
- •Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Визначники. Обчислення визначників. Основні властивості.
- •Визначники другого і третього порядків, їх властивості
- •Розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь за допомогою формул Крамера.
- •Матриці. Операції над матрицями. Обернена матриця. Матричний спосіб розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •Метод Гауса. Ранг матриці. Теорема Кронекера-Капеллі.
- •Геометричні вектори. Лінійні операції над векторами. Розклад вектора за базисом. Скалярний добуток векторів.
- •Векторний і мішаний добуток векторів. Геометричний зміст добутків.
- •Площина і пряма у просторі . Рівняння площини і прямої у просторі. Кут між прямою і площиною. Параметричне рівняння прямої у просторі. Канонічне рівняння прямої.
- •Прямая в пространстве
- •Пряма на площині. Кут між прямими. Відстань від точки до прямої.
- •Лінії другого порядку. Еліпс. Парабола. Гіпербола.
- •Лінії другого порядку, що задані параметрично. Полярна система координат. Лінії в полярній системі координат. Параметричне рівняння еліпса
- •Функція. Поняття функції. Способи задання функції. Множини точок на площині та в n-вимірному просторі.
- •13. Функції. Види функцій. Характеристики функцій. Основні елементарні функції та їх графіки.
- •14. Числові послідовності. Границя числової послідовності та її геометричний зміст.
- •15. Границя функції в точці. Односторонні границі.
- •16. Нескінченно малі та нескінченно великі функції. Порівняння нескінченно малих функцій.
- •17. Еквівалентність нескінченно малих функцій.
- •18. Теорема про границю
- •19. Чудові границі(перша і друга чудові границі).
- •20. Неперервність функції. Неперервність функції в точці і на відрізку. Властивості функцій неперервних в точці. Неперервність функції
- •Зв’язок між диференційовністю функції та її неперервністю
- •Похідна складної і оберненої функцій. Похідна складеної функції
- •Похідна оберненої функції
- •Диференціал функції
- •Правила знаходження диференціала
- •Геометричний зміст диференціала
- •Диференціали вищих порядків.
- •Теореми про функції, що диференціюються. (Теорема Роля, теорема Коші, теорема Лагранжа
- •Правило Лопіталя. Розкриття невизначеностей різних типів.
- •7.1.2. Правила Лопіталя
- •Дослідження функції за допомогою похідної. Зростання та спадання функції.
- •37. Максимум і мінімум функції. Умови існування екстремуму. Дослідження функції на екстремум.
- •38. Найбільше і найменше значення функції на відрізку.
- •39. Опуклість та вгнутість, точки перегину графіка функції.
- •40. Асимптоти графіка функції. Вертикальна, горизонтальна та похила асимптоти.
- •41. Схема дослідження функції. Побудова графіка.
- •42. Функції кількох змінних. Основні означення. Область визначення функції. Лінії і поверхні рівня.
- •43. Границя функції кількох змінних. Неперервність функції кількох змінних.
- •44. Частинний приріст і частинні похідні функції кількох змінних.
- •45. Геометричний зміст функції кількох змінних.
- •46. Частинні похідні вищих порядків. Змішані похідні. Теорема Шварца.
- •47. Повний приріст і повний диференціал функції кількох змінних.
- •48. Диференціали вищих порядків.
- •49. Похідна складної функції кількох змінних.
- •50. Диференціювання функції кількох змінних, заданої неявно.
- •51. Дотична площина і нормаль до поверхні.
- •52. Екстремум функції двох змінних.
- •53. Найбільше і найменше значення функції в замкненій області.
- •Поняття невизначеного інтеграла. Його геометричний зміст.
- •Властивості невизначеного інтеграла.
- •Методи інтегрування. Метод безпосереднього інтегрування. Метод зведення під знак диференціала.
- •Метод заміни змінної.
- •Інтегрування по частинам.
- •Інтегрування дробово-раціональних виразів. Найпростіші дроби.
- •61. Інтегрування ірраціональних виразів. Інтегрування диференціальних біномів.
- •Інтегрування диференціального бінома
- •Інтегрування тригонометричних виразів.
- •63. Визначений інтеграл. Його геометричний зміст.
- •64. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •65. Заміна змінних у визначеному інтегралі.
- •66. Інтегрування по частинам у визначеному інтегралі.
- •67. Застосування визначеного інтеграла. Площа криволінійної трапецію.
- •68. Обчислення площі плоскої фігури, що обмежена лініями, заданими у полярній системі координат і параметрично за допомогою визначеного інтеграла.
- •69. Обчислення довжини дуги лінії, що задана у декартовій і полярній системі координат та параметрично, за допомогою визначеного інтеграла.
- •70. Об’єм тіла обертання.
- •71. Поверхня тіла обертання.
- •72. Механічне застосування визначеного інтеграла. Робота змінної сили.
- •!!!!!!!!!!!!!!(Дальше норм)
- •73. Невласні інтеграли і-го роду.
- •74. Невласні інтеграли іі-го роду.
15. Границя функції в точці. Односторонні границі.
Границя функції в точці
Нехай
функція
визначена в деякому околу точки
,
крім, можливо, самої точки
.
Сформулюємо два, еквівалентних між собою, означення границі функції в точці.
Означення
1.
(на «мові послідовностей», або по Гейне).
Число А називається границею
функції
в
точці
(або при
),
якщо для будь-якої послідовності
допустимих значень аргументу
,
(
),
що
збігається до
(тобто
),
послідовність відповідних значень
функції
,
,
збігається до числа А.
В
цьому випадку пишуть
або
при
.
Геометрично значення границі функції
:
означає, що для всіх точок х,
достатньо близьких до точки
,
відповідні значення функції як завгодно
мало відрізняються від числа А.
Означення
2 (на
«мові
»,
або по Коші). Число А
називається
границею
функції в точці
(або при
),
якщо для будь-якого додатного
знайдеться
таке додатне число ,
що
для всіх
,
задовольняючих
нерівності
,
виконується
нерівність
.
Записують .
Приклад
16.1
Довести,
що
○ Візьмемо
довільне
,
знайдемо
таке, що для всіх х,
задовольняючих нерівності
,
виконується
нерівність
,
тобто
|x-3|<
.Узявши
=
,
бачимо, що для всіх х,
задовольняючих нерівності
),
виконується
нерівність
.
Отже
○
Приклад
16.2.
Довести, що, якщо
,
то
.
○ Для
можна узяти
.
Тоді при
,
маємо
.
Отже
.●
Односторонні границі
У означенні границі функції вважається, що х прямує будь-яким способом : залишаючись меншим, ніж (зліва від ), більшим, ніж (праворуч від ), або коливаючись біля точки .
Бувають випадки, коли спосіб наближення аргументу х до істотно впливає на значення границі функції. Тому вводять поняття односторонніх границь.
Число
називається границею
функції
зліва
в
точці
,
якщо для будь-кого число
існує
число
таке,
що при
,
виконується
нерівність
.
Границю зліва записують так :
або коротко
(позначення Діріхле) (див. рис.111)
Аналогічно визначається границя функції справа.
Коротко
границю справа позначають
.
Границі
функції зліва і справа називаються
односторонніми
межами
. Очевидно, якщо існує, то існують і
обидві односторонні границі, причому
.
Справедливо
і зворотне твердження : якщо існують
обидві границі
і
і
вони рівні, то існує границя
і
Якщо
ж
,
то
не існує.
16. Нескінченно малі та нескінченно великі функції. Порівняння нескінченно малих функцій.
Функція
називається
нескінченно
великою при
,
якщо для будь-якого числа M>0
існує число
,
що для всіх х,
задовольняючих нерівності
,
виконується
нерівність
.
Записують
або
при
.
Наприклад,
функція
є н.в.ф.
при х2.
Якщо
f(x)
прагне
нескінченності при
і
приймає лише додатні значення, то пишуть
;
якщо лише від’ємні значення, то
Функція
,
задана
на всій числовій прямій, називається
нескінченно
великою
при
,
якщо
для будь-якого числа М>0
знайдеться
таке число N=N(M)>0,
що
при всіх х,
задовольняючих нерівності |x|>N,
виконується нерівність
.
Функція називається нескінченно малою при , якщо
(17.1)
За
означенням границі функції рівність
(17.1) означає : для будь-якого числа >0
знайдеться
таке, що для всіх х,
задовольняючих нерівності
,
виконується
нерівність
.
Аналогічно
визначається н.м.ф.
при
,
,
,
:
у всіх цих випадках
.
Нескінченно малі функції часто називають нескінченно малими величинами або нескінченно малими; позначають звичайно грецькими буквами і т.д.
Як відомо, сума, різниця і добуток двох н.м.ф. є функція нескінченно мала. Відношення ж двох н.м.ф. може поводитися різним чином : бути кінцевим числом, бути нескінченно великою функцією, нескінченно малої або взагалі не прагнути ні якої границі.
Дві н.м.ф. порівнюються між собою за допомогою їх відношення.
Нехай
є н.м.ф.
при
,
тобто і
1.
Якщо
,
то
і
називаються
нескінченно
малими одного порядку.
2.
Якщо
,
то
називається нескінченно
малою більш високого порядку, ніж
.
3.
Якщо
,
то
називається нескінченно
малою більш низького порядку, ніж
.
4.
Якщо
не
існує, то
і
називаються незрівнянними
нескінченно малими.
Відзначимо,
що такі ж правила порівняння н.м.ф.
при
,
.
Приклад
18.1.
Порівняти порядок функцій
при
○ При
це
н.м.ф.
одного порядку, оскільки
Говорять, що н.м.ф. і одного порядку прагнуть нуля з приблизно однаковою швидкістю.