
- •Укладання та виконання зовнішньоторговельного контракту
- •3.Формування ціни контракту і умов платежу.
- •Технологія виконання зовнішньоторговельної операції
- •5. Зміст і форми спільного підприємництва в Україні.
- •6, 8. Іноземні інвестиції в Україні: види, форми, правовий режим, гарантії захисту, порядок здійснення, галузева та географічна структура і обсяги.
- •7. Поняття інвестиційної привабливості об'єктів інвестування та загальні підходи до оцінки.
- •9. Підприємства з іноземними інвестиціями: мотиви, правові форми, порядок створення.
- •10. Спільна господарська діяльність українських та іноземних партнерів в Україні без створення юридичної особи: мета, передумови, порядок здійснення
- •11. Види транспортних операцій у зовнішній торгівлі
- •12.Вибір виду транспорту: вид вантажу, відстань і маршрут перевезення.
- •13. Організація морських, залізничних, автомобільних і авіаперевезень
- •14.Транспортні документи.
- •15.Міжнародні правила "Інкотермс" і їх застосування у зед.
- •16.Страхування при здісненні транспортних перевезень у зед
- •18.Мета і завдання створення спеціальних економічних зон (сез): їх класифікація.
- •19. Світовий досвід використання режимів спеціальних економічних зон.
- •20. Умови і особливості створення сез в Україні, механізм їх функціонування.
- •21.Характеристика зовнішньоекономічної діяльності та загальні напрямки її розвитку.
- •22.Особливості геополітичного та економічного положення України.
- •24. Напрями реалізації зовнішньоекономічної політики України
- •25. Зв’язок рівня зовнішньоекономічної діяльності з рівнем економічного розвитку країни
- •Укладання та виконання зовнішньоторговельного контракту
- •Спеціальні економічні зони і передумови їх створення в Україні
- •Характеристика зовнішньоекономічної діяльності та загальні напрямки її розвитку
3.Формування ціни контракту і умов платежу.
Якщо валюти ціни та платежу не збігаються, то у контракти включається курс перерахунку валют, за яким валюта ціни перераховується у валюту платежу. При цьому необхідно враховувати, що існують різні значення валютних курсів залежно від часу та від валютного ринку (вони є у всіх розвинених країнах). Крім того, розрізняють курс продавця та курс покупця (він нижчий від першого), курси різних платіжних засобів (із них - найвищий курс телеграфного переказу, а нижчі - поштового переказу, векселя, чека).
Отже, у контракті для визначення курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу слід зазначити:
. Час перерахунку курсу. Перерахунок ніколи не здійснюється за курсом дня укладення контракту, тому що це може призвести до валютних втрат внаслідок знецінення валюти платежу на момент виконання контракту. Розрахунки завжди здійснюються за поточним курсом валюти - найчастіше як такий береться поточний ринковий курс за день до платежу або 2-3 дні, що передують дню платежу.
Ринок, котирування якого беруться за базу перерахунку (звичайно це ринок країни платника).
. Курс продавця чи курс покупця (звичайно береться середній між ними курс).
Курс якого виду платіжних засобів використовується.
Наприклад, при продажу товару французькій фірмі та при фіксації ціни в USD з платежем у EUR у контракті необхідно передбачити, що переведення USD у EUR буде здійснюватися за середнім курсом між курсами продавця та покупця телеграфного переказу на валютному ринку Парижа у день, що передує дню платежу.
Особливо уважно до питань визначення курсу валют слід ставитись при великих угодах, тому що тут взагалі-то незначні відмінності у курсах валют суттєво впливають на суму платежу.
Розрахунок ціни повинен спиратися на облік фази життєвого циклу продукції, що визначає обсяг експортованої товарної маси і величину потенційного попиту.
Зовнішньоторговельна цінова стратегія повинна сполучити два ключових підходи: витратний і граничний (маржинальний). Витратний підхід спирається на облік фактичних витрат. Маржинальний підхід базується на оптимальному спів- відношенні граничних витрат і доходу.
Платіж готівкою кращий для фірми – експортера, оскільки забезпечує швид- ке одержання коштів за проданий товар. Для фірми – імпортера платежі готівкою менш вигідні.
Авансовий платіж припускає виплату покупцем оговореної контрактом суми до передачі товаророзпорядчих документів і самого товару в розпорядження покупця, частіше під час чи навіть до виконання замовлення.
При розрахунках по зовнішньоекономічних операціях використовують прості й переказні векселі (тратти).
У міжнародних розрахунках вітчизняних підприємств і організацій із закордонними фірмами застосовуються усі форми розрахунків, прийняті в міжнародній практиці, але найбільш розповсюдженими є: документарний акредитив, документарне інкасо, банківський переказ. Відносно рідко вітчизняні організації використовують такі форми розрахунків, як відкритий рахунок, оплата чеками і т. д.
Відкритий рахунок – найменш вигідна форма розрахунків для експортера, тому що вона не дає йому ніяких гарантій своєчасного одержання платежу. Експортер поставляє покупцю товар разом з товаророзпорядчими документами і записує у своїх бухгалтерських документах у дебет відкритого покупцю рахунку суму покупки.
Імпортер записує суму відвантаження в кредит рахунку постачальника. Про- тягом терміну, зазначеного в контракті, імпортер повинен оплатити вартість товару банківським переказом, чеком чи векселем. Після оплати сторони роблять у своїх документах зворотні записи.