- •Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Визначники. Обчислення визначників. Основні властивості.
- •Визначники другого і третього порядків, їх властивості
- •Розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь за допомогою формул Крамера.
- •Матриці. Операції над матрицями. Обернена матриця. Матричний спосіб розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •Метод Гауса. Ранг матриці. Теорема Кронекера-Капеллі.
- •Геометричні вектори. Лінійні операції над векторами. Розклад вектора за базисом. Скалярний добуток векторів.
- •Векторний і мішаний добуток векторів. Геометричний зміст добутків.
- •Площина і пряма у просторі . Рівняння площини і прямої у просторі. Кут між прямою і площиною. Параметричне рівняння прямої у просторі. Канонічне рівняння прямої.
- •Прямая в пространстве
- •Пряма на площині. Кут між прямими. Відстань від точки до прямої.
- •Лінії другого порядку. Еліпс. Парабола. Гіпербола.
- •Лінії другого порядку, що задані параметрично. Полярна система координат. Лінії в полярній системі координат. Параметричне рівняння еліпса
- •Функція. Поняття функції. Способи задання функції. Множини точок на площині та в n-вимірному просторі.
- •13. Функції. Види функцій. Характеристики функцій. Основні елементарні функції та їх графіки.
- •14. Числові послідовності. Границя числової послідовності та її геометричний зміст.
- •15. Границя функції в точці. Односторонні границі.
- •16. Нескінченно малі та нескінченно великі функції. Порівняння нескінченно малих функцій.
- •17. Еквівалентність нескінченно малих функцій.
- •18. Теорема про границю
- •19. Чудові границі(перша і друга чудові границі).
- •20. Неперервність функції. Неперервність функції в точці і на відрізку. Властивості функцій неперервних в точці. Неперервність функції
- •Зв’язок між диференційовністю функції та її неперервністю
- •Похідна складної і оберненої функцій. Похідна складеної функції
- •Похідна оберненої функції
- •Диференціал функції
- •Правила знаходження диференціала
- •Геометричний зміст диференціала
- •Диференціали вищих порядків.
- •Теореми про функції, що диференціюються. (Теорема Роля, теорема Коші, теорема Лагранжа
- •Правило Лопіталя. Розкриття невизначеностей різних типів.
- •7.1.2. Правила Лопіталя
- •Дослідження функції за допомогою похідної. Зростання та спадання функції.
- •37. Максимум і мінімум функції. Умови існування екстремуму. Дослідження функції на екстремум.
- •38. Найбільше і найменше значення функції на відрізку.
- •39. Опуклість та вгнутість, точки перегину графіка функції.
- •40. Асимптоти графіка функції. Вертикальна, горизонтальна та похила асимптоти.
- •41. Схема дослідження функції. Побудова графіка.
- •42. Функції кількох змінних. Основні означення. Область визначення функції. Лінії і поверхні рівня.
- •43. Границя функції кількох змінних. Неперервність функції кількох змінних.
- •44. Частинний приріст і частинні похідні функції кількох змінних.
- •45. Геометричний зміст функції кількох змінних.
- •46. Частинні похідні вищих порядків. Змішані похідні. Теорема Шварца.
- •47. Повний приріст і повний диференціал функції кількох змінних.
- •48. Диференціали вищих порядків.
- •49. Похідна складної функції кількох змінних.
- •50. Диференціювання функції кількох змінних, заданої неявно.
- •51. Дотична площина і нормаль до поверхні.
- •52. Екстремум функції двох змінних.
- •53. Найбільше і найменше значення функції в замкненій області.
- •Поняття невизначеного інтеграла. Його геометричний зміст.
- •Властивості невизначеного інтеграла.
- •Методи інтегрування. Метод безпосереднього інтегрування. Метод зведення під знак диференціала.
- •Метод заміни змінної.
- •Інтегрування по частинам.
- •Інтегрування дробово-раціональних виразів. Найпростіші дроби.
- •61. Інтегрування ірраціональних виразів. Інтегрування диференціальних біномів.
- •Інтегрування диференціального бінома
- •Інтегрування тригонометричних виразів.
- •63. Визначений інтеграл. Його геометричний зміст.
- •64. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •65. Заміна змінних у визначеному інтегралі.
- •66. Інтегрування по частинам у визначеному інтегралі.
- •67. Застосування визначеного інтеграла. Площа криволінійної трапецію.
- •68. Обчислення площі плоскої фігури, що обмежена лініями, заданими у полярній системі координат і параметрично за допомогою визначеного інтеграла.
- •69. Обчислення довжини дуги лінії, що задана у декартовій і полярній системі координат та параметрично, за допомогою визначеного інтеграла.
- •70. Об’єм тіла обертання.
- •71. Поверхня тіла обертання.
- •72. Механічне застосування визначеного інтеграла. Робота змінної сили.
- •!!!!!!!!!!!!!!(Дальше норм)
- •73. Невласні інтеграли і-го роду.
- •74. Невласні інтеграли іі-го роду.
Методи інтегрування. Метод безпосереднього інтегрування. Метод зведення під знак диференціала.
Метод інтегрування, при якому даний інтеграл шляхом тотожних перетворень підінтегральної функції (або виразу) і застосування властивостей невизначеного інтеграла зводиться до одного або декількох табличних інтегралів, називається безпосереднім інтегруванням.
При зведенні даного інтеграла до табличного часто використовуються наступні перетворення диференціала (операція «приведення під знак диференціала»):
,
–
число
,
–
число
,
,
,
,
.
Взагалі,
,
ця формула дуже часто використовується
при обчисленні інтегралів.
Приклади:
1)
(формула 2 таблиці інтегралів);
2)
(формула 1);
3)
(формула 13);
4)
(формули
1 і 6);
5)
;
Метод заміни змінної.
Інтегрування методом підстановки полягає у введенні нової змінної інтегрування (тобто підстановкою). При цьому заданий інтеграл приводиться до нового інтеграла, який є табличним або таким, що зводиться до нього (у разі «вдалої підстановки»). Загальних методів підбору підстановок не існує. Уміння правильно визначити підстановку отримується практикою.
Нехай
потрібно обчислити інтеграл
.
Зробимо підстановку
,
де
– функція, що має неперервну похідну.
Тоді
і на підставі властивості інваріантності
формули інтеграції невизначеного
інтеграла отримуємо формулу
інтегрування підстановкою
Формула (2.1) також називається формулою заміни змінних в невизначеному інтегралі. Після знаходження інтеграла правої частини цієї рівності слід перейти від нової змінної інтеграції назад до змінної .
Приклад
1.
Знайти
.
Покладемо
,
тоді
.
Отже
.
Приклад 3. Отримати формулу .
Позначимо
(підстановка
Ейлера).
Тоді
,
тобто
.
Звідси
.
Отже
.
Приклад
5.
Знайти
.
Позначимо
.
Тоді
,
.
Отже
.
Інтегрування по частинам.
Нехай
і
- функція, що має неперервні похідні.
Тоді
.
Проінтегрувавши цю рівність, отримаємо
або
Отримана
формула називається формулою
інтегрування частинами.
Вона дає можливість звести обчислення
інтеграла
до обчислення інтеграла
,
який може виявитися істотно простішим
за початковий.
Інтегрування
частинами полягає в тому, що підінтегральний
вираз заданого інтеграла представляється
яким-небудь чином у вигляді добутку
двох співмножників
і
(це,
як правило, можна здійснити декількома
способами); потім, після знаходження
і
використовується формула інтегрування
частинами. Іноді цю формулу потрібно
використовувати кілька разів.
Вкажемо деякі типи інтегралів, які зручно обчислювати методом інтегрування частинами.
Інтеграл вигляду
,
де
-
многочлен,
– число. Зручно покласти
,
а за
позначити
решту співмножників.Інтеграли вигляду
.
Зручно покласти
,
а за
позначити
решту співмножників.Інтеграли вигляду
,
де
і
– числа. За
можна
прийняти функцію
.
Приклад
6.
Знайти
.
Нехай
(можна
покласти
).
Отже, по формулі інтегрування частинами:
Приклад
7.
Знайти
.
Нехай
.
Тому
.
