18.Мета і завдання створення спеціальних економічних зон (сез): їх класифікація.

Головне завдання та мета їх формування - активізація госп. та підприєм. діяльності на певній території. За допомогою СЕЗ можливе формування передумови для залучення інвестицій, створення нових робочих місць, структурного оновлення виробництва, підвищення конкурентоспроможно-сті продукції. Загальна мета створення СЕЗ – покращення умов життя населення і створення гідних людини умов житт шляхом прискорення соціально-економічного розвитку країн На жаль, в деяких нормативних актах така залежність не проводиться і складається відчуття, що ці процеси розірвані. Але вони залежать від основної мети і мають ряд складових:  · економічна мета: притягнення іноземного і національного капіталу за рахунок стимулювання його активності на певній території, використання переваг міжнародного географічног положення і розподілення труда, ліквідація монополій зовн. торгівлі через усунення перешкод для доступу до них;  · соціальна мета: задоволення потреб населення у високоякісних товарах і насичення внутр. Ринку, прискоренн розвитку відсталих регіонів за рах концентрації в них необхідних для цього ресурсів, підвищенн рівня кваліфікації працюючих за рахунок упровадження передового досвіду організації і управління фінансами, культури менеджменту;  · науково-технічна мета: підвищення ефективності використання інфраструктури на території ВЕЗ, прискорення інноваційних процесів і упровадження, притягнення передових вітчизняних і іноземних техніки та технологій, вчених і спеціалістів.  Ефективне функціонування СЕЗ багато в чому визначається заходами із створення сприятливого інвестиційного клімату в СЕЗ. Для цього необхідно забезпечити довгостроковий і контрольований характер економіч політики, лібералізувати умови переміщення капіталів і товарів, забезпечити надійні гарантії захисту прав власності, сформувати ефективн форми взаємозв’язку місцевих органів влади, місцевого, регіональн.  самоврядування та органів госп. розвитку і управління СЕЗ.       Спеціальні (вільні) економічні зони поділяються на: окремі типи залежно від географії розташування,  характеру  об"єкта зонування, взаємодії з позазональною економікою, масштабами та значущістю вирішуваних проблем, функціональною спрямованістю. Так, залежно від місце роз-ташування відносно державн. кордонів,СЕЗ розподіляються на внутрішні (розташовані у внутрішніх районах країни) та зовнішні (розташовані на кордоні). Згідно з характером  взаємодії з економікою приймаючої держави слід розрізняти зони інтеграційного (в механізм зони закладено принцип тісної взаємодії з суб"єктами підприємництва поза межами зони) та анклавного типу (зона функціонує в просторі, що є замкненим відносно позазональної господарської системи та відкритим для зовнішніх зв'язків) Зони анклавного типу є антиподом інтеграційних, створюються переважно для максимізації зовн. притоку товарних та фінансових ресурсів, локалізуютьс на невеликій за розміром території та в процесі діяльності мінімально взаємодіют з рештою економ простору приймаючої держави, їх механізм найбільш наближений до умов та законів світового ринку, дозволяє зменшити ступінь залежності СЕЗ від позазональног економ.простору, інерційн системи управлін.Це забезпеч адмін. і економ. заходами. Останні повинні переважати, мають внутрішні стимули само -розвитку та вдосконалення і можуть в подальшому бути розповсюджені за межі зони.За характером організації зони можуть бути локальними(точковими),комплексними. Локальна - зона, яка розміщується в межах визначеної незаселеної території площею до 500 га та має об"єкти забезпеч життєдіяльності зони і є вільною від забудови.