7. Ксв як складова стратегії управління та чинник підвищення конкурентноспроможності організації

Проблематика корпоративної соціальної відповідальності стала частиною бізнес-стратегії і операційної діяльності ряду впливових компаній, оскільки забезпечує:

· управління ризиками (тут йде мова про економічні, політичні, ринкові, технологічні, конкурентні, соціальні і міжнародні погрози і можливості);

· маркетингове позиціонування (репутація, корпоративний бренд);

· інвестиційні можливості (відносно нова, в основному західна, практика запиту СВБ-стратегії підприємства перед розглядом інвестиційної або кредитної заявки);

· цивільне позиціонування (довіра, прозорість, вплив політиків, мас-медіа, локальних громадських і міжнародних організацій);

· організаційна культура (упроваджені ключові показники оцінки ефективності, стандарти корпоративного управління і ділової етики КСВ рівні компанії).

Організації, яка прагне бути відповідальним корпоративним громадянином, слід проводити відповідальну політику в багатьох сферах, серед яких:

· дотримання цивільних прав (прав людини);

· захист довкілля;

· охорона здоров'я і безпека праці співробітників;

· захист інтересів споживачів;

· внесок в корпоративну філантропію та ін.

КСВ-стратегії вже реалізуються в західній бізнесі-практиці, для вітчизняних організацій їх розробка і впровадження є новими завданнями. Йдеться не про спонтанну добродійність, а про системну діяльність, що реалізується в рамках основних бізнес-процесів.

У організаційній структурі більшості українських компаній відділ з КСВ найчастіше відсутній, в іншому випадку його функції виконуються відділом маркетингу або відділом по зв'язкам із громадськістю. Лише деякі компанії віддають належну увагу КСВ, в основному це компанії мають іноземну структуру власності.

У класичному варіанті відділ з КСВ входить до складу відділу з корпоративних стосунків, який включає також відділ зв'язків із громадськістю, відділ внутрішніх комунікацій, відділ зв’язків із органами державної влади, відділ зв'язків з інвесторами.

Що стосується розробки стратегії та управління діяльністю з СВБ, то вони у західній практиці ці завдання виконуються в основному вищим керівництвом, директорами відділів зі зв'язків із громадськістю, управління персоналом, фінансових відділів, відділів маркетингу і власне корпоративної відповідальності. В компаніях країн сходу відбувається реалізація бізнес-цілей у контексті КСВ при тому, що задіяний склад співробітників компанії еволюціонує від виділення адміністратора до залучення до реалізації КСВ працівників всіх рівнів управління.

Отже, розглядаючи цілі КСВ спочатку як добродійність, потім як стратегічну філантропію і соціальні інвестиції в місцеве співтовариство, в діловому співтоваристві намітився перехід до трактування основної мети КСВ як формування здорового, сприятливого бізнес-середовища.