- •1. Суть та значення соціальної відповідальності
- •2.Історія розвитку соціальної відповідальності
- •3.Моделі соц відп (американська , європейська, японська тощо)
- •4. Міжнар ініціативи як чинник форм і розвитку ксв (Глоб дог оон)
- •5. Вітчизняний досвід становлення срціальної відповідальність
- •6. Корпоративна соціальна відпоідальність в системі управління організацією
- •7. Ксв як складова стратегії управління та чинник підвищення конкурентноспроможності організації
- •8. Аналіз заінтересованих сторін
- •9. Внедрение ксо
- •10. Этический кодекс компании
- •11. Статус, основные функции, квалификация, типичные обязанности, профессиональные стандарты менеджера по ксо в компаниях
- •12. Права человека и трудовые практики как предмет ксо
- •14. Профессиональная этика
- •15. Стратегия социально ответственного поведения в рыночных условиях
- •16. Формирование корпоративной соцальной ответтвенности в отношениях с потребителями.
- •17. Социально ответственные отношения бизнеса с территориальными громадами
- •18. Экологические аспекты корпоративной социальной ответственности
- •19. Международные документы, касающиеся окружающей среды (Цели развития тысячелетия, Декларация Рио-де-Женейро и тд) и стандарты экологического менеджмента (серия iso 14000)
- •20.Междунар и укр опыт внедрения принципов экологич отв организац
- •21. Информационная политика и социальная ответственность
- •22. Международные стандарты отчетности по устойчивому развитию (gri Глобальная инициатива по отчетности)
- •23. Особенности социальной отчетности компаний в Украине
- •24. Ответственное государство и устойчивое развитие
- •24. Ответственное государство и устойчивое развитие
- •25. Международный опыт регулирования социальной ответственности
- •27. Оценка результативности социальной ответственности
- •29. Стандарт аа 1000
- •30. Стратегия -2020
- •31. Сучасні глобальні ризики і сталий розвиток
- •1. Экономическая сущьность хозяйственной этики.
- •4. Субъекты и объекты со в современной экономической системе
- •10. Соціальна відповідальність в школі людських відносин (1930-1950)
- •11Соц.Відп. В поведінкових науках (1950 - дотепер)
- •15. Социальная ответственность в позиционной школе менеджмента (80-е гг. 20 ст. М.Портер)
- •20.Модели социальной ответственности в современном мире: американская.
- •21.Модели социальной ответственности в современном мире: западноевропейская.
- •22.Модели социальной ответственности в современном мире:скандинавская.
- •23.Модели социальной ответственности в современном мире: японская.
- •24.Модели социальной ответственности в современном мире:китайская
- •25.Модели социальной ответственности в современном мире: российская.
- •26. Страні Центрально-Восточной Европі и снг.
- •28.Страны Брикс и соц ответственность
- •30. Матрица заинтересованных сторон ксо
- •31. Международные инициативы как причина формирования и развития ксо (Глобальный договор оон).
- •32.Модели анализа заинтересованных сторон ксо.
- •33. Впроваждення ксв у практики і процедури компанії. Можливі загрози та шляхи мінімазії ризиків ксв
- •34. Організація діяльності з ксв на підприємстві. Етичні кодекси
- •35. Структурні підрозділи та комітети компаній у сфері ксв
- •36. Статус, основні функції, кваліфікація, типові обов'язки, професійні стандарти менеджера с ксв в компаніях
- •37. Міжнародні стандарти прав людини
- •38. Якість продукції(стандарт iso 9 000)
- •41. Відповідальне ставлення до інвесторів та дотримання принципів корпоративного управління.
- •42. Суть та значення відповідального ставлення організацій до довкілля
- •43. Міжнародні документи щодо навколишнього середовища (Цілі розвітку тісячоліття, Декларація Ріо-де-Жанейро) та стандарти исо 14000
- •45. Програми з контролю забруднення та захисту довкілля, збереж природних ресурсів, дотримання екологічних стандартів тощо.
- •46. Місце ксв у корпоративній інформаційній політиці
- •48. Міжнародні стандарти звітності зі сталого розвитку ( gri- Global Reporting Initiative/ Глобальна ініціатива зі звітності)
- •49. Міжнародний досвід державного регулювання ксв
- •50. Культура споживання та її вплив на розвиток ксв
- •51. Соціальна відповідальність змі: вплив на поведінкові моделі в суспільстві
- •52. Соціальна відповідальність освіти та науки
- •53. Міжнародний стандарт у соціальній відповідальності iso 26000
- •53.Международный стандарт с социальной ответственности iso 26000.
- •54.Методы и процедуры оценивания эффективности программ ксв
- •57 Мониторинг эффективности деятельности организаций в сфере социальной ответственности.
42. Суть та значення відповідального ставлення організацій до довкілля
В світі існує багато юридичних справ і відомо багато прикладів як фірми експлуатували, зловживаючи, зовнішнє середовище, наносили йому шкоду: забруднювали річки, ґрунти, повітря, призводили до вичерпування природних ресурсів, до вимирання тварин. Наслідки виробництва створюють серйозну загрозу здоров’ю і безпеці людини.
На сьогоднішній день у світі розвинене міжнародне і національне природоохоронне законодавство, існують партії екологічного спрямування.
Міжнародні документи щодо навколишнього середовища:
1. Декларація Ріо-де-Жанейро.
2. Цілі розвитку тисячоліття.
3. Екологічні принципи Глобального договору ООН.
4. Серія стандартів ISO 14000.
5. EMAS
Україна як член світового співробітництва проводить активну політику щодо охорони довкілля. Законодавство України про охорону навколишнього середовища включає:
1. Конституцію України.
2. Кодекси:
3. Закони України (близько 40)
Український досвід впровадження принципів екологічної відповідальності.
1. Участь у окремих акціях День Землі, Година Землі;
2. Створення і сертифікація на підприємствах систем екологічного управління;
3. Запровадження принципів зеленого офісу.
Зелений офіс – це концепція управління організацією, яка має на меті зменшити негативний вплив діяльності компанії на навколишнє середовище та сприяти раціональному використанню ресурсів.
Компанії, які реалізують свою діяльність відповідно до рекомендацій зеленого офісу раціональніше використовують ресурси та енергію, зменшують кількість відходів при роботі в офісних приміщеннях та свою покращують репутацію в очах споживачів , клієнтів та партнерів.
В рамках становлення феномену глобальної екологічної відповідальності чітко виділено дві тенденції. По-перше, світова спільнота дійшла висновку, що повинна існувати глобальна відпові- дальність за стан довкілля.. По-друге, громадяни, з одного боку, щоразу більше перейма-ються тим, як вплине несприятлива екологічна ситуація на їх повсякденне життя, а, з іншого боку, їх цікавить, як вони можуть сприяти вирішенню екологічних проблем, які їхні дії можуть поліпшити екологічну ситуацію.
Суть екологічної відповідальності виявляється через три основні функції: стимулюючу, компенсаційну та превентивну, і полягає в збереженні сталого балансу економічних та екологічних інтересів у процесі господарської діяльності на базі попередження, скорочення та відновлення втрат у природному середовищі.
Виявом стимулюючої функції є наявність економічних та нормативно-правових стимулів до охорони довкілля. Компенсаційна функція екологічної відповідальності полягає у відшкодуванні збитків, завданих навколишньому природному середовищу у грошовому чи натуральному виразі. Превентивна функція реалізується у формі примусових засобів впливу на поведінку учасників еко- логічних відносин шляхом застосування покарання та відшкодування завданих збитків
Одним з найпоширеніших підходів до визначення екологічно відповідальної компанії є підхід, в основі якого лежать три критерії: дотримання екологічних зобов’язань, енергетичний та сировин- ний менеджмент, й ефективне залучення стейкхолдерів
Більшість українських підприємств в кращому випадку визнають лише юридичну екологічну відповідальність, тобто організовують свою діяльність відповідно до вітчизняного екологічного за- конодавства. Проте із року в рік зростає кількість підприємств, керівництво яких усвідомлює гос- троту глобальної екологічної кризи та намагається зробити свій внесок у поліпшення довкілля. Еко- логічна складова соціальної відповідальності є однією з ключових вимог виходу українських ком- паній на світовий ринок. Експортноорієнтовані українські компанії повинні виготовляти продук- цію, що відповідає європейським стандартам, зокрема екологічним, які значно суворіші, ніж вітчизняні.
