- •Альтернативна теорія вартості (цінності).
- •Банк і банківські системи.
- •3. Беззбитковість: сутність, точка та графіки, особливості, шляхи досягнення
- •Безробіття
- •5. Бідність у світі нерівностей: сутність та головні особливості
- •6. Вартість товару
- •Закон вартості — це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.
- •7. Валовий випуск є основним показником системи національних рахунків.
- •8. Виробництво
- •9. Виробничі відносини
- •10. Витрати виробництва
- •11. Витрати підприємства в короткостроковому періоді поділяються на постійні, змінні, сукупні, середні та граничні.
- •12. Власність
- •13. Глобалізування країнових еконовік
- •14. Гроші
- •28) Інтелектуальний капітал
- •29)Економічний капітал-
- •30) Людський капітал
- •34. Конк у ре́ нція
- •35. Корпорація
- •41 Питання.
- •42 Питання
- •43 Питання
- •46. Предмет та об'єкт вивчення економічної теорії .
- •47. Прибуток : зміст, види, норма.
- •48. Пропозиція, сутність, чинники, графік. Закон пропозиції, еластичність.
- •Графік пропозиції.
- •Рівновага попиту і пропозиції
- •49. Рента зміст види
12. Власність
— це сукупність відносин між суб'єктами господарювання з приводу привласнення засобів виробництва та його результатів.
Індивідуально-трудова власність характеризується тим, що фізична особа в підприємницькій діяльності одночасно використовує власні засоби виробництва і свою робочу силу.
Загальні перспективи розвитку
Різні форми власності, що функціонують в загальній системі економічних відносин, не можуть бути ізольованими один від одного. Долаючи свою специфіку, вони неминуче переплітаються. На основі цього переплетення можуть виникати змішані форми власності. Об'єктивна основа цього переплетення - взаємне доповнення і використання тих специфічних можливостей, які закладені в кожній з конкретних форм господарювання.
Корпоративна (акціонерна) власність — це капітал, утворений завдяки випуску і продажу акцій. Об'єктом власності акціонерного товариства, крім капіталу, створеного за рахунок продажу акцій, є також інше майно, придбане в результаті господарської діяльності.
Особливість корпоративної власності полягає в тому, що вона поєднує риси приватної і суспільної власності. З одного боку, власники акцій є приватними власниками тієї частки капіталу, яка відповідає номінальній чи ринковій ціні їхніх акцій, а також доходу від них. Разом з тим, пересічні акціонери через розпорошеність пакета акцій не мають реального права на участь у розпорядженні всім капіталом акціонерного товариства. Реальне право на розпорядження й управління капіталом товариства мають лише ті, хто володіє контрольним пакетом акцій. Вона виступає у формі асоційованої (інтегрованої) власності, яка поєднує в собі риси приватної і суспільної власності. В цьому її достоїнство, універсалізм і привабливість.
Тенденції сучасних відносин власності
В розвинених країнах реальне усуспільнення привело до глибоких змін форм власності, передусім на основі взаємопроникнення приватної та суспільної форм власності, до різноманітності їх форм.
Індивідуальна приватна власність, як і раніше, і нині має значне поширення в розвинених країнах. Вона пов’язана насамперед з малим бізнесом. Але в останні десятиріччя значного поширення набула колективна приватна власність. Вона ґрунтується на процесах акціонування, утворення і руху акціонерного капіталу. Як відомо, акціонерна форма власності довела концентрацію виробництва і капіталу до такого рівня, який зумовив виникнення монополій. Приватна капіталістична власність сприяла посиленню відчуження найманого робітника від засобів виробництва, знижувала матеріальні стимули до ефективної праці. Підвищення відповідальності, зацікавленості в результатах праці безпосередніх виробників вимагало передачі хоча б частини прерогатив власника особам найманої праці, перетворення їх на співвласників та спів-управителів виробництва. Зробити це вдалося шляхом персоніфікації власності, тобто розосередження її серед усіх працюючих.
Таким чином, аналізуючи відносини власності на сучасному етапі, не можливо не помітити загальної тенденції до посилення процесу усуспільнення власності в розвинених країнах світу
