34. Конк у ре́ нція

— економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків. Водночас — механізм стихійного регулювання виробництва в умовах вільних ринкових відносин. Види: цінова — конкуренція, що здійснюється через зниження цін;

• нецінова — конкуренція, здійснювана через підвищення якості товарів, їх надійності, збільшення термінів служби, підвищення продуктивності, поліпшення умов реалізації за незмінних цін;

• чиста (ідеальна, досконала) — конкуренція, на ринку з багатьма продавцями та покупцями тотожного, взаємозамінного товару, коли жоден із продавців чи покупців не здатний відчутно вплинути на ціну чи обсяги продажу;

• недосконала — конкуренція, коли ринок не здатний виконувати свої функції, внаслідок чого, наприклад, окремі виробники мають змогу контролювати ціни й обсяги продажу продукції, яку вони виробляють;

• монополістична — конкуренція, яка має місце на ринку з багатьма продавцями і покупцями та значною кількістю товарів, що реалізуються за різними цінами;

• олігополістична(грец. oligos — мало) — конкуренція, на ринку з небагатьма великими продавцями товарів, здатними суттєво впливати на ціни реалізації цих товарів; модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів.

Закон конкуренції — наявність внутрішньо необхідних, сталих і суттєвих, прямих і зворотних зв'язків та відносин (відповідно і суперечностей) між різними економічними суб'єктами (передусім виробниками), які (зв'язки) є примусовою силою у боротьбі за найвигідніші умови виробництва, збуту, привласнення максимальних доходів, насамперед прибутку.

Функції закону конкуретнсті : 1.ціноутворення 2.регулювання 3.стимулювання 4.контрольна 5.диференціації товаровирників

35. Корпорація

(акціонерне товариство)- найдосконаліша форма організації підприємств, що існує переважно у вигляді відкритого акціонерного товариства, засновники якого формують акціонерний капітал шляхом об'єднання власних ресурсів через механізм випуску і продажу цінних паперів (передусім акцій), а співвласники несуть обмежену відповідальність. до корпорацій належать:

акціонерні товариства;

об’єднання акціонерних товариств та інших фірм різних сфер діяльності: промислової, комерційної, науково-технічної, маркетингової, збутової;

частина товариств з обмеженою відповідальністю, в яких існує чітке відокремлення менеджерів від власників;

окремі державні структури, які мають ознаки, притаманні корпораціям

 Види акціонерних товариств.

Акціонерні товариства поділяються на два види:

- акціонерне товариство відкритого типу, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої передплати, купівлі-продажу на біржах;

- акціонерне товариство закритого ти-пу, акції якого поширюються лише серед його засновників.

36

37

38

39

41 Питання.

1.Підприємницька діяльність- самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку

2.Культура підприємництва визначає спосіб спілкування бізнесмена зі своїми клієнтами, партнерами, підлеглими та іншими особами в процесі здійснення власної справи. Культура підприємця відображає відповідну сукупність правил, вимог, знань та вміння поводитися у світі бізнесу.

3. Підприємець-особа, яка займається підприємницькою діяльністю — приватним виробництвом, торгівлею, посередництвом, наданням послуг.

Риси підприємця: 1. організаційно-господарське новаторство;2. готовність та здатність до ризику;3. пошук нових можливостей та ініціативність;4. орієнтація на ефективність та якість продукції і обслуговування;5. майнова відповідальність та цілеспрямованість;6. висока інформованість та постійне спостереження;7. здатність до жертв в інтересах справи;8. чіткість, планомірність у роботі;9. здатність переконувати людей, комунікабельність, чесність, надійність тощо. 

4.Система стимулів та мотивів, що спонукають людину займатися підприємництвом: матеріальна зацікавленість і бажання швидко розбагатіти; можливість одержувати пільги, надбавки, премії; прагнення до приватної власності, потреба панування, влади, впливу на інших, бажання бути завжди першим, конкурувати; можливість сформувати команду однодумців (засновників) для створення підприємства та ведення бізнесу, працювати у згуртованому колективі; свобода у прийнятті управлінських рішень, самостійність дій; реальна можливість отримати достойну посаду, перспективи професійної кар'єри, престижу, підвищення свого статусу у ділових колах та суспільстві; задоволеність характером та змістом роботи, умовами праці, можливістю здійснення творчої діяльності; незадоволеність роботою, яка була раніше (низька заробітна плата, сприятливий мікроклімат у колективі, незадоволеність своїм службовим становищем, значне віддалення місця знаходження роботи від місця проживання та ін.); потреба у спілкуванні з людьми, повазі, самовираженні;прагнення розповсюдити власний стиль та спосіб життя, свої інтереси на бізнес.