Вступ

1. Вища форма загальнонародної мови – це:

а) територіальні діалекти;

б) наріччя;

в) сучасна українська літературна мова.

2. Державна мова – це:

а) закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої є обов’язкове в органах державного управління та діловодства;

б) єдина національна мова українського народу;

в) найважливіший універсальний засіб спілкування.

3. Літературна мова – це:

а) національна мова;

б) унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей;

в) нижча форма загальнонародної мови.

4. Літературна мова реалізується:

а) в усній і писемній формах;

б) у сучасній українській літературній мові й територіальних діалектах;

в) у національній та державній мові.

5. Сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, що закріплюються в процесі суспільної комунікації, – це:

а) орфоепічні норми;

б) стилі української літературної мови;

в) норми літературної мови.

6. Головна ознака літературної мови:

а) варіативність;

б) черговість;

в) унормованість.

7. У Конституції України, прийнятій Верховною Радою 28 червня 1996 р., записано:

а) Державною мовою в Україні є українська мова;

б) Державною мовою в Україні є російська мова;

в) Державною мовою в Україні є українська й російська мови.

8. Українська мова є державною мовою в Україні відповідно до статті:

а) 5 Конституції України;

б) 10 Конституції України;

в) 9 Конституції України.

9. Літературна мова обслуговує:

а) усі сфери суспільного життя;

б) тільки художню літературу;

в) тільки потреби суспільства на найвищому рівні.

10. Утвердження української мови як державної неможливе без:

а) територіальних діалектів;

б) створення мовної ситуації, за якої українська мова мала б усі можливості безперешкодного вживання;

в) функціонування її в судочинстві.

11. До слов’янської групи мов поруч з українською належать:

а) верхньолужицька, словенська, російська, словацька;

б) білоруська, молдовська, польська, хорватська;

в) чеська, болгарська, угорська, сербська.

12.До індоєвропейської мовної сім’ї поруч з українською мовою належать:

а) німецька, іспанська, грузинська, латинська;

б) словацька, норвезька, грецька, італійська

в) литовська, російська, турецька, фінська.

13. Ознаки літературної мови перелічено у рядку:

а) унормованість, поліфункціональність, наддіалектність, стилістична диференціація, опрацьованість;

б) діалектність, правильність, стандартність;

в) наявність художнього стилю, опрацьованість, кодифікація, багатоманітність.

14. Вищою формою реалізації загальнонаціональної мови є:

а) територіальний діалект;

б) літературна мова;

в) жаргон;

г) просторіччя.

15. Зачинателем нової української мови був:

а) Григорій Сковорода;

б) Тарас Шевченко;

в) Іван Котляревський;

г) Іван Франко.

16. Основоположником літературної української мови вважають:

а) Івана Котляревського;

б) Тараса Шевченка;

в) Михайла Коцюбинського;

г) Івана Франка.

17. Який діалект ліг в основу української літературної мови:

а) наддністрянський;

б) середньонаддніпрянський;

в) поліський;

г) степовий?

18. Мова – це:

а) найважливіший, універсальний засіб спілкування, організації та координації всіх видів суспільної діяльності;

б) сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи;

в) вища форма національної мови.

19. Новоукраїнська доба розвитку української мови (за О.Горбачем) бере свій початок у:

а) 1800 році;

б) 1900 році;

в) XXI столітті.

20. До якої мовної сім'ї належить українська мова:

а) слов'янської;

б) східнослов'янської;

в) індоєвропейської?

21. До якої мовної підгрупи належить українська мова:

а) східнослов'янської;

б) західнослов'янської;

в) південнослов'янської?

22. Державний статус української мови закріплений у:

а) Конституції України;

б) Законі України про мови;

в) Законі “Про мови в Українській РСР”.

23. При всій різноманітності мовних засобів, функціонально-стильових варіантів, літературна мова зберігає свою внутрішню цілісність. Цю ознаку називають:

а) наддіалектністю;

б) стандартністю;

в) поліфункціональністю;

г) унормованістю.

24. повторення 9

25. Літературна мова виявляється у таких формах:

а) лише усній;

б) тільки писемній;

в) в усній та писемній.

26. До якої мовної сім’ї належить українська мова?

а) семіто-хамітської;

б) індоєвропейської;

в) угро-фінської.

27. Ознака літературної мови, яка виявляється у здатності виконувати різні функції – це...

а) стандартність;

б) поліфункціональність;

в) стилістична диференціація.

28. повторення 3

29. Виберіть ознаки усної форми літературної мови (мовлення):

а) первинне; діалогічне й монологічне; непідготовлене заздалегідь, допускає імпровізацію;

б) вторинне; монологічне; пов’язане з попереднім обдумуванням.

в) первинне; діалогічне, підготовлене заздалегвдь

30. Що таке територіальний діалект?

а) різновид національної мови, яким розмовляють на певній території країни;

б) різновид національної мови, яким розмовляють у певній соціальній групі.

в) ?

31. Що таке державна мова?

а) мова, якою розмовляє переважна частина суспільства;

б) мова преси;

в) офіційна мова державних установ, освіти, науки, культури.

32. Ставлення до мови, потреба підвищувати рівень культури мовлення, формується в:

а) передусім у людському колективі;

б) передусім у сім’ї ;

в) передусім у школі.

33. Шляхи підвищення особистої культури мовлення – це:

а) свідоме ставлення до слова;

б) відсутність мовленнєвого зразка в сім’ї, в школі;

в) вдосконалення знань норм літературної мови.

34. Наближення писемного мовлення до усного досягається за допомогою:

а) заміни коротких речень довгими;

б) використання звертання;

в) заміни дієслова віддієслівними іменниками.

35. Унормованість, стандартність, наддіалектність, поліфункціональність, стилістична диференціація – це ознаки:

а) національної мови;

б) літературної мови;

в) ділової мови

36. Діалекти - це:

а) елементи лексичної системи в художньому творі;

б) територіальні риси усного мовлення та художнього твору;

в) мовлення окремих соціальних та професійних груп.

37. Основними аспектами вияву культури мовлення є:

а) порядність і багатство, етика і хороший тон, поліфункціональність;

б) нормативність, адекватність, естетичність, поліфункціональність;

в) дохідливість, чіткість, логічність, послідовність, переконливість, однозначність.

Функції мови

1. Мовна функція, яка єднає між собою представників певної нації у часі і просторі –це:

а) ідентифікаційна;

б) культурологічна;

в) фатична.

2. Комунікативна функція мови виявляється у тому, що мова є засобом:

а) пізнання і накопичення людського досвіду;

б) людського мислення;

в) спілкування.

3. Дотримання норм поведінки та моральних правил за допомогою мови – це прояв її:.

а) експресивної функції;

б) фатичної функції;

в) етичної функції;

4. У використанні мови для встановлення контакту та вияву підкресленої уваги до співрозмовника полягає її ... функція:

а) номінативна;

б) фатична;

в) волюнтативна;

5. Яка основна функція мови?

а) номінативна;

б) мислетворча;

в) комунікативна.

6. Обмін неінформативними з погляду реальної комунікації повідомленнями, які виконують важливу етикетну функцію – це функція:

а) культуроносна;

б) експресивна:

в) фатична.

7. Мова виконує такі функції:

а) волюнтативну, експресивну, лексичну;

б) пізнавальну, номінативну, комунікативну;

в) комунікативну, магічно-містичну, словотворчу.

8. Те, що мова є засобом вияву почуттів, емоцій, переживань, є вираженням її:

а) етичної функції;

б) експресивної функції;

в) естетичної функції;

г) фатичної функції.

9. Дотримання норм поведінки та моральних правил за допомогою мови – це прояв її:.

а) експресивної функції;

б) фатичної функції;

в) етичної функції;

г) ідентифікаційної функції.

10. Комунікативна функція мови виявляється у тому, що мова є засобом:

а) пізнання і накопичення людського досвіду;

б) людського мислення;

в) називання усіх реальних та ірреальних сутностей.

г) спілкування.

Мовна норма

1. Орфоепічні норми регулюють:

а) написання слів і їх частин;

б) використання слів відповідно до їх лексичного значення;

в) правила вимови голосних, приголосних звуків та звукосполучень у потоці мовлення.

2. Синтаксичні норми регламентують:

а) правила творення та вживання форм слів, їх поєднання у словосполучення та речення;

б) доцільність використання мовних засобів у конкретних мовних стилях;

в)написання слів та їх частин, вживання великої букви, написання слів разом, окремо і через дефіс;

3. Єдині загальноприйняті правила, передачі усної мови на письмі мають назву:

а) орфоепічні норми;

б) орфографічні норми;

в) пунктуаційні норми;

4. Орфографічні норми регламентують:

а) правила творення та вживання форм слів, їх поєднання у словосполучення та речення;

б)написання слів і їх частин, вживання великої букви, написання слів разом, окремо і через дефіс ;

в) правила вимови голосних, приголосних звуків та звукосполучень у потоці мовлення.

5. Які норми визначають вживання слів відповідно до їх лексичного значення і не допускають використання жаргонної, просторічної та діалектної лексики:

а) граматичні;

б) стилістичні;

в) лексичні;

6. Пунктуаційні норми регламентують:

а) правила творення та вживання форм слів, їх поєднання у словосполучення та речення;

б) написання слів і їх частин, вживання великої букви, написання слів разом, окремо і через дефіс ;

в) правила вживання розділових знаків у реченні, тексті.

7. Які норми стосуються правил творення та вживання форм слів, а також їх поєднання у речення і словосполучення:

а) граматичні;

б) орфографічні;

в) стилістичні;

8. Лексичні норми літературної мови фіксує:

а) орфографічний словник;

б) тлумачний словник;

в) етимологічний словник;

9. Граматичні норми регламентують:

а) правила творення та вживання форм слів, їх поєднання у словосполучення та речення;

б) написання слів і їх частин, вживання великої букви, написання слів разом, окремо і через дефіс ;

в) правила вживання розділових знаків у реченні, тексті.

10. Які види норм стосуються правильного розташування розділових знаків:

а) пунктуаційні;

б) лексичні;

в) синтаксичні;

11. Наявність у мові чітких, обов’язкових правил вимови звуків, наголошування, вживання слів, творення та використання граматичних форм, синтаксичних конструкцій – це...

а) стандартність;

б) унормованість;

в) наявність усної і писемної форми вираження.

12. Написання слів і їх частин, вживання великої букви, написання слів разом, окремо і через дефіс, правила переносу слів із рядка в рядок – це:

а) лексичні норми;

б) граматичні норми;

в) орфографічні норми.

13. Існують такі види мовних норм:

а) орфоепічні;

б) лексикологічні;

в) стилістичні.

14 . Лексичні норми літературної мови регламентують:

а) вживання слів відповідно до їхнього лексичного значення;

б) вживання термінів;

в) вживання діалектизмів.

15. Унормованість – основна ознака:

а) літературної мови;

б) національної мови;

в) діалектів.

16. Які види норм регулюють правильне наголошування:

а) орфографічні;

б) орфоепічні;

в) акцентуаційні;

17. Норми правопису української мови зафіксовано в:

а) орфографічному словнику;

б) орфоепічному словнику;

в) енциклопедичному словнику;

18. Які види норм регулюють доцільність використання засобів у конкретних стилях мови:

а) словотвірні;

б) стилістичні;

в) лексичні;

19. Акцентуаційні норми регулюють:

а) написання слів разом, окремо і через дефіс;

б) правила вимови голосних, приголосних звуків та звукосполучень у потоці мовлення.

в) дотримання правил наголошування слів.

20. Які види норм стосуються правильного розташування розділових знаків:

а) пунктуаційні;

б) лексичні;

в) синтаксичні;

21. повторення 19