- •1. Суть та значення соціальної відповідальності
- •2.Історія розвитку соціальної відповідальності
- •3.Моделі соц відп (американська , європейська, японська тощо)
- •4. Міжнар ініціативи як чинник форм і розвитку ксв (Глоб дог оон)
- •5. Вітчизняний досвід становлення срціальної відповідальність
- •6. Корпоративна соціальна відпоідальність в системі управління організацією
- •7. Ксв як складова стратегії управління та чинник підвищення конкурентноспроможності організації
- •8. Аналіз заінтересованих сторін
- •9. Внедрение ксо
- •10. Этический кодекс компании
- •11. Статус, основные функции, квалификация, типичные обязанности, профессиональные стандарты менеджера по ксо в компаниях
- •12. Права человека и трудовые практики как предмет ксо
- •14. Профессиональная этика
- •15. Стратегия социально ответственного поведения в рыночных условиях
- •16. Формирование корпоративной соцальной ответтвенности в отношениях с потребителями.
- •17. Социально ответственные отношения бизнеса с территориальными громадами
- •18. Экологические аспекты корпоративной социальной ответственности
- •19. Международные документы, касающиеся окружающей среды (Цели развития тысячелетия, Декларация Рио-де-Женейро и тд) и стандарты экологического менеджмента (серия iso 14000)
- •20.Междунар и укр опыт внедрения принципов экологич отв организац
- •21. Информационная политика и социальная ответственность
- •22. Международные стандарты отчетности по устойчивому развитию (gri Глобальная инициатива по отчетности)
- •23. Особенности социальной отчетности компаний в Украине
- •24. Ответственное государство и устойчивое развитие
- •24. Ответственное государство и устойчивое развитие
- •25. Международный опыт регулирования социальной ответственности
- •27. Оценка результативности социальной ответственности
- •29. Стандарт аа 1000
- •30. Стратегия -2020
- •31. Сучасні глобальні ризики і сталий розвиток
- •1. Экономическая сущьность хозяйственной этики.
- •4. Субъекты и объекты со в современной экономической системе
- •10. Соціальна відповідальність в школі людських відносин (1930-1950)
- •11Соц.Відп. В поведінкових науках (1950 - дотепер)
- •15. Социальная ответственность в позиционной школе менеджмента (80-е гг. 20 ст. М.Портер)
- •20.Модели социальной ответственности в современном мире: американская.
- •21.Модели социальной ответственности в современном мире: западноевропейская.
- •22.Модели социальной ответственности в современном мире:скандинавская.
- •23.Модели социальной ответственности в современном мире: японская.
- •24.Модели социальной ответственности в современном мире:китайская
- •25.Модели социальной ответственности в современном мире: российская.
- •26. Страні Центрально-Восточной Европі и снг.
- •28.Страны Брикс и соц ответственность
- •30. Матрица заинтересованных сторон ксо
- •31. Международные инициативы как причина формирования и развития ксо (Глобальный договор оон).
- •32.Модели анализа заинтересованных сторон ксо.
- •33. Впроваждення ксв у практики і процедури компанії. Можливі загрози та шляхи мінімазії ризиків ксв
- •34. Організація діяльності з ксв на підприємстві. Етичні кодекси
- •35. Структурні підрозділи та комітети компаній у сфері ксв
- •36. Статус, основні функції, кваліфікація, типові обов'язки, професійні стандарти менеджера с ксв в компаніях
- •37. Міжнародні стандарти прав людини
- •38. Якість продукції(стандарт iso 9 000)
- •41. Відповідальне ставлення до інвесторів та дотримання принципів корпоративного управління.
- •42. Суть та значення відповідального ставлення організацій до довкілля
- •43. Міжнародні документи щодо навколишнього середовища (Цілі розвітку тісячоліття, Декларація Ріо-де-Жанейро) та стандарти исо 14000
- •45. Програми з контролю забруднення та захисту довкілля, збереж природних ресурсів, дотримання екологічних стандартів тощо.
- •46. Місце ксв у корпоративній інформаційній політиці
- •48. Міжнародні стандарти звітності зі сталого розвитку ( gri- Global Reporting Initiative/ Глобальна ініціатива зі звітності)
- •49. Міжнародний досвід державного регулювання ксв
- •50. Культура споживання та її вплив на розвиток ксв
- •51. Соціальна відповідальність змі: вплив на поведінкові моделі в суспільстві
- •52. Соціальна відповідальність освіти та науки
- •53. Міжнародний стандарт у соціальній відповідальності iso 26000
- •53.Международный стандарт с социальной ответственности iso 26000.
- •54.Методы и процедуры оценивания эффективности программ ксв
- •57 Мониторинг эффективности деятельности организаций в сфере социальной ответственности.
8. Аналіз заінтересованих сторін
Вірний шлях до сталого розвитку – це об’єднання зусиль, знань та ресурсів всіх членів суспільства та погодження їх різноманітних поглядів. Необхідність їх взаємодії для вирішення проблем суспільства стає все більш нагальною, особливо в умовах міжнародних інтеграційних процесів.
Ідея концепції заінтересованих сторін полягає в тому, що кожна організація, комерційне підприємство, органи державної влади, громадські об’єднання мають коло заінтересованих сторін, які впливають на їх діяльність, або зазнають на себе вплив від цієї діяльності зараз та в майбутньому. Тому розуміння потреб, очікувань та думок заінтересованих сторін, аналіз та збалансоване врахування цих очікувань має принципове важливе значення для діяльності будь-якої організації. Метою взаємодії з заінтересованими сторонами є правильний вибір напряму стратегічного розвитку організації та шляху удосконалення її діяльності і досягнення такого рівня сталого розвитку, від якого виграють всі: організація, її заінтересовані сторони та суспільство.
Історія концепції заінтересованих сторін почалася з роботи Е. Фримена «Стратегічне управління: роль заінтересованих сторін» (1984), де дається визначення заінтересованих сторін: «будь-які індивідууми, групи чи організації, які мають суттєвий вплив на рішення, що приймаються фірмою, та/або знаходяться під впливом цих рішень». До класичного переліку заінтересованих сторін відносяться власники, споживачі, конкуренти, засоби масової інформації, робітники, захисники довкілля, постачальники, урядові агенції, місцеві громади.
Розвиток концепція заінтересованих сторін набула в книзі Д.Поста, Л. Престона та С.Сакс «Переосмислення корпорації: менеджмент заінтересованих сторін та організаційне багатство» (2002). В ній наведено, що взаємовідносини корпорації з заінтересованими сторонами виступають джерелом «активів відносин», розвиток яких полягає в збалансованій раціональній відповіді компанії на систему суперечних очікувань заінтересованих сторін. Така поведінка корпорації дає можливість їй генерувати блага для заінтересованих сторін впродовж тривалого часу та є засобом досягнення сталого розвитку.
Широке роз’яснення щодо визначення терміну «заінтересовані сторони» дано в Рекомендаціях зі звітності в галузі сталого розвитку GRI (GlobalReporting Initiative): Заінтересовані сторони – організації чи особи, на яких згідно з розумними очікуваннями суттєво впливають діяльність, продукція та/або послуги організації, і ті, чиї дії згідно з розумними очікуваннями можуть впливати на здатність організації успішно реалізовувати свої стратегії та досягати цілі, що поставлені.
Група заінтересованих сторін |
Форма взаємодії |
Акціонери/власники |
Річний звіт, зустрічі, презентації, корпоративний сайт, бухгалтерські звіти, участь у конференціях |
Співробітники |
Збори, тематичні семінари, корпоративні заходи, корпоративний інтранет-портал, корпоративне видання, анкетування, колективний договір, кодекс корпоративної етики, навчальні тренінги |
Споживачі/клієнти |
Корпоративний сайт, контактний центр, анкетування, презентації, річний звіт, книги пропозицій, відповіді на претензії, консультації, переговори, інтерв’ю |
Партнери |
Консультації, корпоративний сайт, річний звіт, участь у конференціях, переговори, ділові зустрічі |
Інвестори |
Річний звіт, зустрічі, презентації, корпоративний сайт, бухгалтерські звіти, участь у конференціях, ділові зустрічі, публікації у ЗМІ |
Органи влади |
Консультації, семінари, круглі столи |
Місцеві громади |
Конференції, круглі столи, соціальні та благодійні програми, публікації у ЗМІ |
Застосування концепції заінтересованих сторін у своїй діяльності важливо не тільки для комерційний структур, а і для неприбуткових та державних організацій, органів влади та місцевого самоврядування. Наприклад, залучення заінтересованих сторін дуже ефективне на всіх етапах проведення проектів розвитку територій органами влади та місцевого самоврядування. Співпраця органів влади з бізнесом, громадськими, науковими, культурними, конфесійними організаціями та об’єднаннями приносять істотні переваги при плануванні та впровадженні проектів територіального розвиту. При цьому інструментами інформування та взаємодії з заінтересованими сторонами можуть бути публікації в ЗМІ, теле- та радіопередачі, електронні засоби спілкування, опитування, громадські слухання, короткотермінові або довготермінові робочі групи із залученням партнерів та експертів, звіти, прес-конференції, «круглі столи», навчальні семінари, дискусії, консультації, дослідження та т.п. Таким чином, управління взаємодією з заінтересованими сторонами є побудова добросовісних відношень з усіма заінтересованими сторонами, що включає: – збалансоване врахування думок та очікувань заінтересованих сторін; – зміна уявлень та очікувань заінтересованих сторін, вплив на їх погляди через переконливі комунікації та ініціативи; – взаємовигідне співробітництво; – слідкування за змінами у переконаннях заінтересованих сторін. Концепція заінтересованих сторін властива широкому спектру управлінських дисциплін та використовується в багатьох стандартах менеджменту. Серед галузей менеджменту, які базуються на концепції заінтересованих сторін можна назвати наступні: управління ризиками, управління якістю, управління репутацією, управління змінами, корпоративне управління та т.п. Важливу роль концепція заінтересованих сторін відіграє у системі корпоративної соціальної відповідальності.
