37. Міжнародні стандарти прав людини

В основу міжнародних стандартів з прав людини покладені такі загальновизнані принципи, як: повага суверенітету держави; неприпустимість втручання у внутрішні справи держави; самоврядування народів та націй; рівноправність всіх людей та заборона дискримінації; рівність прав і можливостей чоловіків та жінок; дотримання прав людини, навіть, за умови збройних конфліктів і відповідальність за злочинні порушення прав людини. Значення наведених принципів полягає у тому, що вони є основою розроблення прав людини та їх закріплення у національному законодавстві, а також є критерієм законності діяльності держави у сфері прав людини.

Міжнародні стандарти захисту прав людини:

1. Загальна декларація прав людини :

- кожна людина має право на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та захист від безробіття

- кожна людина, без бюдь-якої дискримінації, має право на ривну оплату праці

- кожний працюючий має право на мправедливу і задовільну винагороду, яка забезпечую гідне існування людини, її самої та її сім'ї

- кожна людина має право створювати професійні спілки і входити до проф спілок для захисту своїх інтересів.

2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права.

- право на справедливі і спиятливі умови праці, включаючи справедливі заробітну плату без дискримінації

- задовільні умови існування для працівників і їх сімей

- безпечні і здорові умови праці

- однакові для всіх умлви просевання по роботу виключно на основі трудового стажу і рівня кваліфікації

- право на відпочинок

- право на страйк

- право на профспілкову організацію

- особлива охорона праці, інтересів жінок-матерів, дітей і підлітків.

3. Пакт про громадянскі та політичні права:

- заборона примусовою праці

- вільне здійснення права на асоціацію, включаючи право на створення професійних спілокю

4. Конвенція про права дитини:

- має право вільно висловлювати свої думки

- на свободу думки, совісті та релігії.

- на свободу асоціацій і свободу мирних зборів

- на захист закону від такого втручання (в здійснення її права на особисте і сімейне життя) або посягання (недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.)

5. Міжнародні ініціативи та законодавство україни у сфері захисту прав споживачів

• ПРАВО ВИБОРУ визначає право мати доступ до різноманітності товарів і послуг, які продаються за конкурентними цінами.

• ПРАВО НА ІНФОРМОВАНІСТЬ визначає право отримувати відомості, необхідні для того, щоб робити обґрунтований вибір, або приймати потрібне рішення.

• ПРАВО НА ЗАДОВОЛЕННЯ ОСНОВНИХ ПОТРЕБ визначає право на основні (базові) товари і послуги, які забезпечують виживання.

• ПРАВО НА БЕЗПЕКУ визначає право бути захищеним від продуктів, виробничих процесів і послуг, шкідливих для здоров´я або життя.

• ПРАВО БУТИ ВИСЛУХАНИМ визначає право споживача відстоювати свої інтереси і спонукати уряд й інші органи, що здійснюють державну політику приймати їх до повного і співчутливого розгляду при формулюванні і здійсненні економічних та інших аспектів політики.

• ПРАВО НА ВІДШКОДУВАННЯ визначає право на задоволення обґрунтованих претензій, тобто право отримувати компенсацію у разі придбання неякісних товарів або отримання незадовільних послуг.

• ПРАВО НА СПОЖИВЧУ ОСВІТУ визначає право на придбання знань і навичок, які дозволяють споживачеві постійно, протягом усього життя, підвищувати освіченість у сфері відстоювання своїх прав споживача, а також вплив на сфери виробництва і реалізацію товарів та послуг.

• ПРАВО НА ЗДОРОВЕ НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ (екоконсюмеризм) визначає право на фізичне оточення, яке здатне підвищувати якість життя.