1. Альтернативна теорія вартості (цінності).

Вартість належить до фундаментальних категорій економічної науки. Вартість сприяє ефективному розподілу і використанню ресурсів і доходів, стійкому зростанню виробництва, його збалансованості.

Єдиним джерелом вартості є праця, яка становить субстанцію або внутрішній її зміст. Поділивши працю на конкретну і абстрактну, К. Маркс показав, що конкретна праця створює в товарі споживчу вартість, а абстрактна - вартість. За Марксом, джерелом вартості не можуть бути витрати минулої праці, втілені в засобах виробництва. Лише витрати живої абстрактної праці найманого працівника створюють в товарі вартість і додану вартість. Недоліки теорії вартості:

• основний постулат К. Маркса про працю як єдине джерело вартості не поділяють сучасні економісти, вважають, що у створенні вартості беруть участь усі фактори виробництва, в тому числі праця, земля, підприємницькі здібності тощо.

• недостатньо приділено уваги і взаємозв'язку вартості та споживчої вартості, насамперед, впливу останньої на величину вартості товару.

• до того ж К. Маркс ототожнював споживчу вартість і корисність, що ускладнювало аналіз ролі корисності в теорії вартості.

• вартість створюється працею робітників лише у сфері матеріального виробництва. Такий підхід зумовив розмежування економіки на виробничу і невиробничу сфери і, відповідно, поділ праці на продуктивну і непродуктивну, яка не створює ні вартості, ні доданої вартості.

У другій половині XIX ст. нова концепція вартості - маржиналістська теорія граничної корисності.

Основа цінності товару суб'єктивно-психологічна думка споживача щодо його корисності. Суб'єктивна цінність благ залежить від двох факторів: рідкісності, тобто наявного запасу та ступеня насиченості потреби в них. Людина потребує не в цілому блага, а його певної кількості. Ступінь корисності кожної нової одиниці блага залежить від уже наявного запасу подібних одиниць. В міру збільшення споживання кожної нової одиниці блага ступінь насиченості збільшується, а корисність кожної наступної додаткової одиниці блага зменшується. Остання одиниця товару, що споживається суб'єктом, має для нього найменшу корисність. Отже, цінність блага певного виду визначається корисністю граничного (останнього) екземпляру, що задовольняє найменшу потребу суб'єкта.

Якщо зіставити теорію трудової вартості з теорією граничної корисності, то вони заперечують одна одну: перша визначає вартість товару лише затратами праці, друга - лише за ступенем його корисності для споживача. Таким чином вони не враховували реалій економіки. Тому на рубежі XIX і XX століть деякими економістами були зроблені спроби синтезувати обидві ці теорії. Англійський економіст А. Маршалл відійшов від пошуку єдиного джерела вартості та поєднав теорію витрат з теорією граничної корисності на основі попиту та пропозиції, тим самим поклав початок неокласичному аналізу в економічній науці.

Видатний український економіст М.І. Туган-Барановський вважав теорії трудової вартості і граничної корисності доповнюючи одна одну. Працю і граничну корисність він подав як об'єктивний і суб'єктивний фактори, що формують вартість. Трудова теорія вартості виявила об'єктивні, теорія граничної вартості - суб'єктивні фактори цінності, а справжня теорія вартості має поєднувати і те, й інше.

Також прихильниками трудової теорії вартості були Н. Зібер, Л. Федорович, І. Міклашевський; суб'єктивно-психологічної теорії цінності - Є. Слуцький, Н. Бунге, Р. Орженецький, А. Білімович, Д. Піхно; синтезу цих двох підходів - А. Антонович.

Отже, вартість виступає результатом поєднання в товарі двох чинників - витрат праці і його корисності. Вона водночас є категорією виробництва і категорією обміну. Оскільки на створення товару потрібні матеріальні й трудові витрати, то вартість є категорією виробництва. Але через те що на ринку вартість не тільки виявляє себе, а і визначається її величина відповідно до ступеня корисності товару і попиту на нього, вона є також категорією обміну. І сьогодні пошук шляхів синтезу цих теорій є одним із пріоритетних наукових напрямів подальшого розвитку теорії вартості.