1. Укладання та виконання зовнішньоторговельного контракту

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) — це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовн.економ діяль­ності. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається в пись­мовій формі, якщо інше не встановлено законом або чинним міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України.

Форма зовнішньоекономічного договору (контракту) визначається правом місця його укладення. Місце укладення договору визначається відповідно до законів Укр.

Права та обов’язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Порядок визначення права, яке має застосовуватися до договору (контракту) у разі недосягнення згоди сторін стосовно вказаного порядку, встановлюється Законом. Термін «право» означає чинне в державі право, за винятком колізійних норм. Угода сторін про вибір права повинна бути явно виявлена або явно випливати з умов договору або поведінки сторін.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів Укр або чинним міжнародним договорам, згоду на обов’язковість яких надано ВРУ.

Законом може бути встановлений особливий порядок укладення, виконання і розірвання окремих видів зовнішньоекономіч­них договорів (контрактів).

Продавець зобов’язаний поставити товар, передати належні документи на нього і передати право власності згідно з вимогами договору. Продавець повинен поставити товар, який за кількістю, якістю й описом відповідає умовам договору. Покупець повинен оглянути товар або забезпечити його огляд в такий короткий строк, який практично можливий за даних обставин.

У міжнародній торгівлі виділяють три основних види операцій купівлі-продажу:

Експорт (експорт товарів) — продаж товарів українськими су­б’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам гос­подарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі).

Реекспорт (реекспорт товарів) — продаж іноземним суб’єк­там господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.

Імпорт (імпорт товарів) — купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з увезенням або без увезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями Укр, розташован за її межами.

Суб’єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладення договору (контракту) відповідно до Закону та інших законів України та/або закону країни укладення договору (контракту). Зовнішньоекономіч­ний договір (контракт) укладається відповідно до ГК, Закону та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, складаючи текст зовнішньоекономічного договору (контракту), мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі ГК, Законом та іншими законами України.

2. Контракт у ЗЕД: вимоги до нього, структура та зміст основних статей.

Зовнішньоторговельні контракти включають в себе наступні основні елементи, які знаходяться у визначеній послідовності:  1.   преамбула (визначення сторін);  2.   предмет контракту;  3.   кількість (або ціна та кількість);  4.   базові умови поставки товарів;  5.   ціна та загальна сума контракту;  6.    якість товару;  7.   строк та умови поставки;  8.   умови платежу;  9.   умови передавання-приймання товару;  10. гарантії, претензії;  11. пакування та маркірування товару;  12. відвантажування товару;  13.санкції;  14. страхування;  15  форс-мажорні обставини;  16. арбітраж;  17.  інші умови;  18. юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити сторін.  Вищенаведена структура контракту є зразком. При оформленні контрактів окремі розділи можуть бути об'єднані або введені інші. 

Зміст контракту визначається сторонами угоди. Формулювання статей вони вибирають самостійно, в залежності від предмету договору, торгових звичаїв, наявності міжнародних угод, а також від довготривалості взаємних ділових контактів.

Ознаками зовнішньоекономічного договору (контракту) є різновид господарського договору та місцезнаходження контрагентів в різних країнах.

Сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту) є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності відповідної країни та їх іноземні контрагенти, які знаходяться в різних країнах.

Предметом регулювання зовнішньоекономічного договору (контракту) є:

• зобов'язання продавця передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (роботи, послуги);

• зобов'язання покупця прийняти замовлений товар (роботи, послуги) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається у письмовій формі. У зв'язку з тим, що в зовнішньоекономічній сфері продавець і покупець товару знаходяться в різних державах, де сформовані і діють притаманні лише цим країнам суспільні, економічні та правові системи, які часто бувають діаметрально протилежними, процес передачі товару від продавця до покупця потребує застосування уніфікованих норм і правил щодо змісту зовнішньоекономічного договору (контракту).