та витратами;

— облікові підходи до розрахунків результатів діяльності, що здійснюються на основі бухгалтерської звітності;

— дисконтні методи, що ґрунтуються на основі теорії часової вартості грошей.

Традиційні методи передбачають розрахунки таких основних показників:

— коефіцієнта ефективності інвестування;

— періоду окупності інвестицій.

9. Підприємства з іноземними інвестиціями: мотиви, правові форми, порядок створення.

Підприємством з іноземними інвестиціями визнається підприємство (господарська організація) будь-якої організаційно-правової форми, в статутному фонді якого не менш як 10 відсотків становить іноземна інвестиція.

Іноземне підприємство є різновидом підприємства з іноземними інвестиціями. Характерною ознакою іноземного підприємства є 100-відсоткова іноземна інвестиція в його статутному капіталі (фонді).

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у різноманітних формах. Закон «Про режим іноземного інвестування» (ст. 3) розрізняє численні шляхи (називаючи їх формами) інвестування, а саме:

- часткової участі у підприємствах чи інших організаціях корпоративного типу, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств; при цьому можуть використовуватися усі організаційно-правові форми господарських організацій корпоративного типу (господарські товариства, кооператив, господарське об'єднання, промислово-фінансова група);

- створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, у порядку, передбаченому Законом України «Про підприємства в Україні»;

- створення філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб;

придбання у власність діючих підприємств повністю;

- не заборонене законами України придбання нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій,облігац та ін.цінних паперів;

- придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;

- придбання інших майнових прав;

- в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України.

Узагальнивши вищезазначені положення Закону «Про режим іноземного інвестування, можна виділити дві основні правові форми іноземного інвестування:  корпоративну  та договірну, які можуть поєднуватися 

Корпоративна форма іноземного інвестування має місце у разі:

створення іноземним інвестором самостійно чи за участю українських суб'єктів господарювання господарських організацій;

набуття іноземним інвестором корпоративних прав діючої господарської організації чи цілісного майнового комплексу унітарного підприємства;

створення іноземним інвестором з правами юридичної особи філії чи представництва, реєстрація яких здійснюється відповідно до Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 18.01.1996 р. №30

Особливу роль серед організаційно-правових форм іноземного інвестування відіграють підприємства з іноземними інвестиціями та іноземні підприємства,  особливості правового статусу яких визначаються ГК України (ч. 2 ст. 63, статті 116-117) та Законом «Про режим іноземного інвестування» (оперує лише поняттям підприємства з іноземними інвестиціями - п. З ст.1,ст.16-21).

Договірна форма іноземного інвестування

Хоча здійснення іноземних інвестицій у формі підприємств з іноземними інвестиціями є чи не найрозповсюдженішою формою, іноземні інвестиції можуть здійснюватися і в інших формах, зокрема шляхом укладення концесійних договорів та договорів про спільну інвестиційну діяльність.

Відносини щодо вкладення іноземних інвестицій опосередковуються за допомогою інвестиційного договору за участю іноземного інвестора. Цей договір має такі характерні ознаки:

особливий суб'єктний склад: однією із сторін договору має бути іноземний інвестор;

предмет договору - іноземна інвестиція, що здійснюється в будь-якій не забороненій законодавством України формі і розмір якої фіксується в договорі;

об'єкт інвестування, не заборонений законодавством України щодо іноземних інвестицій;

мета договору - здійснення іноземної інвестиції і отримання як результату прибутку (доходу) або досягнення соціального ефекту;

необхідність дотримання письмової форми.

Державна реєстрація підприємств з іноземними інвестиціями здійснюється в загальному порядку державної реєстрації підпри­ємств, передбаченому ст. 89 Цивільного кодексу України, ст. 58 Господарського кодексу України, Законом України «Про держав­ну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців передбачає, зокрема:

- перевірку комплектності документів, які подаються державно­му реєстратору, та повноти відомостей в реєстраційній картці;

- перевірку документів, які подаються державному реєстрато­ру, на відсутність підстав для відмови в проведенні держав­ної реєстрації;

- внесення відомостей про юридичну особу до Єдиного держа­вного реєстру;

- оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та витягу з Єдиного державного реєстру.

Підприємство з іноземними інвестиціями повинно мати своє найменування, яке містить інформацію про його організаційно- правову форму та назву. Засновник (засновники) має право заре­зервувати найменування строком на два місяці, а для від­критих акціонерних товариств — строком на дев'ять місяців. Засновник повинен вказати в заяві про резервування наймену­вання підприємства його повне найменування, під яким він має намір його зареєструвати. Для резервування найменування за­сновник або уповноважена ним особа мають подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному ре­єстратору заяву встановленого зразка про резервування наймену­вання підприємства та документ, що підтверджує внесення пла­ти за проведення резервування найменування юридичної особи. Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові до­кументи для проведення резервування найменування юридич­ної особи, якщо вони не передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєст­рацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для про­ведення державної реєстрації юридичної особи засновник (за­сновники) або уповноважена ними особа повинні особисто пода­ти державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної ре­єстрації юридичної особи;

- копію рішення засновників або уповноваженого ними орга­ну про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;

- два примірники установчих документів;

- документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за про­ведення державної реєстрації юридичної особи.