24. Ответственное государство и устойчивое развитие

Важными для достижения устойчивого развития являются общие принципы устойчивого управления: ответственность государства за устойчивое развитие и сохранение природы; участие общественности в процессах принятия решений; обеспечение ответственности за восстановление поврежденных экосистем; экологическое образование и воспитание. Поскольку в силу различных причин идея устойчивого развития не приобрела значительную популярность в Украине как среди политиков, так и среди населения, необходимо создать предпосылки для перехода к устойчивому развитию через правовые, институциональные, научно-исследовательские и образовательные мероприятия, направленные на укрепление общественного капитала, развитие человеческого потенциала и создание эколо - го-экономических механизмов инновационного развития. Политика устойчивого развития должна базироваться на таких стратегических приоритетах: - создание институциональной базы устойчивого развития; - формирование демократического екобезпечного общества; - образование и научное обеспечение в сфере устойчивого развития; - структурная перестройка экономики Украины; - реализация политики энерго - и ресурсо

сбережения; - уменьшение засоренности территории Украины и переработка отходов; - переход к устойчивому природопользованию; - сохранение биологического и ландшафтного разнообразия; - реализация политики устойчивого регионального развития; - содействие муниципальном устойчивому развитию; - обеспечение устойчивого развития агропромышленного комплекса. Необходимо в кратчайший срок принять Национальную стратегию устойчивого развития; разработать и принять Национальный план действий по охра-ны окружающей природной среды, усилить полномочия Министерства охраны окружающей природной среды в сфере ин-теграції экологической политики в отраслевые политики, евроинтеграционной адаптации экополитики Украины, эколого-экономического регулирования, стратегического планирования перехода к устойчивому развитию. Обновленная власть и новая украинская политическая нация должны совместно разработать стратегию устойчивого развития Украины, которая должна основываться на анализе и преодолении дисбалансов, которые существуют в экономической, социальной и экологической политике. Всенародное обсуждение национальной стратегии устойчивого развития может стать мощным фактором консолидации украинского-кого общества, поскольку предоставит возможность всем группам населения, общественным организациям, государственным учреждениям, бизнес-структурам, научным и образовательным учреждениям принять участие в выработке совместного ба-ния будущего Украины.

25. Международный опыт регулирования социальной ответственности

Великобританія є єдиною країною у світі, де уряд заснував посаду міністра з питань соціальної відповідальності бізнесу. Уряд країни цілеспрямовано проводить політику підтримки соціально відповідальних компаній - у законодавстві Великобританії передбачені норми пільгового оподатковування для підприємств, що дотримують ділову етику в питаннях ефективного використання енергії, вторинної переробки відходів, взаємин з персоналом. На сьогоднішній день більшість великих британських компаній мають у своїх штатах спеціальні підрозділи, що займаються питаннями сталого розвитку й КСВ і включають соціальні звіти до складу загальної щорічної звітності (згідно із законом про корпоративну відповідальність, прийнятим у 2004 р.), доступної широкому колу користувачів. Комунікація щодо соціальної відповідальності у Великобританії професійна і прозора. Сприяє такій активності й пильна увага фінансово-кредитного сектора до репутації позичальників, а також розвиненість сфери послуг у галузі незалежного консалтингу для підприємців. Унаслідок усього цього, у суспільстві сформовано позитивне відношення до соціально відповідального бізнесу, що, у свою чергу, спонукує членів бізнес-співтовариства до дотримання етичних і моральних норм у цій сфері.

Соціальні аспекти домінують над поняттям КСВ у Данії. Різні урядові міністерства просувають державно-приватне партнерство серед підприємств, державних установ, профспілок, федерації роботодавців та інших суб’єктів в інтересах побудови відкритого ринку праці й розв’язання інших соціальних проблем. У 2000 р. запроваджено Соціальний індекс - оціночний інструмент для вимірювання ступеня соціальної відповідальності компанії, що складається з низки запитань, відповіді на які мають надавати працівники компанії. Індекс може бути застосований для інформування громадськості, наскільки відповідальними є компанії по відношенню до своїх працівників і зовнішніх власників. У 2008 р. було прийнято План дій уряду Данії щодо СВБ. План націлений на стимулювання розвитку, в якому щоразу більше данських компаній працюватимуть з урахуванням принципів соціальної відповідальності.

Прикладом активної участі держави у просуванні концепції СВБ є досвід Нідерландів: з 2000 по 2002 рр. у країні під девізом “Від фінансової вигоди до вигоди сталого розвитку” діяла програма “Національна ініціатива сталого розвитку”, фінансована урядом, що передбачала реалізацію двох проектів - упровадження практики соціально відповідальної поведінки та інформування суспільства про успіхи корпорацій у цій області. Голандський уряд виступає лише одним із учасників морально-економічного життя країни. Максимально конкретно сформульована мета політики держави щодо СВБ - прагнення, щоб усі компанії усвідомлювали соціальні наслідки ведення бізнесу та відповідальність за них, знали про можливості, які надає СВБ, та доклали реальних зусиль, для інтеграції СВБ у свою основну діяльність. До реалізації політики щодо СВБ у Нідерландах залучено декілька міністерств, зокрема Міністерство будівництва, територіального планування та навколишнього середовища, Міністерство соціальної політики та зайнятості (SZW), Міністерство закордонних справ, зокрема відділ міжнародної кооперації та технічної допомоги, Міністерство сільського господарства, природи та якості харчування (Ь№У). Влада ставить за мету, щоб голландські компанії були серед найкращих в Європі щодо прозорості їх СВБ. Для цього уряд планує зосередити увагу на покращанні надання інформації у сфері СВБ компаніям поряд з іншими каналами через Центр Компетенцій СВБ Міністерства економіки.

Сприйняття та підтримка органів влади державних визначною мірою встановлює ступінь орієнтованості бізнесових кіл країни на соціальну відповідальність та її дієвість.

У країнах, де держава активно підтримує та координує корпоративну відповідальність, СВБ набирає оберти в якості життєздатного соціального інституту. Особливо добре цей інститут розбудовується там, де сформульовано державну стратегію сприяння соціальній відповідальності, установлені законодавчі рамки і створено мережі інституційної підтримки. Співробітництво замість надмірного регулювання перетворює державу з патрона на партнера.

26. Стандарт ISO 26000

Стандарт ISO 26000 – «Руководство по социальной ответственности» — представляет руководство по принципам, лежащим в основе социальной ответственности, основным темам и проблемам, касающимся социальной ответственности, и способам интеграции социально ответственного поведения. ISO 26000 применяется в любых организациях, в государственном и частном секторах, в развитых и развивающихся странах. ISO 26000 предназначен для того, чтобы помочь организациям внести вклад в устойчивое развитие. Он предназначен для того, чтобы предложить им не ограничиваться только соблюдением законодательства, признавая при этом, что соблюдение законодательства является фундаментальной обязанностью любой организации и неотъемлемой частью ее социальной ответственности, и для того, чтобы обеспечить взаимопонимание в области социальной ответственности и дополнить другие инструменты и инициативы в области социальной ответственности. ISO 26000 поможет организациям всех типов – независимо от их размера, вида: деятельности и местоположения – действовать в социально-ответственной манере, давая четкие указания по

• концепциям, определениям, относящимся к социальной ответственности;

• обратной связи, общим направлениям и характеристикам социальной ответственности;

• принципам и практикам, относящимся к социальной ответственности;

• ключевым вопросам и проблемам, относящимся к социальной ответственности;

• интеграции, внедрении и продвижении социально ответственного поведения в организации, посредством ее политики и практики в ее сфере влияния;

• идентификации и вовлечении заинтересованных сторон.

Развивая свою социальную ответственность, организации следует понимать три взаимосвязи:

— Между организацией и обществом.

— Между организацией и ее заинтересованными сторонами.

— Между заинтересованными сторонами и обществом. П

ри признании своей социальной ответственности организации будет необходимо учитывать все три взаимосвязи. Организация, ее заинтересованные стороны и сообщество, вероятно, будут иметь различные взгляды из-за того, что их цели различны. Следует признавать, что частные лица и организации могут иметь многие и разнообразные интересы, на которые могут повлиять решения и деятельность организации.

Для того чтобы определить область охвата своей социальной ответственности, выявить применимые проблемы и установить свои приоритеты, организации следует рассмотреть следующие основные темы:

1. организационное управление; 2. права человека; 3. трудовые практики; 4. окружающая среда; 5. добросовестные деловые практики; 6. проблемы, связанные с потребителями; и 7. участие в [жизни] сообществ и их развитие. Действие относительно этих основных тем и проблем должно основываться на принципах и практиках социальной ответственности. Относительно каждой основной темы организации следует определить и контролировать все проблемами, которые оказывают важное или существенное влияние на ее решения и деятельность. При оценке применимости проблемы следует учитывать краткосрочные и долгосрочные цели. Тем не менее, не существует заранее определенного порядка, в котором организации следует рассматривать основные темы и решать проблемы; этот порядок будет зависеть от самой организации и ее стратегии.

Несмотря на то, что все основные темы взаимосвязаны и дополняют друг друга, природа организационного управления в некоторой степени отличается от остальных основных тем. Эффективное организационное управление дает организации возможность предпринимать действия относительно других основных тем и проблем и внедрять принципы: — Подотчетность. Принцип: организации следует быть подотчетной за ее воздействие на общество и окружающую среду. — Прозрачность. организации следует быть прозрачной в ее решениях и деят, которые оказывают воздействие на общество и окружающую среду. — Этичное поведение. организации следует постоянно вести себя этично. — Уважение интересов заинтересованных сторон. Принцип: организации следует уважать, учитывать и реагировать на интересы ее заинтересов сторон. — Соблюдение верховенства закона. Принцип: организации следует принять то, что соблюдение верховенства закона обязательно. — Соблюдение международных норм поведения. Принцип: организации следует соблюдать международные нормы поведения, при этом следуя принципу соблюдения верховенства закона. — Соблюдение прав человека. Принцип: организации следует соблюдать права человека и признавать их важность и всеобщность