51. Соціальна відповідальність змі: вплив на поведінкові моделі в суспільстві

Теорія соціальної відповідальності має широкий діапазон застосування, оскільки вона охоплює різні види приватних ЗМІ і громадських інститутів мовлення, підзвітних суспільству допомогою різних демократичних процедур. Внаслідок цього їй доводиться примиряти незалежність з боргом перед суспільством. Основні положення цієї теорії такі: медіа дійсно виконують важливі функції в суспільстві, особливо щодо демократичної політики; вони повинні прийняти на себе зобов'язання виконувати ці функції головним чином у сфері інформації та забезпечення платформи для вираження різних точок зору, а також у питаннях культури; передбачається максимальна самостійність медіа, сумісна із зобов'язаннями перед суспільством; у своїй роботі СМК спираються на певні стандарти, які можна сформулювати і яким потрібно слідувати. В теорії соціальної відповідальності робиться спроба поєднати три різних принципи: особистої свободи і вибору, свободи медіа та боргу медіа перед суспільством. Пропонується два основних варіанти подолання потенційних розбіжностей. По-перше, це створення громадських, але незалежних інститутів управління мовленням, що, в свою чергу, істотно розширює масштаб і політичну значущість концепції соціальної відповідальності. По-друге, подальше вдосконалення професіоналізму як засобу досягнення більш високого Рівня в роботі, при цьому медіа повинні слідувати власному кодексу регулювання. Найважливішою рисою діяльності суспільних інститутів Управління мовленням, що сприяє примиренню зазначених вище принципів, є акцент на нейтральність і об'єктивність щодо уряду і суспільних проблем і включення механізмів, що спонукають відповідні СМК. реагувати на запити своєї аудиторії і звітувати перед суспільством за свою діяльність.

52. Соціальна відповідальність освіти та науки

Під соціальною відповідальністю вищої освіти розуміється відповідальність вищих навчальних закладів, зокрема, університетів як соціального інституту перед суспільством за результати і якість своєї професійної діяльності. Соціальна відповідальність вищих навчальних закладів пов’язана з тим, що саме у системі вищої освіти формується інтелектуальна еліта нації. Фахівці з вищою освітою є показником освіченості, цивілізованості країни, її професійного, наукового потенціалу і конкурентоспроможності. На жаль, стрімкий процес девальвації значущості і якості вищої освіти в Україні привів до того, що випускники університетів не відповідають багатьом вимогам до фахівців з університетською освітою, сформованим ще за радянських часів. Соціально відповідальна вища освіта має забезпечити високий рівень реалізації не тільки традиційних – навчальної і дослідницької функцій, але і нових – інноваційної і підприємницької. В умовах аномічності українського суспільства особливу увагу треба надати виконанню культурологічної функції вищої освіти. Вищій освіті належить найважливіша роль у процесах, що визначають основні параметри суспільства: вузи виконують функцію регуляторів формування, зміни і підтримки соціальних структур. По-перше, освітні установи відповідальні за трансляцію знань - за передачу знань, умінь, навичок від покоління до покоління, без чого суспільство очевидним чином не може підтримувати своє існування і розвиватися. По-друге, саме в вузах "робиться наука", а отже, багато в чому визначаються основні тенденції розвитку суспільства. По-третє, вузи постачають суспільству професіоналів певного рівня, без участі яких не може функціонувати національна економіка, культура, забезпечуватися порядок і безпеку. По-четверте, у вузах готується еліта суспільства в галузі політики, економіки, науки, культури: від того, як і кого готують як еліти, безпосередньо залежить доля суспільства. Нарешті, по-п'яте, вузи в значній мірі сприяють розмивання соціальних бар'єрів у суспільстві: саме здобуття вищої освіти зазвичай виступає передумовою підвищення соціального статусу, переміщення по вертикалі з одного соціального шару в іншій. Без цього соціальне розшарування переходило б з покоління в покоління, перешкоджаючи розвитку суспільства і породжуючи соціальну напруженість. Отже, суспільство дуже зацікавлене в максимальній доступності вищої освіти, в знятті перешкод до отримання вищої освіти всіма, хто володіє відповідними здібностями, незалежно від соціальних, економічних та географічних чинників. Вузи можуть і обов'язково повинні відігравати істотну роль у розвитку своїх регіонів. Саме до цього закликають документи Болонського процесу.